1.2. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту
Серед даних, що формуються у зовнішньому середовищі, слід виділити найбільш істотні:
показники макроекономічного розвитку країни (темпи зростання ВВП і національного доходу, індекс інфляції, ставка рефінансування ЦБ РФ і пр.);
показники динаміки розвитку галузі (зміни обсягу і структури асортименту продукції, вартості та структури активів, середньогалузевої рівень рентабельності і пр.);
показники зміни фінансового ринку (рівень кредитних і депозитних ставок комерційних банків, курс окремих валют, встановлений Центральним банком Росії і т.д.);
показники розвитку діяльності контрагентів, до числа яких відносяться банки, страховики, постачальники і пр., а також конкурентів.
Основним джерелом внутрішньої інформації є фінансова звітність та інші додаткові відомості, що формуються в рамках фінансового та управлінського обліку компанії. Фінансова звітність - це система даних про майнове і фінансове становище підприємства та основні результати його господарської діяльності за звітний період, сформована на основі даних фінансового обліку. Основні вимоги, пропоновані до фінансової звітності підприємств, встановлені в Законі «Про бухгалтерський облік» від 21.11.1996 р. № 129-ФЗ; ПБО 4/99 «Бухгалтерська звітність організації» - наказ Мінфіну РФ від 06.07.1999 р. № 43н і пр.
Відповідно до чинного законодавства до складу річної бухгалтерської (фінансової) звітності входять:
форма № 1 - Бухгалтерський баланс організації;
форма № 2 - Звіт про прибутки і збитки;
форма № 3 - Звіт про зміни капіталу;
форма № 4 - Звіт про рух грошових коштів;
форма № 5 - Додаток до бухгалтерського балансу;
пояснювальна записка до балансу;
незалежне аудиторський висновок.
Круг показників, що характеризують діяльність підприємства, і ступінь деталізації звітної інформації залежать в першу чергу від масштабу і специфіки його діяльності, тому в даний час формуються нові підходи до формування бухгалтерської звітності, які виражаються у відмові від обов'язкового застосування типових форм бухгалтерської звітності, тобто повністю однакового набору звітних показників для всіх організацій. Це пов'язано з тим, що склад фінансової звітності визначається з урахуванням масштабу і характеру діяльності, коли для ряду компаній повний набір всіх звітних форм зайвий, а для інших - недостатній.
стандартний варіант - для середніх і великих комерційних чеських організацій, що складається з повного набору вищевказаних форм;
варіант складання звітності відповідно до требо-ваниями МСФЗ - для акціонерних товариств, цінні папери яких котируються на фондових ринках;
множинний варіант - для найбільших комерційних організацій, які можуть формувати окремі звіти у вигляді додаткових форм в рамках окремих звітних форм;
спрощений варіант - для малого бізнесу та некомерційних (крім бюджетних) організацій, коли у звітність включаються тільки форма № 1 та № 2, (за некомерційним організаціям - додатково форма № 6 - «Звіт про цільове використання отриманих коштів»).
Основними елементами фінансової звітності є активи, зобов'язання, власний капітал, доходи, витрати, прибуток і збитки та ін, інформація про які розкривається в балансі організації, звіті про прибутки і збитки (форма № 2) і звіті про рух грошових коштів (форма № 4), що мають пріоритетне значення для цілей фінансового менеджменту.
Баланс характеризує майнове і фінансове становище підприємства на встановлену дату, визначає його майно у вартісній оцінці за складом і напрямами використання (актив), а також виявляє джерела фінансування цього майна (пасив). Основне балансове рівняння має звичний для нас вигляд:
АКТИВ = ПАСИВ.
Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ) балансове рівняння представляють в наступному вигляді:
АКТИВ =
= ЗОБОВ'ЯЗАННЯ + ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ.
Звичайно, сумарно величина зобов'язань і вартість власного капіталу підприємства складають пасив балансу, але в даному випадку спочатку виділяються дві складові (зобов'язання і власний капітал), що мають принципово різний характер, необхідність і терміновість їх повернення, причому першими вказуються саме зобов'язання, тобто заборгованості підприємства. Стандартна форма балансу, застосовувана в даний час для подання у фінансовій звітності, представлена в табл.1.
Активи - це господарські засоби (майно), контроль над якими підприємство отримало в результаті доконаних фактів її господарської діяльності і які можуть принести йому економічні (або соціальні) вигоди в майбутньому. В основі розташування статей активу в балансі лежить принцип ліквідності: від нематеріальних активів, що мають найменшу ліквідність, до більш ліквідним, закінчуючи грошовими активами, які відрізняються абсолютною ліквідністю.
Капітал - це сукупність вкладень власників і акціонерів, а також нерозподіленого прибутку, включаючи резервні та інші види капіталу, генеровані за весь час діяльності підприємства.
Зобов'язання і капітал розміщені в пасиві балансу, який побудований за принципом обов'язковості і терміновості повернення залучених джерел фінансування: від статутного капіталу, повернення якого власникам у повному обсязі не передбачається до моменту припинення діяльності підприємства, до короткострокових зобов'язань (перед персоналом організації, з податків і зборів, перед постачальниками і підрядниками та ін.), терміни повернення яких чітко встановлені у відповідних документах.
Форма № 2 «Звіт про прибутки і збитки» характеризує фінансові результати діяльності підприємства за зіставні періоди звітного і попереднього років, відображаючи за рахунок яких саме доходів і витрат (поточних, операційних або позареалізаційних) компанія отримує прибутку і (або) збитки.
Форма № 4 «Звіт про рух грошових коштів» відображає рух грошових коштів підприємства за основними напрямками їх надходження і витрати в розрізі окремих видів діяльності (поточної, інвестиційної та фінансової) підприємства. Аналіз даних форми № 4 є основою для здійснення управління грошовими коштами підприємства.