Головна
Головна → 
Фінанси → 
Бухгалтерський облік. Аудит → 
« Попередня Наступна »
Г.С. Шерстнева. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК (Шпаргалки), 2008 - перейти до змісту підручника

22. Облік товарно-матеріальних цінностей

При формуванні облікової політики щодо ТМЦ підприємство вирішує два питання:
1) за якою ціною враховувати товари, сировину і матеріали на складі;
2) за якою ціною і в якому порядку списувати ТМЦ зі складу.
Перший питання пов'язане з тим, що закупівлі ТМЦ супроводжуються витратами на упаковку, навантаження-розвантаження, транспортування та інше, тобто транспортно-заготівельними витратами.
Відповідно до чинного законодавства підприємство має право вибору з наступних варіантів облікової ціни закуплених ТМЦ:
1) ТМЦ оприбутковуються на склад за ціною постачальника, а транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) виходячи з принципу тимчасової визначеності витрат включають собівартість поточного облікового періоду.
Перевага цього способу в тому, що зменшується поточна оподатковуваний прибуток і оперативно компенсується ТЗВ;
2) ТМЦ оприбутковуються на склад за повної фактичної собівартості, включаючи ТЗВ.
Перевага - на складі матеріали враховуються за реальною собівартістю. Недолік - компенсація ТЗВ відкладається, оподатковуваний прибуток зростає;
3) ТЗВ оприбутковуються на спеціальний рахунок окремо від ТМЦ і списуються в міру витрати ТМЦ. Перевага - в обліку можна точно виявити частку ТЗВ з тим, щоб вплинути на її зниження.
При обліку ТМЦ на складі за купівельною ціною ТЗВ списуються на рахунки матеріальних витрат (собівартість) того періоду, в якому вони виникли.
При обліку ТМЦ на складі разом з ТЗВ витрати з їх придбання попередньо накопичуються на рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей», потім ТМЦ оприбутковуються на склад (рахунок 10) за ціною, розрахованої виходячи з обороту за рахунком 15.
При обліку ТМЦ за купівельною ціною, а ТЗВ - на окремому рахунку використовується або субрахунок рахунку 10, або будь-який вільний рахунок з плану рахунків.
При визначенні облікової ціни ТМЦ слід пам'ятати, що придбання ТМЦ - закупівлі, але не витрати. Придбання ТМЦ являє собою перехід одного виду активу в інший і ніяк не відбивається на собівартості продукції. Витратами матеріали стають тоді, коли вони включаються в процес виробництва і переносять свою вартість на собівартість перевезень. У цей момент необхідно вирішити, в якій послідовності списувати взяті зі складу ТМЦ на собівартість перевезень.
При формуванні облікової політики підприємство може вибрати один із таких способів віднесення вартості матеріалів на собівартість перевезень.
Метод ФІФО - в цьому випадку ТМЦ списуються зі складу в тій же послідовності, в якій вони надійшли на склад. Списання ТМЦ за принципом ФІФО вимагає організації партійного обліку, тобто обліковою одиницею стає номенклатура, а партія ТМЦ.
Метод ЛІФО - в цьому випадку ТМЦ списуються зі складу в зворотній хронології, тобто починаючи з останньої за часом надходження партії.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz