Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Толкушкін. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ТА МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ, 2003 - перейти до змісту підручника

УГОДА ПРО СТВОРЕННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ

- угода, укладена в Москві 15 квітня 1994 р. (з ізм. від 2 квітня 1999 р.) Азербайджанською Республікою, Республікою Вірменія, Республікою Білорусь, Республікою Грузія, Республікою Казахстан, Киргизької Республікою, Республікою Молдова, Російською Федерацією, Республікою Таджикистан, Туркменістаном, Республікою Узбекистан, Україна.
Держави - учасниці Угоди для досягнення цілей Угоди забезпечать взаємодію у вирішенні конкретних завдань створення зони вільної торгівлі, спрямованих на:
скасування митних зборів, а також податків і зборів, що мають з ними еквівалентну дію, і кількісних обмежень;
усунення інших перешкод для вільного руху товарів і послуг;
створення і розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів по торговельних та інших операціях;
співробітництво в проведенні торгово-економічної політики для досягнення цілей Угоди в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо;
сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевої кооперації та науково-технічному співробітництву;
гармонізацію і / або уніфікацію законодавства Держав - учасниць Угоди в тій мірі, в якій це необхідно для належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі (п. 1 ст. 1 Угоди).
Угода застосовується на митних територіях Держав - учасниць Угоди, як вони визначені їхнім національним законодавством.
Спостереження за ходом виконання Угоди, розробку пропозицій щодо розвитку їх торговельно-економічного співробітництва, узгодження і координацію економічної політики для досягнення цілей Угоди здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу (ст. 1а Угоди).
Держави - учасниці Угоди не застосовують мито, а також податки і збори, що мають з ними еквівалентну дію, і кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін.
Під кількісними обмеженнями та іншими адміністративними заходами для цілей Угоди маються на увазі будь-які заходи, застосування яких створює матеріальну перешкоду або обмеження для імпорту товару, що походить з території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони або експорту товару, що походить з території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони, включаючи:
квотування;
ліцензування;
контроль за цінами або іншими умовами поставки;
інші особливі вимоги до експорту або імпорту, прямо або побічно обмежують права експортера або імпортера порівняно з правами продавця або покупця аналогічного товару, що знаходиться на території країни його походження і здійснює закупівлю або продаж на цій території.
Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, які є невід'ємною частиною Угоди (Правила визначення країни походження товарів затверджені Рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р.).
Усі збори та платежі (за винятком мита, податків і прирівняних до них зборів), встановлюються Договірними Сторонами у зв'язку з ввезенням або вивозом товарів у взаємній торгівлі, не повинні перевищувати в розумних межах прямих фактичних витрат. Договірні Сторони прагнутимуть до спрощення та уніфікації адміністративних формальностей (ст. 5 Угоди).
Договірні Сторони вживатимуть заходів до максимального спрощення та уніфікації митних формальностей, зокрема, шляхом введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації, орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам підготувати пропозиції щодо гармонізації митних процедур і взаємного визнання митних документів та митних забезпечень (ст. 6 Угоди).
При здійсненні заходів тарифного і нетарифного регулювання, веденні статистичного обліку та обміні статистичною інформацією, а також для митного контролю та оформлення Договірні Сторони використовуватимуть товарні номенклатури зовнішньоекономічної діяль-ності, засновані на Гармонізовану систему опису та кодування товарів. Для власних потреб Договірні Сторони здійснюють подальший розвиток національних товарних номенклатур. Ведення еталонного примірника Гармонізованої системи опису та кодування товарів здійснює РФ через наявні представництва у відповідних міжнародних організаціях, поки інші Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення еталонного примірника (ст. 7 Угоди).
Договірні Сторони не будуть прямо або побічно обкладати походять з митної території інших Договірних Сторін, податками та зборами фіскального характеру в розмірі, що перевищує їх рівень для національних товарів. Цим товарам надається режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним вітчизняним товарам в тому, що стосується всіх законів, правил і вимог, які зачіпають їхній продаж на внутрішньому ринку, пропозиція до продажу, купівлю, транспортування, розподіл або використання. Договірні Сторони будуть подавати повну інформацію про всі діючі податки і інші збори фіскального характеру (ст. 8 Угоди).
Договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), що експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на митну територію іншої Договірної Сторони.
Це положення означає обкладення ПДВ за ставкою 0%, а також звільнення від акцизів товарів, що експортуються. У державах - учасницях Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів (робіт, послуг). Порядок застосування непрямих податків вводиться в дію відповідно до національного законодавства Договірних Сторін з 1 січня 2000 р. (ст. 8а Угоди).
Договірні Сторони погодилися не надавати експортні та інші субсидії підприємствам, що знаходяться на їх територіях, якщо в результаті надання таких субсидій порушуються умови добросовісної конкуренції. Договірні Сторони забезпечують прозорість заходів, пов'язаних з наданням субсидій, шляхом обміну інформацією на прохання будь-якої з Договірних Сторін (п. 1 , 2 ст. 9 Угоди).
Дотримання принципу свободи транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей Угоди та істотним елементом процесу їх підключення до системи міжнародного поділу праці та кооперування. Транзитні перевезення не повинні піддаватися необгрунтованим затримкам або обмеженням . Транзит через територію кожної Договірної Сторони здійснюється на основі принципу свободи транзиту шляхами, найбільш підходящим для міжнародних транзитних перевезень, для транзитних перевезень на території або з територій інших Договірних Сторін без будь-якої різниці або дискримінації, заснованої на прапорі суден, місця походження, відправлення, заходу, виходу або призначення чи будь-яких обставинах, що стосуються власності на товар, судна або інші транспортні засоби. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-якими видами транспорту і надання послуг, визначаються окремою угодою (ст. 10 Угоди). Угода про порядок транзиту через території держав - учасниць СНД укладено в Мінську 4 червня 1999
Реекспорт товарів, що поставляються в рамках Угоди, регламентується Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі дозволів на реекспорт від 15 квітня 1994 р. між державами - учасницями СНД (ст. 11 Угоди).
Договірні Сторони будуть сприяти розвитку виробничої кооперації та науково-технічного співробітництва на міждержавному (міжгалузевому, регіональному) рівні та на рівні господарюючих суб'єктів, у тому числі шляхом надання різних форм державної підтримки (ст. 12 Угоди).
Угода не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін вживати загальноприйнятих у міжнародній практиці заходів державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи не застосовуються довільно або дискримінаційним чином і стосуються:
захисту суспільної моралі та громадського порядку ;
захисту життя і здоров'я людей;
охорони тварин і рослин;
захисту навколишнього середовища;
охорони художніх, археологічних та історичних цінностей, що становлять національне надбання;
захисту промислової та інтелектуальної власності;
торгівлі золотом, сріблом або іншими дорогоцінними металами та камінням;
збереження природних ресурсів;
обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на цю продукцію нижче світової в результаті здійснення державних програм підтримки;
порушення платіжного балансу.
Ніщо в Угоді не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін застосовувати будь-які заходи державного регулювання, які вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються:
забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання витоку конфіденційної інформації, що відноситься до державної таємниці;
торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передачі технологій і надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших військових цілях;
поставки розщеплюються, та джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;
заходів, що застосовуються у воєнний час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН для збереження міжнародного миру і безпеки (ст. 13 Угоди).
Угода встановлює правила застосування спеціальних торгових
заходів.
Угода відкрита для приєднання будь-якої держави, яка визнає положення Угоди, які діють на момент приєднання, і висловлює готовність виконувати їх у повному обсязі. Приєднання здійснюється на умовах і в порядку, що визначаються в окремому угоді з державою, що приєднується, яка попередньо погоджується і підлягає схваленню всіма Договірними Сторонами відповідно до їх внутрішньодержавних процедур (ст. 24 Угоди). - Додатками до Угоди є: а) Правила визначення країни походження товарів (Рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 м. Правила визнані такими, що втратили силу), б) Угода про реекспорт товарів і порядок видачі дозволу на реекспорт. Постановою Уряду РФ від 26 лютого 1996 р. № 181 Угода схвалено і представлено Президенту РФ для внесення до Державної Думи Федеральних Зборів РФ на ратифікацію. Угода тимчасово застосовується для РФ з дати підписання.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz