4.4. РИНОК І РИНКОВА ЕКОНОМІКА. МОДЕЛІ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Ефективне функціонування ринкової економіки залежить від виконання ряду умов.
Економічна свобода і самостійність господарюючих суб'єктів. Кожен суб'єкт має право самостійно обирати вид діяльності і вирішувати, які товари і послуги та в якій кількості виробляти, де і за якими цінами їх реалізовувати з урахуванням кон'юнктури ринку. Тим самим створюються передумови найповнішої реалізації економічним суб'єктом своїх можливостей і здібностей.
Різноманіття форм власності. Реалізація даної умови дозволяє, по-перше, виявити найбільшу ефективність тих чи інших форм власності, по-друге, здійснити право особистості на вибір певної форми господарської діяльності. У ринковій економіці всі форми власності повинні мати рівні "права громадянства". У цьому зв'язку навряд чи можна погодитися з тими авторами, які, посилаючись на практику широкої приватизації в західних країнах, намагаються довести малу ефективність державної власності. Це одностороннє твердження. Історія розвитку цих країн знає періоди не тільки приватизації, а й прискореного розвитку державної власності.
Ліквідація монополізму у виробництві та реалізації това-рів. Це необхідна умова підтримки здорової конкуренції і один з основоположних властивостей ринкової економіки. Наприклад, за діючими в США правилам ні одна з найбільших фірм не має права тримати в своїх руках більше 31% від загального обсягу продажів, три фірми - більше 54, чотири - більше 64%. Якщо це співвідношення порушується, держава або обмежує участь фірми на ринку, або вводить економічні санкції. Зі свого боку добросовісна конкуренція перешкоджає монополізації виробництва і збуту. Практика показує, що для нормальної діяльності ринкової економіки необхідно, щоб кожен суб'єкт ринку мав не менше 5-7 конкурентів, в іншому випадку можлива ситуація виникнення монополії.
Ринкові ціни, що формуються під впливом коливань попиту і пропозиції. В умовах відсутності монополізації ринкова ціна, як правило, не опускається нижче собівартості і не піднімається вище суми собівартості і прибутку, яка відповідає середньому нормативу рентабельності. Якщо прибутковість виробництва даного товару досить висока, його активно починають вироб-дить конкуренти, пропозиція збільшується і ціна відповідно-но знижується. Звичайно, подібні процеси можливі тільки в сформованій ринковій економіці. У перехідний період до ринку неминучі "злети" роздрібних цін, часом досить значні.
Забезпечення примату споживача. При дефіцитній економіці неминуча влада виробника над споживачем. У ринковій економіці при товарному насиченні ринку фактично починається боротьба за споживача, покупця, виробництво орієнтується на них. Для реалізації цього завдання вироблена ціла наука - маркетинг, сутність якого визначається принципом "продавати те, що безумовно знаходить збут, а не намагатися нав'язати покупцю продукцію". Орієнтація на споживача вимагає вивчення реальних і потенційних потреб ринку.
Відкритість економіки. Дана умова реалізується шляхом надання права підприємствам і організаціям здійснювати зовнішньоекономічні зв'язки та операції при дотриманні встановлених правил. Іноземні підприємці, в свою чергу, мають право виступати на внутрішньому національному ринку не тільки в ролі товаровиробників і продавців, а й власників власності.
Серйозною перешкодою на шляху більш широкого включення нашої економіки в систему світового ринку є такі фактори, як слабкість експортної бази, важкий стан платіжного балансу, неконвертованість рубля.
Забезпечення соціальної захищеності населення. У країнах з розвиненою ринковою економікою системи соціального захисту в цілому склалися і показують свою високу ефективність. Вони включають в себе насамперед реалізацію таких заходів, як орга-нізація раціональної зайнятості населення, виплати по безробіттю, система компенсацій і індексацій доходів людей, підтри-жаніе належного життєвого рівня малозабезпечених громадян, сімей, які мають дітей, громадян з фіксованими доходами. У тих випадках, коли забезпечення доступності будь-яких благ визнається соціально необхідним, практикується надання субвенцій підприємствам з тим, щоб вони могли зберігати низькі ціни. Якщо чисельність гостро потребують порівняно невелика, застосовуються благодійні акції у формі прямих виплат.
Досить повне охоплення економіки ринковими відносинами, повноцінне функціонування товарного, фінансового ринків і ринку робочої сили. Що стосується наших умов, то поки можна говорити про більш-менш розвиненому товарному ринку. Формування ринку робочої сили, особливо фінансового, відстає від потреб економіки.
Розвинена інфраструктура, тобто комплекс галузей і господарських служб, що забезпечують загальні умови виробництва і життєдіяльності людей. Розрізняють виробничу та соціально-побутову інфраструктури. Перша - це всі види транспорту і транспортного господарства в цілому, лінії електропередач, енергосистеми, засоби передачі й обробки інформації та інші системи, без яких не може забезпечуватися нормальне виробництво. До другої відносять галузі торгівлі, охорони здоров'я; всі види пасажирського транспорту і зв'язку, зайняті обслуговуванням населення; міські комунікаційні споруди, підприємства громадського харчування та інші служби.
Не існує єдиної моделі ринкової економіки. Їх спеці-Фіка залежить від історичних особливостей розвитку конкретної країни, рівня її економічного розвитку, співвідношення функцій державних і громадських структур, вибору пріоритетів суспільного розвитку і т. д. У цьому сенсі найбільш часто виділяють такі моделі ринкової економіки, як американська, японська, німецька і шведська.
Для американської моделі характерна найбільша наближеність до реалізації принципу "вільної гри ринкових сил". Тут активно заохочується підприємництво, а високий рівень економічного розвитку дозволяє за рахунок часткового перерозподілу національного доходу підтримувати прийнятний життєвий рівень для малозабезпечених верств населення. В цілому ж модель соціальної політики будується на тому, що кожен працездатності повинен на себе, свою сім'ю і забезпечення своєї ста-рости заробити сам.
Функціонування японської моделі в основному грунтується на історичних традиціях цієї країни, на пріоритеті інтересів нації над особистими інтересами, високої трудової дисциплінованості та відповідальності працівників, сильно розвиненою сприйнятливості до всього нового. За рахунок перерахованих і інших чинників досягається значне зниження собівартості продукції, її високу якість, що забезпечує високу конкурентоспроможність японських товарів на світовому ринку. Японці не перебільшують роль "вільного ринку" і, починаючи з післявоєнних років, активно застосовують механізми макроекономічного планування.
Шведська ринкова модель відрізняється насамперед сильної соціальної спрямованістю і потужним державним регулюванням. Висока норма оподаткування дозволяє державі зосереджувати у своїх руках значні фінансові кошти і направляти їх на вирішення соціальних завдань. У результаті в країні один з найнижчих рівнів безробіття, значною мірою вирівнюються поточні доходи населення. Останнім часом, правда, все частіше звучать голоси про те, що подібна "благодійна" діяльність держави вносить негативні моменти в розвиток суспільної ділової активності, що не ініціюючи її.
Якщо узагальнити сказане і ринкову практику інших країн, то все безліч шляхів розвитку національних ринкових економік з відомими допущеннями можна звести до двох моделей: ліберальної (рис. 4.9, а) і соціально орієнтованої (рис. 4.9 , б).
Для ліберальної моделі ринкового розвитку характерно насамперед панування приватної власності, всіляке заохочення приватного підприємництва. Економічні функції держави реалізуються в основному на макроекономічному рівні. У подібній системі взагалі відсутній принцип "соціальної рівності", а державна соціальна діяльність спрямована головним чином на самі знедолені верстви населення. З економічно розвинених країн до названої моделі найближче стоять США та Англія.
Для соціально орієнтованої економіки характерні сильні позиції держави в регулюванні відтворювальних процесів і вирішенні соціальних проблем. Соціальна політика держави діє по відношенню до всіх членів суспільства. Регулюються зайнятість населення, рівень доходів, в окремих випадках-і ціни. При цьому регламентуючі функції держави поширюються не тільки на макрорівень господарської діяльності, а й на діяльність суб'єктів мікроекономіки. Прихильники даної моделі стверджують, що абсолютно "вільний ринок", ринок без державного регулювання, здатний привести до
Рис. 4.9. Моделі ринкової економіки
таких же наслідків, до яких призводить дію централізовано керованої системи. Соціально орієнтована ринкова економіка характерна для Швеції, ФРН, Австрії. Життєвість і дієздатність ринку як форми функціонує-вання товарного виробництва підтверджена тривалим періоди-будинок розвитку людської історії. Таке його "довголіття" зумовлено тим, що в самій суті розвиненого ринку містяться механізми його саморозвитку і саморегулювання. Держава своєю економічною діяльністю лише доповнює і направляє ці процеси. До цих пір мова йшла про ринок як якоїсь статичної моделі. Динаміку ж ринку можна зрозуміти, лише вивчивши механізм його функціонування.