Тема 16 Відтворення населення
1. Визначення чисельності населення країни
Чисельність населення, тобто сукупність людей, що живуть на Землі (людство) або в межах певної території (наприклад, країни), вимірюється за допомогою двох показників.
Чисельність населення підраховується насамперед у абсолютному вираженні. Абсолютна чисельність населення - показник середньорічної чисельності населення (середньої арифметичної чисельності на початок і кінець відповідного періоду).
Цей показник дозволяє, скажімо, порівняти чисельність жителів різних країн, як це зроблено в табл. 1.
Таблиця 1
Чисельність населення в деяких країнах, млн осіб
У другій половині XX в. і в XXI ст. в багатьох країнах чисельність жителів стала значно змінюватися за рахунок мігрантів - людей, що здійснюють переселення. У зв'язку з цим виникають питання: чи враховується чисельність мігрантів у складі населення кожної країни? Якщо враховується, то в яких показниках? Ці питання становлять зміст завдання, присвяченій статистиці населення.
У Задача 6.1. Як враховується чисельність мігрантів у складі населення
країни?
Статистика особливо виділяє природний приріст населення (підраховується постійно проживають в країні). Його рух враховується без урахування емігрантів і іммігрантів.
Природний рух населення підраховується в относитель-ном вираженні за допомогою загальних коефіцієнтів:
народжуваності (відносини народжених живими протягом календарного року до середньорічної чисельності наявного населення);
смертності (відносини числа померлих протягом року до середньорічної чисельності населення);
природного приросту населення (різниці загальних коефіцієнтів народжуваності і смертності).
Всі коефіцієнти визначаються в проміле - як чисельність природного приросту (або убутку) населення в розрахунку на 1000 жи-телей країни (% о).
2. Фактори, що впливають на чисельність людей
При аналізі чинників відтворення народонаселення звичайно виникає питання, яку роль у цьому процесі відіграє матеріальне виробництво. На це питання першим спробував відповісти англійський економіст Томас Мальтус (1766-1834). Т. Мальтус вважав, що населення Землі збільшується в геометричній прогресії (удва-івается через кожні 25 років), але засоби існування людей (їжа) зростають лише в арифметичній прогресії (1, 2, 3, 4 і т.д.). У результаті утворюється «абсолютний надлишок людей», наслідком чого є убогість мас і безробіття.
Виникає питання: чи правильно Мальтус визначив «природний закон народонаселення»?
Завдання 6.2. Правильно чи неправильно сформулював Мальтус закон народонаселення?
Сучасна демографія (наука про народонаселення, про його зміни) виявила основні фактори, що впливають на чисельність людей. До них належать біологічні, географічні та соціально-економічні фактори. Серед них найбільший вплив на зміну чисельності жителів країни надають соціально-економічні умови розвитку. Такими є:
рівень розвитку матеріального виробництва. У доекономічес-кую епоху (час переважного колекціонерства готових для харчування продуктів природи) населення зростала на 15% за 1000 років. З виникненням виробляє економіки чисельністю людей стала збільшуватися на 40% за 1000 років;
відносини власності. Деякі форми власності ставлять у пряму залежність від чисельності сім'ї. Наприклад, в Росії при феодалізмі громадська земля розподілялася серед селян з урахуванням чисельності членів сім'ї (по «їдоках» або за «душам» - чоловікам), що, зрозуміло, заохочувало народжуваність;
розвиток соціальних відносин. Прикладом може служити віз-никновение сім'ї - основний соціальний осередку суспільства. Це сприяло зростанню народонаселення;
війни. Про негативне їх вплив говорить той факт, що під час Другої світової війни тільки в нашій країні загинуло 26 млн чоловік;
охорона здоров'я людей. Хвороби і шкідливі звички забирають десятки мільйонів життів людей. Серед причин смерті на першому місці у всіх промислово розвинених країнах стоять хвороби системи органів кровообігу, на другому місці - злоякісні утворення, на третьому - хвороби органів дихання. На такого роду небезпечні хвороби впливають в пер-шу чергу куріння, малорухливий спосіб життя, алкоголізм, вживання наркотиків.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я виявлено основні причини смертності населення (табл. 2).
Смертність населення з різних причин, число померлих на 100 тис. осіб за 2002 р.
При аналізі чинників відтворення населення зазвичай мож-ника питання: яку роль у цьому процесі відіграє матеріальне вироб-ництво?
Зараз ми проаналізуємо співвідношення між відносними показниками природного руху населення і даними про динаміку виробництва ВВП. Це дозволить зрозуміти, які тенденції відтворення населення переважають в різних країнах.
3. Сучасні тенденції відтворення населення в різних країнах
В умовах кінця XX - початку XXI в. немає однакового для всіх країн співвідношення між змінами чисельності населення і обсягу виробництва ВВП.
Розглянемо найбільш поширені варіанти таких співвідношень.
Перший варіант. У однаковому напрямку ростуть і чисельність населення, і обсяг виробництва ВВП (рис. 1).
Рис. 1. Зміна кількісних показників у першому варіанті
Цей варіант динаміки двох показників спостерігався у двох країнах: США і Канаді. У США природний приріст населення склав,%, 6,0 (1995 р.) і 6,2 (2006 р.), в Канаді відповідно 3,6 (2000 р.) і 3,6 (2006 р.). Зростання ВВП в США в 2008 р. склав,% до рівня 2000 р., прийнятому за 100%, 119, у Канаді - 121.
Другий варіант. Найгірший показник природного приросту населення названий «демографічна зима». У цьому випадку населення збільшується низькими темпами, не росте і навіть може скорочуватися. У той же час виробництво ВВП безперервно зростає
(рис. 2).
Рис. 2. Зміна кількісних показників при «демографічної зими»
Тенденція відтворення під назвою «демографічна зима» спостерігається, зокрема, у двох західноєвропейських країнах. Так, у Німеччині природний приріст населення знизився з -1,5% у 1995 р. до -2,0 у 2009 р., в Італії відповідно з -0,5 до -0,1. Одночасно росла величина ВВП,% до рівня 1995 р., прийнятому за 100%: у Німеччині - 109, в Італії - 106.
Завдання 6.3. Чим пояснюється зниження приросту населення в економічно процвітаючих країнах Західної Європи?
Третій варіант. Ця вельми суперечлива динаміка двох розглянутих показників була образно названа «демографічна весна». Ця назва відображає, з одного боку, найшвидший приріст населення. З іншого боку, спостерігається застійне стан або навіть падіння виробництва ВВП (рис. 3).
Рис. 3. Зміна кількісних показників при «демографічної весні»
Візьмемо для прикладу африканську країну Конго. Тут коефіцієнт природного приросту в 2002 р. досяг 20%. Але щорічний приріст обсягу ВВП,% по відношенню до попереднього року, становив: у 1996 р. - 96, у 2000 р. - 93, у 2001 р. -101.
Подібне ж стан був і в інших країнах Африки: Анголі, Нігерії, Танзанії, Ефіопії та ін
Четвертий варіант. Він був у Росії в 90-х рр.. У цей період депопуляція (зниження абсолютної і відносної чисельності населення) поєднувалася з глибоким кризовим падінням виробництва (рис. 4).
Рис. 4. Депопуляція і криза виробництва в Росії (1990-2000-і рр.).
Виробництво
У Росії склалося вкрай небезпечне демографічний та економічний стан. Тільки в самому кінці XX в. почався поворот до кращого стану розглянутих показників. Так, в 1999 р. припинилося кризове падіння виробництва (про це докладніше сказано в главі 13). Його щорічне збільшення стало складати приклад але 6-7% ВВП (що істотно більше показників ряду західних країн). Помітно знизилися показники депопуляції,% о: 2000 р. - 6,6 2002 р. - 6,5 2004 р. - 5,6
р. - 4,8
р. - 3,3
р. - 2,6
При цьому чисельність народжених на 1000 чоловік населення зросла з 8,7 в 2000 р. до 12,1 в 2008 р., а чисельність померлих змен-шився з 15,3 у 2000 р. до 14,7 в 2008 р. У 2009-2010 рр.. продовжилося поліпшення показників відтворення населення. Середня про-ти основою для тривалого життя громадян зросла з 65 до 69 років.
Отже, в Росії відбувся перехід від згубної депопуляції до так званої демографічної зими.
Подальший розгляд демографічної політики держави буде продовжено в темі 17.
Разом з тим виникає питання про те, які правові заходи перед-приймають європейські держави щодо подолання низької пик-даемості і подоланню «демографічної зими». У зв'язку з цим розглянемо завдання правового характеру.
Завдання 6.4. Які правові заходи вживають європейські держави щодо подолання низької народжуваності населення?