| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Сутність кредиту, його функції та форми | ||
|
Кредит виникає за певних умов. У ході кругообігу товарних ресурсів і грошових коштів відбувається накопичення грошових коштів у держави, підприємств, організацій та у населення. Це нагромадження про-виходить у вигляді амортизаційних відрахувань, виручки, об-разования грошових фондів підприємств, відкладення коштів населенням на рахунках Ощадбанку та комерційних банків. Накопичені грошові кошти до моменту витрачання їх власником тимчасово вільні. Це створює основу для виникнення кредитних відносин. Кредит в економічному сенсі і являє собою форму економічних відносин, за допомогою яких використовуються тимчасово вільні грошові кошти господарських організацій, підприємств, держави і населення. Кредитні відносини виникають між: банками і господарськими підприємствами; банками і державами; комерційними банками та Центральним банком; між підприємствами та організаціями; між банками і населенням. Населення робить грошові депозитні вклади в банки. Депозит (в пер. З лат. - Відкладення грошей) - сума, ввіряються банку для зберігання та використання. Сутність кредиту проявляється в його функціях. Кредит виконує такі дві функції: Перерозподіл коштів. За допомогою кредиту тимчасово вільні грошові кошти підприємств і населення акумулюються в банках і перераспре-виділяється відповідно до потреб підприємств. Заміщення готівки кредитними операціями. На основі кредиту розвиваються безготівкові розрахунки, в процесі яких готівкові гроші замінюються кредитними операціями, які здійснюються шляхом записів по рахунках, відкритим у банку. Кредит як економічна категорія має кілька форм: банківський, комерційний, споживчий, міжбанківський, державний, міжнародний, іпотечний. В рамках кожної з форм кредиту можуть виникати свої види кредиту. Банківський кредит. Основна форма кредиту. Госпрозрахункові підприємства отримують кредит, як правило, через банківську систему. За строками користування банківський кредит може бути: короткостроковий (терміном до 1 року), в 1999 р. приходь-лось 82% позик; середньостроковий (терміном до 3 років); довгостроковий (понад 3 років). На частку середньострокового і довгострокового доводилося 18% позик. Банківський кредит надає вплив насамперед на розвиток господарського розрахунку, впровадження НТП, розвиток виробництва і товарообігу. Кредити банків та інших кредитних установ поділяються на види залежно від їх ролі в тій чи іншій сфері господарської діяльності, характеру кредитування. Залежно від сфери функціонування банківські кредити можуть бути двох видів: кредити, беруть участь в організації оборотних фондів; кредити (позики), беруть участь у розширеному відтворенні основних фондів, звані інвестиційними кредитами. Кредити, формують оборотні кошти підприємств, поділяють на кредити в сферу виробництва і позики в сферу обігу. До кредитів в сферу виробництва відносяться позики під наднормативні виробничі запаси у вигляді наявних залишків сировини, матеріалів, палива, готової продукції. Інвестиційний кредит, як правило, являє собою довгостроковий кредит, наданий із метою придбання землі, будівель, споруд, устаткування або інших активів, що є по своїй природі основними фондами. Інвестиційний кредит може бути незабезпеченим або ж він може видаватися під забезпечення (під заставу нерухомості). Інвестиційний кредит може надаватися: комерційними банками; ощадними банками; страховими компаніями; цільовими фондами та благодійними установами; індивідуальними інвесторами; урядовими установами; господарськими організаціями . Найбільша сума інвестиційних кредитів припадає на кредити, одержувані в банках. Комерційний (торговий) кредит - це кредит, що надається господарськими організаціями один одному у вигляді відстрочки платежу за відвантажені товари (послуги). Комерційний кредит видається, як правило, на основі договору (контракту). Комерційний (торговий) кредит відрізняється від банківського кредиту: в ролі кредитора виступають не банки, а юридичні особи, що реалізують продукцію і товари; надається у товарній формі (торгового кредиту). У зарубіжній практиці комерційний кредит отримав широке поширення. Наприклад, в Італії до 75% від суми угод в оптовій торгівлі здійснюються на умовах комерційного кредиту, середній термін по кредиту становить 20-30 і більше днів, що відповідає або перевищує термін фактичної реалізації товарів споживачем. У сучасних умовах у ряді країн застосовуються в основному три різновиди комерційного кредиту: а) кредит з фіксованим терміном погашення; б) кредит з поверненням після фактичної реалізації поставлених товарів; в) кредитування з відкритого рахунку, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення заборгованості по попередній поставці. Споживчий кредит (особистий кредит) - кредит, що надається населенню для оплати будматеріалів і товарів або послуг (у формі відстрочки платежу). У ролі кредитора можуть виступати юридичні особи: кредитні кооперативи, каси взаємодопомоги, підприємства, банки. Між банками і населенням може бути посередник, наприклад, торговельна організація, яка продає товари в кредит, тобто в розстрочку, а потім у межах її суми отримує в банку грошову позику. Видача споживчого кредиту населенню збільшує платоспроможний попит, сприяє задоволенню потреб населення. Отже, він прискорює вирішення проблеми задоволення попиту. Міжбанківський кредит - значне джерело засобів для підтримки стабільності кредитного потенціалу банку. Це одна з поширених форм кредитних відносин між комерційними банками та кредитними установами. Державний кредит - кредит, при якому позичальником виступає держава, а кредиторами - населення і юридичні особи. При його допомозі держава акумулює грошові кошти для фінансування державних витрат і капітальних вкладень. Державний кредит класифікують на види: Залежно від позичальника на: централізовані позики. У ролі позичальника виступає Мінфін РФ; децентралізовані позики. В якості позичальників виступають місцеві органи влади суб'єктів РФ. Залежно від місця отримання позики на: внутрішні позики; зовнішні позики. У РФ функцію продажу та викупу у населення облігацій державних позик виконують відділення Ощадбанку. Держава виступає також і як кредитор. Здійснюючи функції кредитора, держава через Центральний банк видає кредити: конкретним галузям, акціонерним товариствам, що відчувають потребу у фінансових ресурсах; комерційним банкам на ринку міжбанківських кредитів. Міжнародний кредит - являє собою кредит, видається однією державою іншій для прискорення економічного розвитку чи спорудження об'єктів. Основною формою є банківський кредит, тобто в кредитних відносинах беруть участь банки. До міжнародних кредитів належать також кредити, надані на міжнародному рівні: Міжнародним валютним фондом; Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Своєрідним кредитуванням підприємства є фак-торинг, який означає поступку банку своїх платіжних ви-мог. Після укладення з банком договору про факторингове кредиті банк буде оплачувати за рахунок своїх коштів платіжні вимоги, виставлені на покупців клієнта. Такий вид обслуговування вигідний підприємству тим, що підприємство отримує гроші на розрахунковий рахунок у той же день - в день пред'явлення розрахункових документів у банк. Банку вигідний факторинг тому, що він стягує з підприємства комісійну винагороду, а також отримує пеню у разі несплати розрахункових документів в строк. Кредит відіграє значну роль в інвестиційній діяльності держави і підприємств, яка проявляється в наступному: кредит використовується як додаткове джерело фінансових ресурсів для відтворення основних фондів і оборотних коштів; кредит сприяє впровадженню досягнень науково-технічного прогресу в інвестиційній діяльності; кредит сприяє розвитку стабільного виробництва, прискоренню введення в дію основних фондів; кредит сприяє вирішенню соціальних проблем в галузі житлового будівництва, розвитку мережі закладів освіти, медичного обслуговування, зміцненні підприємств побуту, і, нарешті, кредит сприяє зміцненню господарського розрахунку в комерційних і будівельних організаціях. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||