6.3. Облік виручки від продажу акцій сторонніх організацій
валюти), продукції, товарів (п. 7 ПБУ 9/99). Згідно п. 16 ПБО 9/99, зазначені надходження визнаються в бухгалтерському обліку за наявності умов, передбачених п. 12 ПБО 9/99. ,
Відповідно до інструкції з застосування Плану рахунків для відображення в бухгалтерському обліку операційних доходів призначений рахунок 91 «Інші доходи й витрати» субрахунок 1 «Інші доходи». Надходження від продажу акцій сторонніх організацій при визнанні в бухгалтерському обліку відображаються за кредитом рахунка 91 «Црочіе доходи і витрати» субрахунок 1 «Інші доходи» в кореспонденції з рахунками обліку грошових коштів або розрахунків, в даному випадку з рахунком 76 «Розрахунки з різними дебіторами і кредиторами ». Рахунок 76 може використовуватися для обліку розрахунків з фізичною особою-покупцем акцій. Балансова вартість проданих акцій списується з кредиту рахунку 58 субрахунок 1 в дебет рахунку 91 «Інші доходи і витрати» субрахунок 2 «Інші витрати».
Приклад 6.6. У жовтні 2007 г, організація, яка є професійним учасником ринку цінних паперів, придбала 1000 шт. акцій ВАТ «Іній», що обертаються на організованому ринку цінних паперів, за ціною 215 руб. за акцію. Номінальна вартість акції 200 руб. У грудні всі акції були продані за ціною 205 руб. за акцію фізичній особі Соколову Андрію Петровичу, яка не є працівником організації і не зареєстрованому як підприємця. Угода укладена поза організованого ринку цінних паперів. На дату продажу акцій середньозважена ринкова ціна однієї акції, рассчи-танная організатором торгівлі на ринку цінних паперів, склала 256 руб., Мінімальна ціна операції з цими акціями на організованому
У ситуації, рассматріваемой.в прикладі 6.6 акції продані фізичній особі за ціною нижче; ринкової. Відповідно до підп. 3 п. 1 ст. 212 НК РФ в податкову базу по податку на доходи фізичних осіб включається матеріальна вигода, отримана фізичною особою від придбання цінних паперів. Цункт 4 ст. 212 НК РФ визначає, що при отриманні платником податку доходу у. вигляді матеріальної вигоди, зазначеної в подп. 3 п. 1 ст. 212 НК РФ, податкова база визначається як перевищення ринкової вартості цінних паперів, що визначається з урахуванням граничної межі коливань ринкової ціни цінних паперів, над сумою фактичних витрат платника податку на їх придбання. 1. Порядок визначення ринкової ціни цінних паперів та граничної межі коливань ринкової ціни цінних паперів встановлює ся федеральним органом, що здійснює регулювання ринку цінних паперів.
Згідно ст. 40 Закону про ринок цінних паперів, таким органом в даний час є ФСФР Росії, а до 2004 р. - ФКЦБ Росії.
Якщо фізична особа придбала обертаються цінні папери за ціною нижче ринкової, яка визначається з урахуванням граничної межі коливань, то податкова база для цілей застосування п. 4 ст. 212 НК РФ обчислюється як різниця між ринковою ціною таких паперів, скоригованої з урахуванням граничної межі коливань, і фактичними витратами фізичної особи на їх придбання. Такі роз'яснення дані МНС Росії в листі від 14 серпня 2001 р. № ВБ-6-04/619.
Порядок розрахунку ринкової ціни емісійних цінних паперів, допущених до обігу на фондовій біржі або через організатора торгівлі на ринку цінних паперів, був затверджений розпорядженням ФКЦБ Росії від 5 жовтня 1998 р. № 1087-р. Цим же розпорядженням затверджений і порядок встановлення граничної межі коливань ринкової ціни цінних паперів.
У ситуації, описуваної в прикладі; матеріальна вигода від придбання фізичною особою акцій складе 1080 руб. (256 - 256 х х 19,5%) х 1000-205x 1000).
Відповідно до подп. 3 п. 1 ст. 223 НК РФ датою фактичного отримання доходу у вигляді матеріальної вигоди від придбання фізичною особою цінних паперів є день придбання фізичною особою цінних паперів, оподаткування матеріальної вигоди вироб-водиться за ставкою 13%, що випливає з п. 1 ст. 224 НК РФ.
Організація, від якої платник податків отримав дохід, згідно з п. 1 ст. 226 НК РФ, зобов'язана обчислити, утримати у платника податків і сплатити до бюджету суму податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до п. 4 ст. 226 НК РФ утримання нарахованої суми податку проводиться податковим агентом за рахунок будь-яких грошових коштів, що виплачуються податковим агентом платнику податків.
Якщо неможливо утримати у платника податків обчислену суму податку, то податковий агент, згідно з п. 5 ст. 226 НК РФ, зобов'язаний протягом одного місяця з моменту виникнення відповідних обставин письмово повідомити в податковий орган по. місцем свого обліку про неможливість утримати податок та суму заборгованості на платника податків.
Операції з придбання та продажу акцій в жовтні 2007 р. відображені в табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Відображення операцій з обліку акцій інших підприємств