| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Облікова політика банку для цілей бухгалтерського обліку | ||
|
Організаційно-технічний аспект При формуванні облікової політики стосовно до конкретного напрямку бухгалтерського обліку вибирається один з декількох допустимих його варіантів. Якщо в законах та інших нормативних актах такі варіанти не встановлені, то банк, формуючи свою облікову політику, самостійно розробляє відповідний варіант виходячи з Правил обліку. Сказане відноситься до формування робочого плану рахунків, вибору форм первинних облікових документів, до порядку інвентаризації майна, документообігу, технології обробки облікової ін-формації, внутрішньобанківських контролю за операціями, порядку та періодичності друкування облікових документів. У робочому плані рахунків відображається перелік рахунків 2-го порядку, що застосовуються в даному банку (балансових та позабалансових рахунків, рахунків для обліку строкових операцій, рахунків депо, рахунків довірчого управління). Якщо банк проводить операції, не відображені в типовому Плані рахунків, то він має право відкривати рахунки 2-го порядку у відповідних розділах і розділах Плану рахунків виходячи з економічного змісту таких операцій (з обгрунтуванням необхідності введення додаткових рахунків). Поряд з цим затверджується і порядок відкриття і закриття особових рахунків з урахуванням того, що деякі з них можуть обнулятиметься, але не закриватися. Первинні облікові документи згідно зі спільною постановою Мінфіну РФ від 18 червня 1998 р. № 27н та Держкомстату РФ від 29 травня 1998 р. № 57-а приймаються до обліку в тому випадку, якщо вони складені за уніфікованими формам. Первинні документи, для яких в альбомах Держкомстату РФ не передбачені типові форми, стверджує керівник банку. Складовою частиною облікової політики банку є порядок і терміни проведен-ня інвентаризації майна і зобов'язань, що визначаються відповідно до Методичних вказівок Мінфіну РФ від 13 червня 1995 р. № 49 та Правилами обліку. Оптимальним вважається проведення інвентаризації перед складанням го-довой звітності: майна - станом на 1 жовтня, а фінансових зобов'язань, грошових коштів, дебіторської та кредиторської заборгованості - на 31 грудня звітного року. При передачі майна в оренду, його викупі або продажу, виявленні факту розкрадання або псування майна, зміні матеріально відпові-ських осіб та в інших необхідних випадках необхідна часткова інвентаризація. Правила документообігу і технологія обробки облікової інформації. Під документообігом розуміється здійснюване за певними правилами рух документів в організації з моменту їх створення або отримання до за-вершення виконання або відправлення. Правила документообігу стверджує керів-водій банку. Згідно п. 1.5 частини III Правил обліку всі документи, що надходять в банк в операційний час, в тому числі з філій, підлягають відображенню на його рахунках в той же день. Порядок прийому документів після операційного часу визначає сам банк (такий порядок обумовлюється в договорах з клієнтами). Технологія обробки інформації залежить від застосовуваних засобів автоматизації банківських технологій та відповідних програмних продуктів. Як правило, використовується програма «Операційний день банку» в рублевому і мультивалютний режимах. Деякі великі банки самі розробляють власні бухгалтерські програми або залучають до їх розробки спеціалізовані фірми. Порядок внутрішньобанківського контролю, який ведуть спеціальні працівники бухгалтерії банку, визначено у розділі 3 частини III Правил обліку. Контроль ведеться при відкритті рахунків, прийом документів до виконання, на всіх етапах обробки облікової інформації, здійснення операцій і відображення їх у бухгалтерському обліку. Контроль спрямований на забезпечення збереження коштів і цінностей, дотримання клієнтами вимог до оформлення документів, своєчасне виконання розпоряджень клієнтів про перерахування (видачі) засобів, перерахування і зарахування коштів у точній відповідності з реквізитами, зазначеними в розрахункових документах. У своїй обліковій політиці банк визначає методи і технічні засоби такого контролю, який проводиться шляхом візуальної перевірки документів, оформлених на папері (бланках), програмним шляхом, а також із застосуванням кодів, паролів та інших коштів. Обов'язкова частина зазначеного контролю - постійний наступний контроль (контроль правильності обліку та оформлення проведених операцій належними документами), який передбачає проставлення на документах додаткової підписи контролюючим працівником. Головний бухгалтер, його заступники, начальники відділів та працівники служб наступного контролю систематично проводять последующіе4 перевірки бухгалтерської та касової роботи. При цьому в обліковій політиці банку визначаються методи і прийоми проведення таких перевірок та порядок оформлення їх результатів. Зовнішній по відношенню до бухгалтерії банку контроль повинна вести служба внутрішнього контролю банку. Важливий і такий елемент облікової політики банку, як порядок і періодичність друкування документів аналітичного і синтетичного обліку. У цьому зв'язку визначаються перелік документів, що підлягають обов'язковому розпечатуванню, і періодичність їх виведення, а також перелік документів, які видаються на друк в міру необхідності. При цьому щодня друкуються баланс, особові рахунки, за якими були проведені операції, а також виписки з клієнтських рахунків. Методичний аспект З точки зору методики облікова політика банку повинна містити внутрішні (робітники) положення про облік проведених їм банківських і господарських операцій. У даному аспекті ряд питань банківського бухгалтерського обліку можна вважати недостатньо розробленими. Тут доцільно зупинитися на найбільш важливих моментах облікової політики банків, що впливають на їх фінансові результати л оподатковувану базу. Вибір періодичності формування фінансових результатів. Правила обліку допускають виведення результатів роботи за рішенням самого банку, але не рідше 1 разу на квартал. Таким чином, рішення про періодичність формування фінансових результатів (щомісяця або щокварталу) необхідно приймати виходячи з фінансового стану банку, а також у взаємозв'язку з періодичністю податкових платежів і з іншими факторами функціонування банку. Періодичність отримання доходів від майна, відданого в довірче управління, оренду, лізинг, повинна бути узгоджена з періодичністю сплати до бюджету податку на прибуток. Періодичність списання доходів і витрат майбутніх періодів на доходи і витрати звітного періоду (щомісяця або щокварталу) також залежить від обраного варіанту платежів податку на прибуток. Маються на увазі доходи і витрати, отримані або сплачені, але які відносяться до майбутніх періодів (орендна плата, отримана авансом, підписка на періодичні видання, оплачена авансом, інші аналогічні витрати). В обліковій політиці банку мають бути визначені також наступні елементи: по пасивних операціях: момент віднесення відсотків за користування кре-дітамі на витрати банку; оформлення та облік кредитів, видаваних у формі овер-драфту; порядок обліку відкритих кредитних ліній; по активних операціях: момент включення відсотків за видані кредити в доходи банку; порядок формування, коригування та використання резерву на можливі втрати від кредитної діяльності. Методика обліку операцій з цінними паперами. Вибір облікової політики щодо даних операцій - завдання складне, оскільки відповідна нормативна база є недостатньо чіткою. Тут слід керуватися Правилами обліку (в тому числі названим раніше додатком 11), Положенням ЦБ «Про порядок ведення бухгалтерського обліку угод купівлі-продажу іноземної валюти, дорогоцінних металів і цінних паперів» від 21 березня 1997 р. № 55 та іншими документами. Облікова політика банку повинна містити елементи методики щодо пасивних (емісійних) і активних (інвестиційних) операцій банку з цінними паперами. При цьому повинні бути відображені наступні питання. У частині пасивних {емісійних) операцій повинен бути передбачений порядок обліку: операцій, пов'язаних з формуванням і зміною КК банку; оплати КК іноземною валютою; зменшення СК; випуску банком власних цінних паперів (векселів, облігацій) ; створення резервів під знецінення цінних паперів. У частині активних {інвестиційних) операцій - порядок обліку: вкладень у цінні папери інших емітентів; викупу власних цінних паперів. Слід також вибрати метод (методи) оцінки цінних паперів при їх вибутті. Вибір того чи іншого методу впливає на фінансові результати діяльності банку. Методика обліку операцій участі банків у статутних капіталах інших організацій. Методика обліку операцій з іноземною валютою. Визначення окремих елементів обліку матеріальних цінностей і не-матеріальних активів. Облікова політика в цій частині повинна визначати методи оцінки видів майна і зобов'язань. Так, необхідно визначити порядок обліку: придбання основних засобів за плату; надходження основних засобів у рахунок внеску в КК; отримання матеріальних цінностей безоплатно; нематеріальних активів, господарських матеріалів і малоцінних предметів. В обліковій політиці повинні бути також закріплені: порядок нарахування сум амортизації; об'єкти основних засобів, вартість яких не погашається в процесі їх експлуатації; порядок обліку витрат на ремонт основних засобів. Періодичність розподілу прибутку, порядок створення та використання фондів банку. Все це також повинно знайти відображення в обліковій політиці банку. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||