Тема 13 Нестійкість національної економіки
Досі розширене відтворення макроекономіки можна було зобразити у вигляді підноситься прямій лінії. Але насправді економічний розвиток за останні два століття набуло вигляду кругового руху: від падіння виробництва до його підйому, а потім через певний період - до повторення цього циклу.
Зі скількох фаз складається економічний цикл? Відповідь на це питання ми знаходимо в табл. 1.
Таблиця 1
Динаміка економічних показників у фазах економічного циклу
Неважко помітити, що економічний цикл сповнений протиріч. Так йде справа зі станом економки по фазах циклу:
обсяг виробництва змінюється - від падіння виробництва до його підйому;
зайнятість працівників змінюється - від масового безробіття до найбільшої зайнятості;
ціни товарів змінюються від їхнього зниження до спекулятивного росту.
Від кризи до підйому виробництва
Які ж причини криз? Це питання служить вмістом наступної інтелектуальної завдання. Вирішити її можна, використовуючи отримані раніше відомості з теми 1.
У Задача 5.6. Які причини криз виробництва на другій стадії економіки?
Отже, першопричиною економічних криз став перехід виробництва на набагато більш високий щабель машинної техніки, що породило різке збільшення випуску товарів.
Однак таке зростання виробництва крім технічної причини має також важливу економічну причину. На другій стадії про-виробництва став швидко розвиватися все більш великий бізнес. Як відомо, йому властива невгамовна погоня за прибутком. Ця мета досягається безперервним збільшенням капіталу, розширенням виробництва. При цьому випуск продукції виходить далеко за межі можливостей ринкового попиту. Тому настільки велике наростання обсягу продукції породило його ринкову форму: криза перевиробництва товарів.
Багато бізнесменів винаходили своєрідні способи подолання криз надвиробництва.
Американський письменник Дж. Стейнбек в романі «Грона гніву» (1939) так описує знищення нерозпроданих продуктів: «Апельсини цілими вагонами зсипають на землю. Люди їдуть за кілька миль, щоб підібрати викинуті фрукти, але це абсолютно неприпустимо! Хто ж буде платити за апельсини по двадцять центів за дюжину, якщо можна з'їздити за місто і отримати їх даром? І апельсинові гори заливають гасом зі шланга, а ті, хто це робить, ненавидять самих себе за такий злочин, ненавидять людей, які приїжджають підбирати фрукти. Мільйони голодних потребують у фруктах, а золоті гори поливають гасом ».
Вихідною фазою кругового руху є криза (від грец. Krisis - поворотний пункт). Тоді відбувається падіння рівня і темпів економічного зростання. Відбувається розорення промислових і торгових підприємств, які не можуть розпродати накопичені товари. Швидко зростає безробіття. Всі підприємці відчувають гостру потребу в грошах для сплати швидко утворивши-шихся боргів.
Наступна фаза - депресія (від лат. Depressio - зниження, придушення). Тоді призупиняється спад виробництва і зниження цін. Через незначного попиту збільшується маса вільного грошового капіталу. Пропозиція товарів перестає обганяти попит.
Нарешті, настає фаза підйому. Випуск продукції перевищує передкризовий рівень. Скорочується безробіття. З розширенням купівельного попиту зростають ціни на товари. Підвищується прибутковість виробництва. Збільшується попит на кредитні кошти, і відповідно зростає норма банківського відсотка.
У підсумку замість прямої лінії висхідного економічного зростання макроекономіки спостерігається зовсім інша й суперечлива крива лінія економічного циклу (рис. 1).
Рис. 1. Фази економічного циклу
Тепер розглянемо кожну фазу докладніше.
У XIX в. - Першій половині XX в. кризи періодично повторювалися приблизно через 10-12 років. У зв'язку з цим виникає питання: чим пояснити повторюваність криз? Економічні кризи мають дві прямо протилежні сторони. Одна з них - руйнівна, оскільки усуваються склалися ненормальні пропорції в господарстві.
Інша сторона - оздоровча. Під час депресії ціни на всі засоби виробництва і предмети споживання знижувалися до мінімуму, а також зменшувалася ставка банківського відсотка. Ставало можливо оновлювати виробництво за рахунок дешевого кредиту, закуповувати технічно більш досконале обладнання і машини. Тим самим створювалися передумови для підйому виробництва на більш високий рівень.
Отже, в економічному циклі був задіяний мимовільний механізм розвитку економіки без втручання держави.
Від безробіття до зайнятості
Економічний цикл передбачає як зростання безробіття, обус-ловлений спадом виробництва, так і збільшення зайнятості працівників при закінченні кризи.
Спочатку з'ясуємо, хто є безробітним.
Безробітні - особи 16 років і старше, які:
можуть працювати;
хочуть трудитися;
не мають робочого місця.
Під час кризи безробіття створює загрозу соціально-економічної безпеки працівників:
працівники втрачають джерело засобів існування для себе та родини;
погіршується професійна підготовка працівників;
наноситься моральний і психологічний удар людям.
У період економічного циклу багато держав і підприємці вводять такі заходи:
скорочують законодавчо встановлену тривалість робочого часу в період масового безробіття;
здійснюють на підприємствах поділ робочих місць між трудівниками;
достроково звільняють на пенсію працівників державного сектора економіки, що не дослужили до пенсії 2-3 роки;
організовують громадські роботи, особливо для хронічно безробітних і молоді;
обмежують імміграцію (в'їзд в країну) бажаючих працювати.
Зміна рівня цін
У період економічного циклу відбувається зміни цін: рух від дефляції до інфляції.
при інфляції кількість грошей в обігу зростає швидше збільшення товарної маси. Товари дорожчають;
при дефляції маса товарів зростає швидше грошей. Товари дешевшають.
Коливання грошового обігу в умовах економічного циклу - не якийсь самостійний процес. Ці коливання цілком залежать від зміни рівня виробництва та рівня заробітної плати працівників.
2. Відмінні риси економічної кризи в Росії в 90-х рр.. XX в.
У Росії було кілька серйозних відмінностей зазначених до цього економічних криз надвиробництва.
У нашій країні не було взагалі криз надвиробництва товарів. Більш того, під час світової економічної кризи 1929 - 1933 рр.. в Росії виконувався перший п'ятирічний план економічного зростання.
У нашій країні в 1930-1980 рр.. не було ринкової економіки і капіталістичного бізнесу, які в розвинених країнах сприяли виникненню криз надвиробництва.
З 1930 р. в Росії була розгорнута широкомасштабна індустріалізація економіки і країна наздоганяла західні країни з розвитку промисловості.
У деяких економістів може виникнути сумнів і навіть заперечення: хіба в нашій країні, де держава в плановому порядку керувало економікою, міг би виникнути економічна криза? Це питання входить в основу завдання теоретичного та практичного характеру?
Завдання 5.7. Чи міг економічна криза виникнути в плановій економіці нашої країни?
Отже, з відповіді на дане питання видно, що планомірність, проведена державними органами, що не соответствовавала необхідної пропорційності і об'єктивно не відповідала меті підвищення добробуту народу.
Не варто дивуватися, що в 1990-1998 рр.. в нашій країні відбувся єдиний в цьому роді занепад виробництва - криза недовироблення (щодо створення предметів споживання).
Про глибину «кризової ями», в яку опустилася економіка Росії, дає уявлення рівень макроекономіки в 1998 р. в порівнянні з 1990 р. (= 100):
валовий внутрішній продукт - 59;
виробництво промислової продукції - 46;
обсяг продукції сільського господарства - 56.
Криза дуже сильно підірвав економічну безпеку Рос-ці. Це підтверджується деякими основними даними про становище країни в порівнянні з пороговими (граничними) значеннями у світовій економіці (табл. 2).
Таблиця 2
Показники економічної безпеки Росії
Про те, як у Росії змінюється стан макроекономіки в період сучасного світового економічного кризи, ми розглянемо в темі 14.