|
До найбільш молодий групі країн відносяться держави з перехідною економікою, що почали в кінці 70-х (Китай), 80-х (Центральна та Східна Європа) і початку 90-х рр.. (Колишні радянські республіки) перехід від адміністративно-командної до сучасної ринкової економіки. У ході його вони здійснюють системні реформи. При цьому різні країни використовують різні моделі системних реформ не тільки у внутрішньо-, а й у зовнішньоекономічній сфері.
Необхідність переходу до ринкової економіки була усвідомлена як історичне завдання більшістю населення і політичного керівництва колишніх соціалістичних країн, оскільки стало очевидним, що адміністративно-командна система програла змагання з ринковою економікою по продуктивності праці та рівнем життя населення, тобто по вирішальним критеріям ефективності соціально-економічної системи (в тому числі з точки зору самої марксистсько-ленінської теорії).
|