Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
І.Т. Балабанов. БАНКИ І БАНКІВСЬКА СПРАВА, 2003 - перейти до змісту підручника

3.3. РОЛЬ ЦЕНТРАЛЬНОГО БАНКУ РФ В РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Відновлення і подальший розвиток банківської системи країни передбачає вирішення двох складних взаємопов'язаних завдань. Перша - термінове, оперативне відновлення банків, здатних продовжувати виконання банківського обслуговування. Друге завдання - на основі російського і міжнародного досвіду використовувати створені можливості для формування практично нової за якістю і цілі банківської системи на базі застосування сучасних технологій, бухгалтерського та управлінського обліку, менеджменту, нагляду та аудиту.
Урядом РФ, Центральним банком Росії та Асоціацією російських банків були намічені основні напрямки реструктуризації банківської системи.
Для оперативного відновлення банків з метою продовження ними банківського обслуговування Банк Росії після 17 серпня 1998 р. зробив цілий ряд термінових заходів:
провів багатосторонній міжбанківський кліринг, що дозволило відновити систему розрахунків;
дозволив знизити нормативи відрахувань в обов'язкові резерви, що збільшило ліквідність банківської системи;
ввів спеціальні норми регулювання діяльності банків, що не належали до настання кризи до числа проблемних ;
допустив на період кризи прийняття банками ризиків, виходячи з величини їх капіталів за станом на 1 серпня 1998;
дозволив при розрахунку обов'язкових економічних нормативів щодо операцій в іноземній валюті, проведених банками до 14 серпня 1998 р., використовувати валютний курс по відбутися у-янію на 14 серпня 1998;
видав ряду комерційних банків стабілізаційний кредит;
встановив термін дії особливого режиму регулювання до 1 липня 1999
Таким чином, Банк Росії продемонстрував свою провідну і стабілізуючу роль в умовах нестабільності всієї фінансової системи і здатність керувати банківською системою навіть у самих критичних умовах .
У липні 1999 р. був прийнятий Федеральний закон «Про реструктуризацію кредитних організацій», що передбачає створення Агентства з реструктуризації кредитних організацій (АРКО) з метою здійснюва-лення заходів з реструктуризації кредитних організацій, забез-печення їх стабільного функціонування і відновлення довіри кредиторів, в т. ч. вкладників, до кредитних організацій. Для реалі-ції поставлених завдань Агентство отримує право здійснювати сліду ющіе види діяльності:
придбання контрольних пакетів (часток у статутному капіталі) банків, які втратили капітал, та здійснення управління цими банками;
прийняття в заставу та в управління пакетів акцій (часток у статутному капіталі) банків, здійснення управління цими пакетами;
участь у капіталі банків, що піддаються реструктуризації, представлення інтересів держави в цих банках, надання їм економічної підтримки;
участь у розробці та реалізації планів фінансового оздоров-лення банків, що піддаються реструктуризації;
управління активами, придбання, реалізація і посередництво при реалізації активів ліквідованих банків ;
відсторонення від керівництва кредитною організацією осіб, які допустили втрату кредитною організацією капіталу або перешкоджають її оздоровленню;
залучення необхідних фінансових ресурсів від російських і іноземних інвесторів, у тому числі шляхом випуску цінних паперів, як для реалізації заходів з реструктуризації банків, так і для організації своєї діяльності.
При цьому ряд функцій і завдань АРКО є невластивими ні Уряду РФ, ні Центральному банку. До таких функцій, наприклад, відносяться викуп, управління та реалізація проблемних активів кредитних організацій, тому і виникла необхідність створення адміністративно незалежною від державних органів та Центрального банку організації для здійснення заходів з реструктуризації банківської системи.
З метою поглиблення процесу реструктуризації кредитних організацій Центральний банк РФ використовує всі надані йому повноваження для обмеження діяльності знаходяться в слабкому фі-нансових становищі банків, проведення реструктуризації і відкликання ліцензій неплатоспроможних банків.
Серед 18 банків, аналіз фінансового положення яких було проведено в 1998-1999 рр.., Банк Росії виділив неплатоспроможні банки, які не мали достатнього потенціалу для підготовки та успішної реалізації планів з реструктуризації, відкликав у них ліцензії і в найкоротші терміни приступив до процедури банкрутства або ліквідації. По відношенню до решти неспроможним банкам Банк Росії буде:
призначати в них тимчасових керуючих;
передавати їх у ведення АРКО. Протягом 3 місяців після передачі цих банків у АРКО Агентство визначить по кожному банку, чи може він бути реструктуровано або повинен бути негайно ліквідований;
у банків, що підлягають ліквідації, відкликати ліцензії і починати процедуру їх банкрутства або ліквідації відповідно до Федерального закону «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій».
Підтримка ліквідності банків підтримується з використанням існуючих стандартних механізмів (ломбардний кредит, кредит «овернайт», внутрішньоденною кредит, РЕПО) тільки при наявності заставного забезпечення і тільки по відношенню до платоспроможних банкам або тим банкам, які здійснюють плани реструктуризації, затверджені АРКО.
З метою оперативного вилучення зайвої ліквідності банківської системи і зниження тим самим тиску на валютний ринок Банком Росії в 1999 р. проводилися операції з прийому грошових коштів кредитних організацій в депозит. Протягом року Банк Росії поступово розширював перелік депозитних операцій, збільшуючи спектр короткострокових рублевих інструментів. Якщо спочатку кошти комерційних банків залучалися строком на один день, 1 тиждень і 2 тижні, то до кінця 1999 р. - на місяць і 3 місяці. До теперішнього часу прийом коштів у депозит здійснювався тільки з використанням системи «Рейтерс-ді-лінг», основна перевага якої-оперативність здійснення операцій. Відповідно до даної схеми, в депозитних операціях Банку Росії беруть участь регіональні банки, що мають філії в Московському регіоні і що володіють системою «Рейтерс-дилінг». 1. З 10 листопада 1999 Банк Росії приступив до проведення депозитних операцій на аукціонній основі, що передбачає участь більш широкого кола регіональних банків. Вільні кошти комерційних банків приймаються на термін «1 неделя» з максимальною відсотковою ставкою 7% річних, «2 тижня» - 12% річних, «1 місяць» - 18% річних. Мінімальна сума коштів, прийнятих Банком Росії в депозит, встановлена у розмірі 5 млн руб.
Одночасно, відповідно до рішення Ради Директорів Банку Росії від 29 жовтня 1999 р., Банк Росії в листопаді 1999 р. здійснив розміщення трьох випусків облігацій Банку Росії з термінами обігу 3, 4 і 5 місяців, обсяг кожного випуску - 2 млрд руб. Операції з купівлі-продажу облігацій Банку Росії виробляються через офіційно зареєстрованих дилерів. Прийняття Федерального закону «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій» дозволило Банку Росії активізувати роботу щодо відкликання ліцензій у банків з незадовільним фінансовим станом, керівництвом і власниками яких не приймаються реальні заходи щодо фінансового оздоровлення (санації).
Банк Росії планує ввести більш жорсткі критерії ліцензування банків. Такі критерії будуть включати:
зміни в порядку розрахунку первинного капіталу;
виняток перехресного володіння акціями як джерела ка-питала;
оцінку життєздатності плану розвитку банку;
оцінку прозорості корпоративних груп акціонерів.
Ці критерії будуть поширені на будь-якого акціонера, що володіє прямо або опосередковано більш ніж 5% капіталу банку або здатного надавати аналогічне вплив на діяльність банку. Керуючись цим принципом і відповідно до міжнародної практики ліцензування банків, акціонери, які сприяли своєю діяльністю доведенню банку до неспроможності, будуть виключені зі складу акціонерів будь-яких банків.
Заходи Центрального банку РФ в сукупності дозволять провести реструктуризацію банківської системи таким чином, щоб максимально зберегти потенціал російської банківської системи, підвищити її надійність, стійкість, здатність ефективно обслуговувати потреби економіки.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz