Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. проф. A.C. Булатова. СВІТОВА ЕКОНОМІКA (Підручник), 2005 - перейти до змісту підручника

4.3. Розподіл природних ресурсів між країнами

Природні ресурси розподілені вкрай нерівномірно між країнами. Тільки 20-25 країн розташовують більше 5% світових запасів якого одного виду мінеральної сировини. Лише кілька найбільших країн світу (Росія, США, Канада, Китай, ПАР і Австралія) мають більшістю його видів.
Фактично жодна країна не має запасами всіх не-обхідних для сучасної економіки видів мінеральної сировини і не може обійтися без його імпорту. Так, Росія при всьому різноманітті своїх мінеральних ресурсів і значному їх обсязі змушена «імпортувати боксити, олово, марганець. США повністю забезпечують свої потреби власним мінеральною сировиною лише по 22 видам, в той час як з таких видів сировини, як уран, вольфрам, хром, марганець, залежать від імпорту. В цілому США імпортують 15-20% (у вартісному вираженні) необхідного їм мінеральної сировини, Країни - члени ЄС ввозять 70-80% споживаного мінеральної сировини, Японія-90-95%.
Співвідношення між запасами природних ресурсів та нх споживанням
У сучасному світі склалися значні відмінності між наявними в окремих країнах природними ресурсами та обсягами їх споживання в різних країнах. Згідно з деякими оцінками, США, своєму розпорядженні 4,5% населення світу і приблизно 20% мінеральних ресурсів планети, споживають до 40% світових природних ресурсів, перш за все паливно-сировинних. При цьому на частку США припадає близько 1/3 світової продукції гірничодобувної промисловості. Ще 30% споживаних ресурсів припадає на країни Західної Європи, Канаду і Японію; які разом розташовують 9% населення світу і приблизно 20% природних ресурсів. Таким чином, розвинені-країни, що володіють приблизно 40% мінеральних ресурсів, споживають 70% цих ресурсів. На частку США припадає близько 25% світового споживання нафти, тоді як їх питома вага у світовій нафтовидобутку становить лише близько 12%.
Б той же час країни, що розвиваються (включаючи Китай і В'єтнам), де проживає близько 60% населення світу і зосереджено до 35% мінеральних ресурсів, споживають приблизно 16% даних ресурсів. Правда, в 90-х рр.. світовий попит на нафту, чорні і кольорові метали збільшувався головним чином за рахунок нових індустріальних країн Азії та Латинської Америки. У результаті частка країн у споживанні найважливіших видів мінеральної сировини і палива зростає.
Використання земельних і водних ресурсів
Розвинені країни відіграють значну роль у виробництві пшениці (близько 40%), кукурудзи (близько 50%), м'яса, молока, вовни. Ці країни є головними експортерами зерна і м'ясомолочних продуктів.
13 початку 90-х рр.. частка країн у світовому виробництві сільськогосподарської продукції склала 46%, Дана група країн виступає на міродом ринку головним постачальником кави, какао-бобів, чаю, натурального каучуку.
Прлродко-ресурсний потенціал Росії
Росія з населенням, складовим 2,5% світового, і мінерально-сировинною базою, оцінюваної в 25% світових ресурсів, споживає до 4 % ресурсів. Її загальні запаси розвіданих корисних копалин у 1998 р. оцінювалися в 28300000000000 дол, У той же час при нинішньому рівні розвитку техніки і технології рентабельними є тільки запаси, оцінювані в 1,5 трлн дол
Росія залишається найбільшим (після США) виробником паливно-сировинних ресурсів (11,6% світового видобутку нафти, 30% - газу, 12%-вугілля, 10,2% - залізної руди, 10-15% - кольорових і рідкісних металів, 26,3% - алмазів). 6, У всіх країнах з розвиненою видобувною промисловістю, включаючи Росію, відбувається виснаження найбільш великих і економічно ефективних родовищ. У сучасних умовах проблему забезпечення сировиною слід вирішувати не на основі прискореного збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт, а виходячи з матеріалів та енергозбереження. Абсолютній збільшенню виробництва і споживання палива і сировини в розвинених країнах протистоїть тенденція до зниження матеріал про-та енергоємності готової продукції, що призводить до відносного зменшення витрати сировини й енергії на одиницю ВВП і промислового виробництва. Тільки за 1975-1990 рр.. енергоємність ВВП розвинених країн знизилася на 1/3,
У числі шляхів протидії виснаження природних ресурсів - вторинне використання багатьох видів сировини, наприклад, металів, а також можливість заміни їх іншими матеріалами (пластмасами, керамікою та ін .). Так, загальна вартість використовуваного в США і Західній Європі вторинної сировини оцінюється в 15-20% від вартості споживаних первинних ресурсів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz