| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
6.2. Система податків і зборів в Російській Федерації | ||
|
Система податків і зборів в Російській Федерації включає федеральні, регіональні і місцеві податки. Федеральними визнаються податки і збори, що встановлюються Податковим кодексом і обов'язкові до сплати на всій території Російської Федерації. Регіональними визнаються податки і збори, що встановлюються Податковим кодексом та законами РФ, що вводяться в дію законами суб'єктів Російської Федерації, обов'язкові до сплати на території відповідного суб'єкта Російської Федерації. Місцевими визнаються податки і збори, що встановлюються Податковим кодексом та нормативними правовими актами представи-них органів місцевого самоврядування, що вводяться в дію їх нормативними актами і обов'язкові до сплати на території відповідного муніципального освіти. Під податком розуміється обов'язковий, індивідуально безвідплатний платіж, що стягується з організацій і фізичних осіб у формі відчуження належних їм на праві власності, господарського відання або оперативного управління грошових коштів з метою фінансового забезпечення діяльності держави і / або муніципального освіти. Під збором розуміється обов'язковий внесок, що стягується з організацій і фізичних осіб, сплата якого є однією з умов скоєння щодо платників збору юридично значимих дій з боку державних муніципальних управлінь. Види податків і зборів в Російській Федерації: федеральні податки і збори (ст. 13 НК РФ): Податок на додану вартість (гл. 21 НК РФ); Акцизи (гл. 22 НК РФ); ПДФО (гл. 23 НК РФ); Єдиний соціальний податок (гл. 24 НК РФ); Податок на прибуток організацій (гл. 25 НК РФ); Податок на видобуток корисних копалин (гл. 26 НК РФ); Податок на успадкування або дарування (гл. 28 НК РФ); Водний податок (гл. 25.2 НК РФ); Збори за користування об'єктами тваринного світу і за користування об'єктами водних біологічних ресурсів (гл. 25.1 НК РФ); Державне мито (гл. 25.3 НК РФ); регіональні податки (ст. 14 НК РФ): Транспортний податок (гл. 28 НК РФ); Податок на гральний бізнес (гл. 29 НК РФ); Податок на майно організацій (гл. 30 НК РФ); Місцеві податки (ст. 15 НК РФ): Земельний податок (гл. 31 НК РФ); Податок на майно фізичних осіб (гл. НК РФ). Спеціальним податковим режимом визнається особливий порядок обчислення і сплати податків та зборів протягом певного періоду часу, застосовуваний у випадках і в порядку, встановлених НК РФ та прийнятими відповідно з ним федеральними законами. До спеціальним податковим режимів належать: Єдиний сільськогосподарський податок (гл. 26.1 НК РФ); Спрощена система оподаткування (гл. 26.2 НК РФ); Податок на єдиний поставлений дохід за окремими видами діяльності (гл. 26.3 НК РФ); Платниками податків податку можуть виступати: організації, тобто юридичні особи, утворені відповідно до законодавства, а також іноземні юридичні особи; фізичні особи, тобто громадяни Російської Федерації, іноземні громадяни. Фізичні особи є податковими резидентами, якщо знаходяться на території Російської Федерації не менше 183 днів; індивідуальні підприємці - фізичні особи, зареєстровані відповідно до встановленого порядку і здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи, а також приватні нотаріуси, охоронці, детективи тощо Платник податків зобов'язаний самостійно виконати зобов'язаний-ність по сплаті, якщо інше не передбачено законодавством про податки і збори. Обов'язок зі сплати повинна бути виконана в строк, встановлений законодавчо. Права та обов'язки платників податків викладені в статтях 21 і 23 НК РФ. Податковими агентами визнаються особи, на яких відповідно до НК РФ покладено обов'язки по підрахунку, утриманню у платника податків і перерахуванню до відповідного бюджету (позабюджетний фонд) податків. Податкові агенти пере-обчислюють утримані податки в порядку, передбаченому цим Кодексом. Податковими органами в Російській Федерації є Міністерство фінансів РФ, Федеральне агентство з податків і зборів та її підрозділи в Російській Федерації. У випадках, передбачених НК РФ, повноваженнями податкових органів мають митні органи та органи державних поза-бюджетних фондів у відповідності зі своїми повноваженнями. Права та обов'язки податкових органів викладені в статтях 31 і 32 НК РФ. Елементи оподаткування Податок вважається встановленим у випадку, коли визначені платники податків і елементи оподаткування: об'єкт оподаткування; податкова база; податковий період; податкова ставка; порядок обчислення податку; порядок і терміни сплати податку; податкова пільга. Об'єктами оподаткування можуть бути операції з реалізації товарів (робіт, послуг), майно, прибуток, дохід, вартість реалізованих товарів або інший об'єкт, що має вартісну, кількісну чи фізичну характеристики, з наявністю якого у платника податків виникають обов'язки по сплаті податку. Кожен податок має самостійний об'єкт оподаткування, який визначається відповідно до НК РФ. Такими об'єктами можуть бути: майно - види об'єктів цивільних прав, що відносяться до майна відповідно до Цивільного кодексу РФ (ГК РФ); товар - будь-яке майно, що реалізовується або призначене для реалізації; робота, тобто діяльність, результати якої мають матеріальне вираження і можуть бути реалізовані; послуга, тобто діяльність, результати якої не мають мате-ріального висловлювання, реалізуються і споживаються в процесі здійснення діяльності (реалізація, тобто передача на оплатній основі права власності на товари, оплатне надання послуг); Платник податків самостійно обчислює суму податку, що підлягає сплаті за податковий період, шляхом множення за-законодавчо встановлених процентних (податкових) ставок на певну суму - податкову базу. Податкова база (ст. 53 НК РФ) являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. Податкова ставка (ст. 53 НК РФ) - величина податкових нарахувань на одиницю виміру податкової бази. Платники податків-організації обчислюють податкову базу за підсумками кожного податкового періоду на основі даних регістрів податкового обліку. Податковий період (ст. 55 НК РФ) - календарний рік або інший період часу стосовно до окремих податках, по закінченні якого визначається податкова база і обчислюється сума податку, що підлягає сплаті. Податковий період може складатися з одного або кількох звітних періодів, за підсумками яких сплачуються авансові платежі. Якщо організація була створена після початку календарного року, то першим податковим періодом для неї є період з дня її створення до кінця даного року. При цьому днем створення організації визнається день її державної реєстрації. Якщо організація ліквідована (реорганізована) до кінця календарного року, то останнім податковим періодом для неї є період від початку цього року до дня ліквідації (реорганізації). Пільгами по податках і зборах (ст. 56 НК РФ) визнаються надаються окремим категоріям платників податків переваги в порівнянні з іншими платниками податків, включаючи можливість не сплачувати податок (збір) або сплачувати в меншому розмірі. Пільги не можуть носити індивідуальний характер. Платник податків має право відмовитися від пільг або призупинити їх використання. Строки сплати (ст. 57 НК РФ) податків і зборів визначаються календарною датою або дією, яка повинна бути вчинена, і встановлюються стосовно до кожного податку і збору. За порушення термінів платник податків сплачує пені. Порядок плати передбачає необхідність здійснити разову сплату всієї суми податку або в іншому порядку, передбаченої Кодексом. Сума податку сплачується (перераховується) платником податків або податковим агентом у встановлені терміни. Недоїмка (ст. 59 НК РФ) - сума податку (збору), не сплачена в строк, який визначається законодавством, і що значиться за окремим платником податків або податковим агентом, стягнення якої виявилося неможливим в силу причин економічного, соціального, юридичного характеру, визнається безнадійною і списується в порядку, встановленому законодавчими та нормативними актами. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||