8.2 СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ
Етапи розвитку СНС
1930 - 50-і рр.. - Зародження системи національного рахівництва, обумовлене необхідністю державного регулювання економіки після Великої депресії і Другої світової війни.
1950 - 80-і рр.. - Розробка міжнародних стандартів СНР.
1980 - 90-і рр.. - Перехід до СНР більшості країн з перехідною економікою.
Сучасна СНС ООН являє собою узгоджену схему для збору, опису та ув'язки основних потоків статистичної інформації, які виражені в макроекономічних показниках, які характеризують найбільш важливі результати і пропорції економічного розвитку. Фактично, СНС ООН стала міжнародним керівництвом для національних статистичних служб. Вона містить понад 500 різних стандартних рахунків, які доповнюються 25 допоміжними таблицями.
В основі СНР лежить використання статистичного міжгалузевого балансу (МОБ) виробництва та розподілу продукції, що має ряд модифікацій. МОБ являє собою шахову таблицю і може бути "великим" і "малим", залежно від числа включених галузей. В даний час одним з найбільш відомих є міжгалузевий баланс В. Л. Леонтьєва, що отримав назву "Витрати - випуск". Це пов'язано з тим, що галузі національної економіки виступають як виробники і формують пропозицію благ і послуг, продаючи їх іншим галузям. Ці ж галузі виступають як споживачі, і в цій якості вони формують попит, є покупцями матеріальних благ і послуг інших галузей.
Модель "Витрати - випуск" призначена для аналізу речового аспекту процесу виробництва і розподілу продукту. У загальному вигляді модель балансу В. Л. Леонтьєва відображає в рядках під назвою "Випуск" галузі як продавців, а шпальтах під назвою "Витрати" ці ж галузі як покупців.
ВНП (GNP) - сумарна ринкова вартість усіх готових товарів і послуг, вироблених в країні за рік. Готовий (кінцевий) продукт - це товари і послуги, які на відміну від проміжних продуктів не вимагають додаткової переробки для використання. Існує три методи розрахунку ВНП (табл. 10).
ВНП - не абстрактна величина. Тому його оцінка здійснюється в потенційному і реальному розрізі, з урахуванням безробіття, інфляції та зміни цін.
Потенційний випуск ВНП - це рівень випуску продукції, що передбачає залучення в економічний оборот всіх економічних ресурсів, тобто при повній зайнятості і повному обсязі виробництва. Фактичний випуск може бути більше або менше потенційного. Оцінку проводять за допомогою визначення "розриву" між ними
Розрив зазвичай визначається за економічний цикл. Для короткочасного періоду (рік) визначають номінальний і реальний ВНП.
Номінальний ВНП - це вартість готових товарів і послуг, вироблених в економіці країни протягом року за поточними цінами.
Реальний ВНП - вартість всіх вироблених готових товарів і послуг в даному році з урахуванням цін базового року.
Ставлення номінального ВНП до реального ВНП називають індексом цін або дефлятором ВНП.
На відміну від ВНП валовий внутрішній продукт (ВВП) - охоплює готову вартість всієї конеч - ної продукції, створеної всередині країни (як вітчизняними, так і іноземними виробниками).
Крім ВНП і ВВП в систему національного рахівництва включають інші макроекономічні показники.
Чистий національний продукт (ЧНП) - це створений ВНП за вирахуванням тієї частини продукту, кото - раю необхідна для заміщення засобів виробництва, зношених в процесі випуску продукції (амортизаційні відрахування).
Національний дохід (НД) - це сума доходів усіх власників, що беруть участь у виробництві факторів, тобто як сума заробітної плати, прибутку, відсотка і ренти. НД визначається як ЧНП за вирахуванням непрямих податків на бізнес.
Наявний доход обчислюється зменшенням особистого доходу на суму прибуткового податку з громадян та деяких неподаткових платежів державі. Наявний доход використовується на споживання і заощадження.
Незважаючи на те, що СНР є найбільш ефективним способом вимірювання національного багатства, існують багато операцій та послуги, які даною системою не враховуються. Недоліки системи національних рахунків це той факт що, СНС не враховує домашня праця; праця вчених, не втілений в готовому вигляді, бартерний обмін; доходи тіньової економіки; приватні трансфертні платежі; фінансові операції.
Показники СНС є найважливішим індикатором рівня соціально-економічного розвитку країни. Однак в обсязі виробленої продукції та послуг не можуть відображатися такі показники, як здоров'я нації, тривалість життя, в тому числі її активної частини, вирішення екологічних проблем і т.д. Це викликає досить критичне ставлення до даного методу вимірювання національного багатства у ряду вітчизняних економістів. Як приклад наведемо слова А.Г. Грязновой і Т.В. Чечелеве, які стверджують: "Західна методологія обчислення макроекономічних показників має більше недоліків, ніж переваг. Єдина її перевага - відсутність повторного рахунку доходів. Один і той же дохід юридичної чи фізичної особи входить в національний дохід стільки разів, скільки переходить від одного до іншого". Такий підхід викликає підвищений інтерес до оцінки альтернативних методів обчислення національного багатства.