|
1. Перехід до ринкової моделі інвестування пов'язаний з поділом функцій держави і підприємства в інвестиційному процесі, диверсифікацією інвестиційного капіталу за формами та видами джерел, з переважанням приватного інвестиційного капіталу над державним, зростанням різноманіття суб'єктів та об'єктів інвестування, розвитком інвестиційного ринку та інститутів інвестиційної інфраструктури. Ці процеси обумовлюють зрушення в структурі джерел фінансування інвестицій в бік зниження частки бюджетних асигнувань і збільшення частки власних коштів підприємств, приватних інвестицій і позикових коштів.
Особливості зміни структури інвестиційного капіталу в російській економіці обумовлені тим, що перехід до ринкової моделі інвестування здійснювався в умовах економічної кризи. Скорочення частки бюджетних інвестицій стало наслідком не тільки зміни інвестиційних режимів, але і різким скороченням державних доходів в умовах економічного спаду. Погіршення фінансового становища підприємств перешкоджало здійсненню інвестицій як за рахунок власних джерел, так і за допомогою залучення ресурсів фінансового ринку. При зростанні кількості та різноманіття суб'єктів інвестиційної діяльності в приватному секторі їх Місце і роль в інвестиційному процесі виявилися недостатніми, щоб компенсувати відхід держави з інвестиційної сфери і забезпечити масштабні інвестиції.
Основним джерелом фінансування інвестицій виступають власні ресурси підприємств (прибуток і амортизаційні відрахування). У 1992-1998 рр.. при несприятливих зовнішніх і внутрішніх спросових обмеженнях і погіршенні фінансового стану підприємств можливості фінансування інвестицій за рахунок власних джерел були дуже обмежені. Використання прибутку на цілі інвестування ускладнювалося різким зниженням її маси і скороченням її грошової складової внаслідок розростання неплатежів і бартерних угод. При дефіциті власних ресурсів підприємств, браку обігових коштів амортизаційні відрахування в значній частині спрямовувалися не за цільовим призначенням, а на поточні потреби.
В умовах економічного пожвавлення 1999-2000 рр.. виник ряд передумов оздоровлення фінансового стану російських підприємств. Це призвело до ослаблення нестачі оборотного капіталу, зростанню обсягів амортизаційних відрахувань, збільшення прибутку і масштабів її використання для інвестування. Власні кошти підприємств виступили основним джерелом інвестиційного підйому. Однак, незважаючи на помітне зростання інвестиційних ресурсів підприємств, їх сукупний обсяг недостатній для сталого інвестиційного розвитку.
В якості зовнішніх ресурсів інвестування підприємств можуть розглядатися: національні джерела фінансування інвестицій (державні інвестиції, інвестиції приватних інвесторів) і іноземний капітал. Аналіз можливостей їх мобілізації свідчить про те, що в сформованій нині ситуації доцільно робити упор на створення необхідних умов і розробку системи дієвих заходів для активізації внутрішніх інвестицій, не відмовляючись від використання ефективних механізмів мобілізації іноземних інвестицій. фінансування), емісія і розміщення акцій через програми АДР і вБЯ, використання концесійної системи.
7. Загальний обсяг накопичених іноземних інвестицій у російській економіці значно менше дійсних потреб країни. Незважаючи на вжиті заходи, інвестиційний клімат залишається поки несприятливим, що визначає незначність припливу іноземних інвестицій.
|