| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Тема IV.1. Економічні держави світу в сучасному Світовому поділі праці | ||
|
У глобальному масштабі посилення економічної активності 1980-2000 рр.. інтенсифікувало процеси структурної модернізації у світовій ринковій економіці. Зокрема, активізувався процес оновлення виробничого апарату в США, Японії, Німеччини, а також в інших країнах Західної Європи і в нових індустріальних країнах. У світовому масштабі сукупний показник ВВП, що характеризує вартість товарів і послуг, вироблених у всіх галузях економіки і призначених для кінцевого споживання, накопичення та експорту, має стійку тенденцію до постійного зростання. За період з 1979 по 1999 р. світовий ВВП в абсолютних розмірах збільшився більш ніж в 10 разів. За даними Міжнародного валютного фонду, опублікованими в травні 2000 р., приріст сукупного ВВП в 178 країнах світу в постійних цінах склав 3,3% у 1999 р. проти 2,5% в 1998 р. До кінця 2000 р. виправдалися прогнози експертів МВФ і темпи зростання світового ВВП досягли 4,2%, а абсолютні розміри досягли понад 38,5 трлн дол (для порівняння - 2,8 трлн дол в 1970 р.). При цьому відзначається висока нерівномірність розподілу світового валового внутрішнього продукту по континентах і країнах. Так, в даний час із загальної вартості ВВП на американський континет доводиться 37,3%, на європейський - 31,7%, на азіатський - 29,4, в той час як на африканський - лише 1,6%. Більше половини всієї вартості світового ВВП створюється в трьох розвинених країнах - США, Японії та Німеччини. Проте, слід зазначити, що за останні 2-3 десятиліття хоча і повільно, але в кращу сторону змінюється структура соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються. Ряд країн Південно-Східної Азії (Південна Корея, Сінгапур, Гонконг, Малайзія), Латинської Америки (Мексика, Бразилія, Аргентина), являвшимися слаборозвиненими країнами, вже зараз відноситься до найбільш інтенсивно розвиваються. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||