Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Стан інвестиційного клімату та заходи щодо його поліпшення

Стан інвестиційної сфери економіки країни свідчить про те, що інвестиційна діяльність сьогодні є недостатньо привабливою для потенційних інвесторів. В основі цього лежить ряд причин, що погіршують інвестиційний клімат в Росії, в тому числі:
політична нестабільність;
невідпрацьовані, суперечливі і постійно мінливі законодавча база і податкова система;
високий рівень інвестиційних і кредитних ризиків;
відсутність механізмів захисту інвестицій, розділу продукції;
недосконала банківська система (нестача на внутрішніх ринках грошових ресурсів, їх короткострокова структура, неотлажен-ність платежів і розрахунків, відсутність практичного досвіду і кваліфікації банківських працівників для оцінки та прийняття інвестиційних та кредитних ризиків тощо);
низький рівень інфраструктури (аудит, страхування , консалтинг, оцінка, правова підтримка, телекомунікації, транспортний і готельний сервіс, забезпечення особистої безпеки);
недосконалість фондового ринку щодо реєстрації прав акціонерів, депозитарного обслуговування, інформаційної прозорості ринку, низька ліквідність фондових цінностей;
поганий менеджмент на підприємствах;
необов'язковість виконання досягнутих домовленостей;
ускладненість процедур узгодження інвестиційних проектів; невідповідність системи обліку міжнародній практиці стандартів бухгалтерського і фінансового обліку і звітності та ін
На стан інвестиційного клімату негативно впливають такі фактори, як наявність значного зовнішнього і внутрішнього боргу, високі інвестиційні ризики, низький кредитний рейтинг. Так, відповідно до даних компанії Morgan Stanley, що розробила в 1999 р. індекс інвестиційної привабливості з ринків, інвестиційна привабливість Росії оцінена в 3%, в той час як, наприклад, аналогічний показник по Бразилії склав 12%.
Недостатня привабливість інвестицій в російську еко-номіки обумовлює значні масштаби відтоку російського капіталу за кордон. На думку західних експертів, це відображає на-відмінність в російській економіці певного надлишку власного інвестиційного капіталу, який за відомих умов може бути вкладений у її розвиток, а також відсутність механізму трансформації заощаджень в інвестиції.
У сформованих умовах залучення іноземних інвестицій в реальний сектор російської економіки передбачає розробку комплексу заходів, спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату, стабілізацію правового середовища, забезпечення гарантій і страхування інвестиційної діяльності, вдосконалення системи стимулювання та податкових пільг з метою капіталізації прибутку і реінвестування доходів від іноземного капіталу.
Важливою складовою цього комплексу заходів є прийняття в липні 1999 р. Федерального закону «Про іноземні інвестиції в Російській Федерації». Закон спрямований на створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів, забезпечення стабільності умов їх діяльності, дотримання відповідності правового режиму іноземних інвестицій нормам міжнародного права і міжнародної практики інвестиційного співробітництва.
Закон встановлює національний режим для діяльності іноземних інвесторів, основні гарантії забезпечення прав інвесторів на інвестиції і отримувані від них доходи і прибуток, передбачає повну і безумовну захист прав та інтересів діяльності іноземних інвесторів на території Російської Федерації. У законі визначено умови здійснення інвестиційної діяльності, щодо яких може бути застосований спеціальний законодавчий режим. Вони пов'язані з участю іноземних інвесторів у пріоритетних інвестиційних проектах. Встановлено гарантії від несприятливої зміни для іноземного інвес 2. тора законодавства Російської Федерації, яке поширюється на комерційні організації з часткою іноземних інвестицій у статутному капіталі вище 25%.
Важливу роль у розширенні інвестиційного співробітництва має зіграти надання іноземним інвесторам правових гарантій захисту їх капіталовкладень шляхом розробки та укладення міждержавних угод про заохочення та взаємний за "щиті капіталовкладень. Дані угоди надають іноземним інвесторам режим найбільшого сприяння або національний режим, гарантії інвестиційної діяльності, захист прав та інтересів, а також відшкодування збитків.
Вступили в дію закони, що регламентують угоди про розділ продукції: Федеральний закон «Про угоди про розподіл продукції» від 30 грудня 1995 р ., Федеральний закон «Про внесення змін і доповнень до Федерального закону« Про угоди про розподіл продукції »від 7 січня 1999 р. № 19-ФЗ і« Про внесення до законодавчих актів Російської Федерації змін і доповнень, що випливають з Федерального закону «Про угоди про розподіл продукції »від 10 лютого 1999 р. № 32-ФЗ. Прийнято низку законів« Про ділянках надр, право користування якими може бути надано на умовах розподілу продукції ». Нині на їх основі можуть розроблятися 25 родовищ і ділянок надр.
Однак, незважаючи на ряд вжитих заходів, інвестиційний клімат поки залишається несприятливим, що визначає незначність припливу іноземних інвестицій в російську економіку. У цих умовах стає актуальною необхідність найбільш повного ис-користування внутрішнього інвестиційного потенціалу, створення е ф - тивного механізму трансформації заощаджень в інвестиції. Аналіз даної проблеми передбачає вивчення особливостей становлення ринкових механізмів інвестування в російській економіці.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz