Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Висновки

1. Виділяють два типи організації кредитних систем: універсальну (американську) і сегментированную (німецьку). Їх відмінності полягають в ступені універсалізації та спеціалізації кредитних інститутів, формах і джерелах фінансування реального сектора, рівнях диверсифікації інвестиційних портфелів банків і підприємств, організації розподілу фінансових ризиків. Формирующаяся в російській економіці модель банківської системи не збігається зі сформованими в світовій практиці 1. типами. Разом з тим вона характеризується певною близькістю до німецької моделі універсального комерційного банку, при якій банк, будучи основним кредитором реального сектора, має можливість володіти великими пакетами акцій нефінансових підприємств.
Завдання масштабної мобілізації фінансових ресурсів у період структурної перебудови економіки зумовили істотні зрушення в кредитно-банківських системах розвинених країн, що виразилися в посиленні концентрації і централізації кредитних інститутів, зростанні груп найбільших банків, процесах універсалізації банків, лібералізації банківського законодавства та ін Позначилися тенденції згладжування відмінностей у структурній організації кредитних систем, що склалися в різних країнах.
Паралельний розвиток процесів універсалізації та спеціалізації діяльності банків привело до формування інвестиційних банків нового типу, відмінними рисами яких є: глобальний характер діяльності, наявність значного вільного капіталу, повний набір диверсифікованих та комплексних послуг, створення власного бізнесу по управління активами, здійсненню роздрібних операцій з дрібними і середніми клієнтами через розвиток потужних брокерських мереж, злиття зі страховим бізнесом. При цьому основними характеристиками ринку ін-вестиционного послуг стають концентрація капіталу і влади в інвестиційно-банківській сфері, стирання граней між комерційними та інвестиційними банками.
Важливе значення для національної економіки мають банки розвитку, діяльність яких покликана стимулювати фінансування найважливіших економічних програм. Банки розвитку різняться за напрямами і масштабами діяльності, організаційно-правовими формами, формами власності та іншим характеристикам. Багато хто з цих банків є державними або функціонують на основі державних гарантій. Досвід ряду країн переконливо свідчить про те, що рішення стратегічних завдань національної економіки шляхом активізації інвестиційної діяльності кредитних інститутів припускає державне участь, ступінь, форми і методи якого визначаються особеннос-
конкретної економічної ситуації.
Під проектним фінансуванням розуміють фінансування інвестиційних проектів, що характеризується особливим способом забезпечення повернення вкладень, в основі якого лежать доходи, що генеруються самим інвестиційним проектом. Особливістю цієї форми є також детальний аналіз технічних і економічних характеристик ін-вестиционного проекту та оцінка пов'язаних з ним ризиків, які можуть бути розосереджені між учасниками проекту. Рівень ризиків банку залежить від прийнятої схеми проектного фінансування, відповідно до якої банк бере участь в управлінні проектом. Серед моделей проектного фінансування в російській практиці можуть бути застосовані: схема фінансування під майбутні поставки продукції, схеми «будувати - експлуатувати - передавати» («build - operate - transfer» - ОСЬ) і «будувати - володіти - експлуатувати - передавати» («built - own - operate - transfer »- BOOT) із залученням іноземних інвестицій при поєднанні фі-нансування з обмеженим регресом з фінансуванням під урядову гарантію.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz