| Головна |
| « Попередня | ||
7.5. Військові фінанси | ||
|
Основними функціями військових фінансів є: розподільна функція військових фінансів (прояв об'єктивно властивих фінансам внутрішніх властивостей в процесі розподілу вартості сукупного військового продукту шляхом утворення та використання фондів грошових коштів цільового призначення); контрольна функція (полягає в тому, що військове фінанси мають властивості кількісно (через фонди грошових коштів) відображати процес виробництва, розподілу та споживання сукупного військового продукту, завдяки чому їх рух «сигналізує» про пропорціях розподілу сукупного військового продукту, фор-мування доходів у сфері оборонно-промислового комплексу, про що мають місце відхиленнях і порушеннях, що дозволяє систематично контролювати складаються в військовій економіці вартісні пропорції). Поговоримо про вплив стійкості фінансової системи на забезпечення військово-економічних потреб. Грошовими коштами, які виділяються з державного бюджету на оборону країни, оплачуються науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи, бойова техніка, озброєння, боєприпаси, військове майно, продовольство, що надходять в Збройні Сили. Вони повинні покривати потреби військ в матеріально-технічних засобах для ведення бойових дій, сприяти розвитку виробничих підприємств Міністерства оборони, задовольняти потреби військовослужбовців в грошовому забезпеченні, робітників і службовців - у заробітній платі. Можна виділити дві основні функції системи фінансового забезпечення військової безпеки держави: перша грає роль обмежувача, індикатора економічних можливостей держави. Особливо наочно ця функція проявляється в період формування та затвердження федерального бюджету; друга функція полягає в тому, що через фінансові категорії опосередковуються військова та військово-технічна політика держави. Наприклад, досвід ведення бойових дій в Дагестані і Чечні показав необхідність закупівлі більш ефективних, сучасних боєприпасів, систем електронної розвідки та оповіщення, систем придушення електронної розвідки противника, засобів нічного бачення, а також, що дуже важливо, ефективних засобів індивідуального захисту. відповідність виділяються фінансових ресурсів завданням, що стоять перед Збройними Силами, іншими військами, військовими формуваннями та органами щодо забезпечення оборони та воєнної безпеки країни, а також поточним і довгостроковим планам і програмам військового будівництва; максимально можлива відкритість бюджету військової організації держави; жорсткий контроль за цільовим використанням фінансових коштів на всіх рівнях військово-господарської діяльності. Військово-економічна політика держави являє собою закріплену в нормативних і правових актах систему поглядів, а також заходів та галузей оборонно-промислового комплексу з організації та використанню фінансів в інтересах військової безпеки країни. Військово-фінансова політика включає передбачену законодав-ством систему форм і методів мобілізації військово-фінансових ресурсів, їх розподілу та використання в інтересах підтримки обороноздатності країни. На утриманні військово-фінансової політики позначається те, що вона похідна, з одного боку, від економічної та фінансової, а з іншого - від оборонної та військово-економічної політики. Внаслідок цього зміст військово-фінансової політики вельми багатогранно. Його складає діяльність держави, структур військової організації, оборонних галузей, підприємств і установ з вироблення науково обгрунтованої концепції розвитку військових фінансів, визначенню основних напрямів їх використання на перспективу і поточний період, формування і здійснення програми практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей. Основним інструментом реалізації військово-фінансової політики є військовий бюджет, під яким розуміється централізований фонд грошових коштів, що у розпорядженні уряду і призначених для фінансування підготовки і ведення збройної боротьби. Будучи основним джерелом фінансування будівництва Збройних Сил, а також проведення інших заходів у військовій сфері, військовий бюджет відіграє ключову роль у забезпеченні національної безпеки держави. Найбільш загальною категорією, яка характеризує зусилля дер-жави щодо забезпечення військової безпеки, є військові витрати. У федеральному бюджеті розділ «Національна оборона» передбачає головним чином витрати на утримання Збройних Сил. Але не менш ресурсоємними є і бюджетні статті, установ підтримують фінансування інших компонентів військової безпеки Росії. Так, майже половину - 46% від загального числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб містять так звані інші війська, військові формування та органи. Крім того, передбачені зна-ве витрати, зумовлені військовою діяльністю держави, наприклад, мобілізаційна підготовка, конверсія оборонної промисловості, утилізація і знищення озброєнь. До витрат, супутнім військової діяльності держави, слід віднести оплату відсотків за користування кредитом комерційних банків, яка проводиться за рахунок витрат федерального бюджету на обслуговування внутрішнього боргу. Як окремий документ військовий бюджет в Росії не складається. Тому практично єдиним офіційним документом, що відображає фінансування військових зусиль держави у відповід-ності з бюджетним кодексом РФ, є федеральний бюджет, включаючи його закриту частину. Основними методологічними принципами формування обо-ронного бюджету в сучасних умовах є: принцип пріоритетності (припускає обов'язкове виділення фінансування у всіх галузях життєдіяльності ЗС РФ виходячи з потреби збалансованості їх розвитку); принцип варіантності (передбачає різні альтернативи будівництва ЗС РФ); принцип збалансованості (передбачає гармонійний розвиток всіх компонентів ЗС РФ); принцип програмно-цільового планування (дозволяє пов'язувати мети і завдання військового будівництва та ресурси для вирішення найважливіших завдань); принцип максимально допустимої прозорості оборонного бюджету (випливає з необхідності контролю витрат на військові цілі різними структурами, а також міжнародними організаціями). Таким чином, з вищевикладеного випливає, що формування оборонного бюджету в загальному випадку і в умовах здійснення військового будівництва в Росії представляє собою складну комплексну задачу. | ||
| « Попередня | ||
|
| ||