Японія дуже сильно залежить від зовнішньої торгівлі. Уся сировина, яке переробляє її промисловість, майже все паливо, спожите в Японії, надходить з-за кордону. Але, крім того. Японія ввозить і частина необхідного для неї продовольства. Щоб заплатити за все це, треба багато вивозити. А вивозить Японія не так вже й багато, як це прийнято вважати, - тільки 13% валового національного продукту. Якщо за основними економічними показниками Японія займає 2-е місце в капіталістичному світі, то за величиною експорту - тільки 3-е. На її частку припадає 18% промислової продукції розвинених капіталістичних країн, але лише 13% їх сукупного експорту. В результаті особливих відносин, які склалися під час американської окупації, США стали головним торговим партнером Японії: на США падает25-30% її зовнішньої торгівлі. Тепер, коли США намагаються скоротити ввезення японських товарів і змінити торговий баланс на свою користь, Японія намагається перебудувати напрями зовнішньої торгівлі. Зокрема, великий інтерес вона проявляє до російського ринку. Експорт капіталу в післявоєнний період був невеликим. На початку 80-х рр.. за величиною закордонних капіталовкладень Японія займає 5-е місце. В основному капітал вивозиться у вигляді позик для покупки японських товарів, а останнім часом Японія почала вкладати капітали в розробку закордонних джерел сировини. Але й іноземні капіталовкладення в Японії теж невеликі: в руках іноземців менше 4% акціонерного капіталу Японії. Це в кілька разів менше, ніж в будь-який з європейських країн. І це дивно, якщо врахувати, що тривалий період Японія перебувала не тільки залежно від США, але і під її окупацією. У перші роки після війни американські корпорації не поспішали вкладати капітали у відновлення господарства цієї бідної природними ресурсами країни. Янонскіе корпорації встали на ноги без американської допомоги. Після перших економічних успіхів Японії американські бі знесмени зацікавилися цією країною, але Японія вже захистила свою про-мисловість спеціальними законами. Згодом було ого-лено про лібералізацію - про дозвіл іноземним капіталам проникати в ряд галузей японської промисловості. Але виявилося, що в цих галузях позиції японських підприємців настільки сильні, що іноземцям там робити явно нічого.
|