Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Єлісєєва, Н.І. Роньшин. ІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНИХ НАВЧАНЬ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Утопічні мрії Роберта Оуена

Роберт Оуен (1771-1858) - один з великих соціалістів-утопістів, вчитель Вільяма Томпсона. Довгий час він був великим фабрикантом. Роберт Оуен склав раціональну конституцію, що складається з 26 законів. Відомий Роберт Оуен ще за такими роботами, як «Про освіту людського характеру» (1813-1814), «Доповідь графству Нью-Ланарк» (1820), «Книга про новий моральному світі» (1836-1844).
За своїми поглядами на економіку він багато в чому погоджується з представниками класичної школи. Роберт Оуен вважав, що погляди класиків несправедливі лише щодо того, що цінність товару повинна включати в себе прибуток. Це, на думку Оуена, було кричущою несправедливістю по відношенню до простих робочим, і саме ця несправедливість - причина економічних криз і постійного зубожіння робітничого класу. Також Роберт Оуен був завзятим противником теорії Томаса Мальтуса про народонаселення. Він висловлював припущення, що якщо уряд буде правильно керувати фізичними роботами, то можна буде прогодувати нескінченно зростаюче число жителів.
Роберт Оуен одним з перших став піклуватися про робітників на своїх фабриках. Він побудував для них їдальню, торгову крамницю, ощадкасу, ясла, дитячий сад, поліпшив житлові умови. Ще Оуен велів ввести на його фабриках такі зміни, як:
10-годинний робочий день для дорослих;
скасування використання дитячої праці, тобто тих, кому немає 18;
школи для дітей робітників;
скасування системи штрафів, які були дуже поширені в той час.
Роберт Оуен ніколи не був прихильником революції або іншого насильницького перевороту. Він вважав, що несправед-ЛІВИЙ лад буде змінюватися поступово і правильно, з використанням «наукових начал». Оуен вважав, що лише мудре уряд здатний почати такі зміни, створюючи при цьому відповідні умови, тому головна роль у його роботах відведена урядові. До відповідним умовам він відносив наступні:
1) повсюдне застосування машинного праці, а не людського, навіть у домашньому господарстві; 2) праця має стати єдиним вимірником цінності;
у грошей повинна бути власна вартість, яка не перевищувала б вартості сталі і заліза;
населення слід просвіщати, особливо використовуючи друковану продукцію: книги, газети, журнали.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz