| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Розвиток ринку | ||
|
Насамперед - за рахунок розвитку самої промисловості. По-кільки продукцію важкої промисловості становлять засоби виробництва, споживані промисловістю, тобто обладнання, метал, паливо і т.п., то своїм розвитком промисло-ність сама створює ринок для себе, точніше, для своєї частини - тя-желой промисловості. А в Росії залізничне будівництво істотно збіль-лічівает цей ринок. Досить сказати, що в 90-х роках залізниці в середньому споживали стільки ж металу, скільки його виробляли металургійні заводи Росії. Риноклегкой промисловості, тобто товарів народного споживання, теж збільшувався з розвитком самої промисловості. Раз-вітіе промисловості означало збільшення кількості робочих, а робочі, на відміну від селян, не вели натурального господарства, а все, необхідне для споживання, змушені були купувати. Коли селянин ставав робочим, він тим самим ставав покупцем. Другим чинником збільшення ринку продукції легкої промисловості був промисловий пере-воріт. У результаті перевороту падали ціни промислових то-варів, і фабричний ситець витісняв домоткане полотно. Нарешті, із зростанням товарності сільського господарства село більше продавала своїх продуктів і, відповідно, більше купувала промислових товарів, І все-таки ринок предметів споживання розширювався повільніше, тому що він ріс тільки природним чином; тут не було такого додаткового фактора, як будівництво залізниць і пільгові казенні замовлення. Уряд активно захищало внутрішній ринок країни від іноземних товарів, сприяючи розвитку російської промисловості. У цей час діяв високий протекційний тариф: мита в середньому становили 33% від вартості ввезених товарів. Через це доходи російських фабрикантів доходили до 30-40% річних, тобто були в 2-3рази вище, ніж за кордоном. Це було додатковою причиною посиленого притоку іноземних капіталів в російську промисловість. Аналіз зовнішньої торгівлі цього часу показує, що Росія залишалася аграрною країною, яка вивозила сільськогосподарську продукцію та ввозила промислові товари. Перше місце в складі експорту як і раніше займав хліб. На друге місце висунувся ліс, третій займав льон, четверте - насіння олійних культур. Промислові товари становили всього 3-4% експорту, причому основна їх частина вивозилася в погранич-ні країни Азії. Перше місце у складі імпорту тепер займали машини. Хло-пок відійшов на друге місце: російська промисловість стала орієнтуватися на свій, середньоазіатський бавовна. Третє місце при - належало імпорту металу. Таким чином, Росія ввозила переважно товари промислового споживання, а це зна-чит, що попит на товари народного споживання забезпечувала вітчизняна промисловість. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||