| Головна |
| Наступна » | ||
ВСТУП | ||
|
При цьому особливу роль грає якість активів комерційних банків. Ця теза підтверджує дослідження причин банкрутств великих комерційних банків США, проведене в 1988 р. Результати аналізу показують, що основною причиною занепаду проблемних банків продовжує залишатися погана якість активів, що врешті-решт виснажує капітал банку. Дослідження виявило сім важливих факторів занепаду банків: погана якість активів (98% банкрутств); слабкості планування та управління (90% банкрутств); зловживання інсайдерів (35%); несприятлива зовнішньоекономічна обстановка (35%); відсутність внутрішнього аудиту та контролю (25%); шахрайство, підтасовування звітних даних (11%); При розгляді причин поганої якості активів виявлено вісім груп банків, різних за характером неспроможною практики управління портфелем позик: лібералізм в наданні кредитів (85%); великі упущення у фінансовій звітності (79%); надлишкове кредитування (73%); неповнота документації по заставному забезпеченню (67%) ; кредитування під заставу товарів (55%); надмірний ріст чисельності персоналу, кількості структурних ланок і виділяються на це коштів (52%); висока концентрація негарантованих кредитів (37%); кредитування за межами своєї зони (23%). Результати свідчать про те, що якість активів значною мірою визначається якістю портфеля позичок. Отже, при аналізі фінансової стійкості комерційного банку велика увага має приділятися аналізу якості кредитного портфеля. Мета даної роботи полягає в розробці теорії і методології управління якістю активів комерційних банків на основі узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду та оцінці механізмів впливу якості активів на стійкість банку. Загальним методом дослідження, застосованому у цій роботі, є діалектичний метод, який виступає як єдність системного, генетичного і функціонального підходу до дослідження категорії якості активів комерційного банку. Досягнення поставленої мети може здійснитися шляхом вирішення наступних завдань: розгляду якості активів з погляду цілей банківської системи (системний підхід); дослідження історичних аспектів становлення банків в Росії і за кордоном та управління якістю їх активів (генетичний підхід); вивчення взаємозв'язку якісних і кількісних ознак якості активів (функціональний підхід); розгляду пов'язаних з якістю активів понять банківської стійкості, надійності, ліквідності і достатності капіталу. Наукова новизна роботи полягає в наступному: вперше розглянута категорія якості активів з точки зору системного підходу та встановлено її зв'язок з банківською стійкістю; розглянуто еволюцію методів регулювання банківської системи з точки зору підвищення ролі управління структурою і якістю активів; за допомогою поняття заходи сформульований перехід від якісних до кількісних характеристик активів, необхідний для використання математичних методів в задачах управління активами комерційного банку. У процесі дослідження використовувалися статистичні методи регресійного і кореляційного аналізу для встановлення взаємозв'язку між кількісними характеристиками якості активів. Реалізація даних досліджень дозволила закласти теоретичну базу для побудови практичних економіко- математичних моделей управління банківськими активами. | ||
| Наступна » | ||
|
| ||