Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Розробка основних напрямів інвестиційної політики

Визначення оптимальних способів реалізації стратегічних цілей інвестиційної діяльності передбачає вироблення основних напрямів інвестиційної політики та встановлення принципів формування джерел фінансування інвестицій.
Відповідно до цих критеріїв можна виділити наступні напрямки інвестиційної політики:
інвестування з метою отримання доходу у вигляді відсотків, дивідендів, виплат з прибутку;
інвестування з метою отримання доходу у вигляді приросту капіталу в результаті зростання ринкової вартості інвестиційних активів;
інвестування з метою отримання доходу, складовими якого виступають як поточні доходи, так і приріст капіталу.
Орієнтація на одне із зазначених напрямків є ключовою ланкою формування інвестиційної політики, визначальним складу об'єктів інвестування, джерело отримання доходу, рівень прийнятного ризику та підходи до аналізу інвестицій.
При виборі першого напрями інвестиційної політики визначальне значення надається стабільності доходу. Відображаючи традиційні підходи до інвестування, даний напрямок лежить в основі консервативної інвестиційної політики. Воно передбачає вкладення коштів в активи з фіксованою прибутковістю протягом тривалого періоду часу при мінімальному ризику, високої надійності і ліквідності інвестицій. Основною метою інвестиційного аналізу є виявлення ступеня надійності вкладень, гарантованості доходів, рівня ризиків і можливостей їх хеджування. Особлива увага приділяється ретроспективним і поточним аспектам аналізу, збору і обробки інформації, що характеризує рух процентних ставок, прибутковість цінних паперів, рейтинги компаній - емітентів цінних паперів.
При орієнтації інвестиційної політики на прирощення капіталу на перший план висувається стабільність збільшення ринкової ної вартості інвестиційних активів, а їх прибутковість розглядатися лише як один з факторів, що визначають вартість активів. Політика, спрямована на зростання капіталу, пов'язана з вкладеннями коштів в інвестиційні об'єкти, які характеризуються підвищеним ступенем ризику, обумовленої можливістю знецінення їх вартості. Зростання ринкової вартості об'єктів інвестування може відбуватися як в результаті поліпшення їх інвестиційних якостей, так і короткочасних коливань ринкової кон'юнктури. При цьому зростає роль спекулятивної складової.
Особливості даного типу інвестиційної політики визначають посилення ролі перспективних аспектів аналізу в порівнянні з ретроспективним і поточним аналізом при прийнятті інвестиційних рішень. Вибір розглянутого напрямку в якості при пріоритетних характерний для агресивної інвестиційної політики, метою якої є досягнення високої ефективності кожної інвестиційної операції, максимізації доходу у вигляді різниці між ціною придбання активу і його подальшої вартістю при обмеженому періоді інвестування.
У практиці банківської діяльності обидва напрямки інвестиційної політики можуть поєднуватися в різних формах, що дозволяють, як правило, посилити переваги і недоліки. Варіантом
такої комбінації виступає помірна інвестиційна політика, при якій перевага виявляється достатньою величиною доходу у вигляді як поточних виплат, та прирощення капіталу прі не обмеженому жорсткими рамками періоді інвестування та помірному ризику.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz