| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.5. Види податкового контролю та його організація | ||
|
Податковий контроль - це елемент фінансового контролю і частина податкового механізму. Податковий контроль пронизує всю економіку, забезпечуючи дотримання правил бухгалтерського та податкового обліку та звітності, законодавчих основ оподаткування. Податковий контроль проводиться посадовими особами податкових органів у межах своєї компетенції в наступних формах: податкові перевірки; отримання пояснень платників податків та платників зборів; перевірка даних обліку і звітності; огляд приміщень і територій, що використовуються для отримання доходів (прибутку). Митні органи та органи державних позабюджетних фондів правомочні в межах своєї компетенції здійснювати податковий контроль за дотриманням законодавства про податки і збори в порядку, передбаченому Податковим кодексом. Причому податкові митні органи та органи державних позабюджетних фондів інформують один одного про наявні у них матеріалах про порушення законодавства про податки і збори і податкових злочинах, про вжиті заходи для їх припинення, про проведених ними податкових перевірках, а також здійснюють обмін іншою необхідною інформацією для виконання покладених на них завдань. При здійсненні контрольної діяльності всі перераховані вище органи не мають права виходити за рамки своїх повноважень і використовувати своє становище і свій доступ до конфіденційної інформації платників податків та інших осіб в цілях, не пов'язаних з покладеними на ці органи завданнями . Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення інформації про платника податків, отриманої в порушення положень Кон-статиці РФ, Податкового кодексу, федеральних законів, а також в порушення-ня принципу збереження інформації, що становить професійну таємницю інших осіб, зокрема, адвокатську таємницю, аудиторську таємницю. Податкова перевірка є найважливішим інструментом податкового контролю, що дозволяє найбільш повно і докладно перевірити правиль-ність сплати податків (зборів) і виконання платником податків інших обов'язків, покладених на нього законодавством про податки і збори. Відповідно до ст. 87 НК РФ податкові органи проводять камеральні та виїзні податкові перевірки. Забороняється проведення податковими органами повторних виїзних податкових перевірок за одним і тим же податків, за винятком випадків, коли така перевірка проводиться у зв'язку з реорганізацією або ліквідацією організації-платника податків або вищестоящим податковим органом у порядку контролю за діяльністю податкового органу, який проводив перевірку. Камеральна податкова перевірка проводиться за місцем знаходження податкового органу на основі податкових декларацій і документів, поданих платником податків, які служать підставою для обчислення і сплати податку, а також інші документи про діяльність платника податків, наявні у податкового органу. Посадова особа податкового органу, що проводить податкову перевірку, має право витребувати у платника податків, платника збору, податкового агента необхідні для перевірки документи. У разі виявлення помилок і неточностей у заповненні документів або суперечностей між відомостями, що містяться в цих документах, податковий орган повинен повідомити про це платника податків з вимогою внести відповідні виправлення у встановлений податковим органом строк. Якщо ж у ході камеральної податкової перевірки виявлені факти приховування або заниження оподатковуваної бази, а також сум, належних-трудящих до сплати податків, то податковий орган надсилає платнику податків вимога про сплату відповідної суми податку та пені. Виїзна податкова перевірка проводиться на підставі рішення керівника податкового органу щодо платників податків, платників зборів та податкових агентів і проводиться за місцезнаходженням (юридичною адресою) платника податків на основі даних бухгалтерського та податкового обліків, здійснюваних платниками податків . Така перевірка може проводитися по одному або декількох податках. Податковий орган не має права проводити протягом одного календарного року дві виїзні податкові перевірки і більше за одним і тим же податків за один і той же період. Виїзна податкова перевірка не може тривати більше двох місяців. Лише у виняткових випадках вищестоящий орган може збільшити тривалість виїзної податкової перевірки до трьох місяців. Термін проведення перевірки включає в себе час фактичного перебування перевіряючих на території платника податків. По закінчення виїзної податкової перевірки перевіряючий складає довідку про проведену перевірку, в якій фіксується предмет перевірки та строки її проведення. За результатами виїзної перевірки не пізніше двох місяців після складання довідки про проведену перевірку уповноваженими посадовими особами податкових органів повинен бути складений у встановленій формі акт податкової перевірки, що підписується цими особами та керівником об'єкта аудиту або індивідуальними підприємцями, або їх представниками. Про відмови представників організації підписати акт робиться відповідний запис в акті. При цьому платник податку має право додати до письмового пояснення або в узгоджений термін передати податковому органу документи, що підтверджують обгрунтованість заперечень або мотиви непідписання акта перевірки. Після закінчення терміну, протягом не більше 14 днів керівник податкового органу розглядає акт податкової перевірки, а також документи та матеріали, представлені платником податків. За результатами розгляду матеріалів перевірки керівник податкового органу виносить рішення: про притягнення платника податків до податкової відповідальності за вчинення податкового правопорушення; про відмову у залученні платника податків до відповідальності за вчинення податкового правопорушення; про проведення додаткових заходів податкового контролю. Копія рішення податкового органу і вимога вручаються платнику податків або його представнику під розписку або передається іншим способом, що свідчить про дату отримання платником податків. Кожен платник податків має право оскаржити акти податкових органів ненормативного характеру, дії чи бездіяльність їх посадових осіб, якщо на думку платника податків такі акти, дії та бездіяльність порушують їхні права. Скарги подаються у письмовій формі. Особа, яка подала скаргу до вищестоящого податкового органу, до прийняття рішення за цією скаргою може її відкликати на підставі письмової заяви. Подача скарги до вищестоящого податкового органу не виключає права на одночасну або подальшу подачу скарги до суду. Скарга платника податків розглядається вищестоящим податковим органом у строк не пізніше одного місяця з дня її отримання. Про прийняте рішення протягом трьох днів з дня його прийняття повідомляється в письмовій формі особі, яка подала скаргу. Судове оскарження актів податкових органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб платниками податків проводиться шляхом подання позовних заяв до арбітражного суду згідно з арбітражним законодавством. Позовні заяви на акти податкових органів, подані до суду, розглядаються і вирішуються в порядку, встановленому цивільним процесуальним, арбітражним процесуальним законодавством і іншими федеральними законами. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||