| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Схеми проектного фінансування | ||
|
Дана схема передбачає участь як мінімум трьох сторін: кредиторів (банківський консорціум), проектної компанії (спеціальної компанії, що займається безпосередньою реалізацією інвестиційного проекту), посередницької компанії, що є покупцем продукції. Посередницька компанія може засновуватися кредиторами. Механізм дії розглянутої схеми наступний. Банків-ський консорціум, який здійснює фінансування проекту, переді-ставлять кредит посередницької компанії, яка в свою чергу передає грошові кошти проектної компанії у формі авансу за майбутню поставку останньої певної кількості продукції за фіксованою ціною, достатньою для погашення боргу. Погашення кредитів ув'язується з рухом грошових потоків від реалізації продукції, що поставляється. Розглянута схема могла б використовуватися в нашій країні, яка має значним паливно-сировинним потенціалом. Разом з тим внаслідок ряду обставин (високих політичних та економічних ризиків, відсутність гарантій по форс-мажорних обставин, недостатньою практики створення тимчасових об'єднань у російських комерційних банків, несправність механізмів цивілізованого вирішення боргових проблем) застосування даної схеми, швидше за все, можливо для підприємств і банків , взаємодіючих у складі фінансово-промислових груп, великих експортно-орієнтованих підприємств паливно-енергетичних і сировинних галузей. До форм проектного фінансування, які могли б успішно використовуватися в російських умовах, можна віднести схеми «будувати - експлуатувати - передавати» («build - operate - transfer» - ОСЬ) і «будувати - володіти - експлуатувати - передавати («built - own - operate - transfer» - BOOT) із залученням іноземних інвестицій при поєднанні фінансування з обмеженим регресом з фінансуванням під урядову гарантію. При використанні схем ВОТ і BOOT відбувається розподіл проектних ризиків між учасниками (спеціальної компанією-підрядником, кредитором-банком або їх групою і державою), що закріплюється у концесійному договорі або франчайзинг-угоді, забезпечується взаємна зацікавленість учасників проекту в його своєчасному та ефективному здійсненні. Залу-кательня цих схем для держави обумовлена цілим рядом об-стоятельств: держава, відіграючи важливу роль у реалізації проекту, не несе при цьому витрат, що зводить до мінімуму вплив на його бюджет; через певний час, обумовлений періодом концесії або франчайзинг-угоди, держава отримує у власність працюючий об'єкт; використання механізму конкурсного відбору, перемикання фінансування на приватний сектор внаслідок його більш високої ефективності дозволяє добитися великих результатів; стимулювання припливу високих технологій, іноземних інвестицій, що досягається за допомогою використання цих схем, дозволяє вирішити національно значимі економічні та соціальні проблеми. Використання розглянутих схем проектного фінансування в Росії може здійснюватися на основі реалізації угод про розподіл продукції, відповідно до яких інвесторам переді-, представляються на оплатній основі та на визначений термін виняткові права на пошук, розвідку, видобуток мінеральної сировини і на ведення пов'язаних з цим робіт, а інвестор здійснює проведення зазначених робіт за свій рахунок і на свій ризик. При цьому угода визначає умови і порядок розподілу виробленої продукції між державою та інвестором. Розвитку проектного фінансування в країні перешкоджають несприятливий інвестиційний клімат, недостатність ресурсів для широкомасштабного фінансування капіталомістких проектів, низька кваліфікація учасників проектного фінансування та інші фактори, що збільшують проектні ризики. У сформованих умовах рішення проблеми вимагає комплексного підходу, що враховує інтереси різних сторін. Важливими складовими такого підходу є посилення ролі державних гарантій страхування проектних ризиків, включаючи надання гарантій банкам, які беруть участь у фінансуванні інвестиційних проектів і програм, що входять в систему державних пріоритетів, податкове стимулювання механізмів інвестування, розвиток міжбанківського співробітництва в області спільного кредитування інвестиційних проектів. Істотне значення для розвитку проектного фінансування має вивчення можливостей адаптації досвіду світової практики до російських умов, у тому числі в галузі розробки ме-методичних підходів, що забезпечують підвищення ефективності інвестування. Слід зазначити, що вирішення проблеми підвищення ефективності інвестування (незалежно від конкретної форми інвестицій) тісно пов'язане з аналізом можливостей інвестора по мобілізації власних і позикових джерел, інвестиційної привабливості зовнішнього середовища, вибору об'єктів інвестування з метою визначення прийнятного рівня ризику при досягненні необхідної прибутковості. Ці питання, в свою чергу, визначають необхідність вивчення питань економічної оцінки інвестиційної діяльності. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||