| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
12. Облік заробітної плати | ||
|
1) проводити у встановлені терміни розрахунки з персоналом з оплати праці; 2) своєчасно та правильно відносити на собівартість продукції, робіт, послуг (ПРУ) суму нарахованої зарплати з відрахуваннями на соціальне страхування; 3) збирати і групувати показники по праці і зарплаті для складання звітності. Звідси завдання бухгалтера: 1) своєчасно вимагати всі документи для нарахування зарплати; 2) правильно виконувати розрахунки; 3) включати нараховану суму із зарплати у вартість ПРУ. Для нарахування зарплати використовують документацію первинного обліку (ДПУ), затверджені Держкомстатом від 30.10.1997 р. за № 71а: 1) наказ про прийом на роботу (Т -1); 2) особиста картка (Т-2); 3) наказ про переведення на іншу роботу (Т-5); 4) наказ на відпустку (Т-6); 5) наказ про розірвання договору (Т-8); 6) табель обліку робочого часу (Т-12); 8) наряд на відрядну роботу (Т-40); 9) маршрутний лист (Т-23). Розмір зарплати з точки зору максимально можливої величини не обмежується, але слід пам'ятати, що за рахунок собівартості можна заплатити тільки певну величину заробітної плати на місяць (в середньому на одного працівника сверхначісленная зарплата обкладається додатковим податком на прибуток). У зв'язку з цим дуже важливо організувати правильний облік робочого часу і середньооблікової чисельності, а значить, необхідно ведення табельного обліку робочого часу. Нарахування зарплати ведеться в розрахункової відомості на підставі ДПУ, її форма близька до форми податкових карток, які в обов'язковому порядку заводяться на кожного працівника АТП. Оподаткування при нарахуванні зарплати. При нарахуванні зарплати визначають дві групи податкових відрахувань: 1) утримуються з зарплати фізичних осіб; Зарплата по кожному працівнику враховується персонально, і ці відомості повинні зберігатися 70 років. На кожного працівника заводиться податкова картка і особовий рахунок. Перша є підставою для обчислення сплати податку з фізичних та юридичних осіб по фонду оплати праці, ці податки діляться на дві групи: 1) податки, утримувані з зарплати; 2) податки, утримувані з коштів підприємства. За ЄСП ведеться персональний облік нарахованої зарплати і нарахування соціальних платежів, а ПДФО встановлюється з оподатковуваної бази. Зарплата працівникам видається тільки за умови нарахування платежів по ЕСН і ПДФО, для видачі зарплати готівкові гроші можуть бути взяті або з виручки підприємства, або по чеку з розрахункового рахунку. Зарплата видається за платіжними відомостями або видатковими касовими ордерами. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||