Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

УГОДА ПРО реекспорт товарів і порядок видачі дозволу на реекспорт

- Угода, укладена Державами - учасницями СНД у Москві 15 квітня 1994, є додатком до Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994
Предметом Угоди є реекспорт товарів, стосовно вивозу яких Сторони, з митної території яких походять ці товари, застосовують заходи тарифного та / або нетарифного регулювання або надають зовнішньоекономічні пільги при їх вивезенні зі своєю митної території. Реекспорт зазначених товарів може бути здійснений тільки при наявності належно оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів. Сторони обмінюються списками товарів, реекспорт яких може бути здійснений тільки за наявності такого належно оформленого письмового дозволу. Угода не поширюється на реекспорт специфічних товарів (зброя, наркотики, лікарські препарати, дорогоцінні метали і камені і т.д.), реекспорт яких здійснюється в особливому порядку. Реекспорт інших товарів здійснюється відповідно до загальноприйнятих у міжнародній торгівлі правилами (ст. 1 Угоди).
Для цілей Угоди під реекспортом розуміється вивіз товарів, що походять з митної території однієї із Сторін, іншою Стороною за межі митної території останньої з метою вивозу в країну, яка не є Стороною Угоди (ст. 2).
Для цілей Угоди встановлені поняття санкціонованого реекспорту і несанкціонованого реекспорту. Держави - учасниці Угоди не допускатимуть несанкціонований реекспорт (ст. 3 Угоди).
При видачі дозволів на реекспорт товарів уповноважене відомство країни походження товарів керується чинним національним законодавством, угодами про торговельно-економічне співробітництво і торговому режимі з державою-реекспортером, нормами міжнародного права. Для отримання дозволу на реекспорт товарів заінтересовані господарюючі суб'єкти звертаються до уповноваженого відомства країни походження товарів з мотивованою заявою на реекспорт, до якого додають копію контракту на придбання товарів і істотні умови реекспортної угоди (країна призначення, кількість, ціни і якість товарів, що реекспортуються, базис поставки, строки поставки, код Гармонізованої системи опису та кодування товарів). Уповноважене відомство країни походження товарів протягом десяти днів з дати отримання заяви розглядає запит і сповіщає заінтересовані господарюючі суб'єкти та уповноважена відомство державного-ва-реекспортера про прийняте рішення і при позитивному рішенні про умови реекспорту. Країна походження товарів в якості однієї з умов може зажадати від господарюючого суб'єкта-реекспортера зобов'язання про відшкодування їм частини, але не більше половини, різниці між ціною правочину щодо реекспорту товарів і ціною угоди з вивезення товарів з країни походження шляхом перерахування цієї різниці у валюті правочину щодо реекспорту товарів на рахунок, вказаний уповноваженим відомством країни походження товарів. За згодою зацікавленого господарюючого суб'єкта з умовами реекспорту уповноважене відомство країни походження товарів у двотижневий термін видає йому належно оформлене письмовий дозвіл на реекспорт товарів. Уповноважене відомство країни походження товарів має право при прийнятті позитивного рішення звернутися до уповноваженого відомства государ-ства-реекспортера з проханням проконтролювати виконання реекспортного контракту з офіційним повідомленням про фактичне відповідно істотних умов реекспортної угоди, продекларованих в мотивованій заяві господарюючого суб'єкта (ст. 4 Угоди).
У видачі дозволу на реекспорт може бути відмовлено в разі:
повідомлення свідомо недостовірних даних про угоду;
застосування демпінгових цін або інших елементів недобросовісної торгової практики, що завдають шкоди економічним інтересам країни походження товарів;
наявності обмежень з боку третіх країн ввозу на їхню митну територію відповідних товарів (ст. 5 Угоди).
У випадку несанкціонованого реекспорту країна походження товарів може вимагати компенсації завданих збитків та застосовувати санкції. Сторони сприятимуть прийняттю національних нормативних актів, що передбачають відповідальність господарюючих суб'єктів за несанкціонований реекспорт (ст. 6 Угоди).
У випадках, якщо обсяг несанкціонованого реекспорту товарів завдає економічної шкоди країні походження товарів, потерпіла Сторона може зупинити поставки цих товарів в державу, господарюючі суб'єкти якого допустили несанкціонований реекспорт, або застосувати інші санкції, передбачені нормами міжнародного права . Доказ факту несанкціонованого реекспорту лежить на уповноваженому відомстві країни походження товарів. Воно повинно надати уповноваженому відомству держави-реекспортера необхідні і достатні докази порушення конкретними господарюючими суб'єктами Угоди (ст. 7 Угоди).
Уповноважена відомство держави-реекспортера буде сприяти уповноваженому відомству країни походження товарів у виявленні фактів несанкціонованого реекспорту та покаранні господарюючих суб'єктів, його допустили, відповідно до свого національного законодавства (ст. 8 Угоди). Будь-які суперечки та розбіжності, що виникають при виконанні Сторонами взаємних зобов'язань за Угодою, вирішуватимуться шляхом консультацій між уповноваженими на те представниками Сторін (ст. 9 Угоди).
Угода відкрита для приєднання будь-якої держави - учасниці СНД (ст. 10 Угоди).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz