Головна
Головна → 
Фінанси → 
Інвестиції → 
« Попередня Наступна »
Л.Л. Игонина. ІНВЕСТИЦІЇ, 2005 - перейти до змісту підручника

Висновки

1. Інвестиційна діяльність являє собою, як правило, тривалий процес, тому при оцінці її ефективності виникає завдання порівнянності витрат і результатів, яка вирішується шляхом приведення вартості грошових коштів до теперішнього часу. Необхідність оцінки грошових коштів у часі обумовлена тим, що вартість грошових ресурсів у процесі їх обігу як капіталу з плином часу змінюється. Оцінка майбутньої вартості грошей пов'язана з процесом нарощення первісною (поточної) вартості з урахуванням норми прибутковості. Розрахунок вартості грошових коштів у сьогоденні періоді проводиться шляхом дисконтування, приведення майбутньої вартості грошей до їх вартості сьогодні.
При розрахунку нарощення і дисконтування грошових коштів можуть використовуватися моделі простих і складних відсотків. При послідовному здійсненні грошових потоків в рівних розмірах і через рівні періоди часу в інвестиційних розрахунках використовується формула ануїтету.
Ресурси, призначені для інвестування, можуть формуватися за допомогою комбінування різних складових. З урахуванням цього вартість залучення сукупних інвестиційних ресурсів визначається як середньозважена величина, що залежить від двох факторів: вартості кожного з джерел капіталу і його частки в загальній сумі інвестиційних ресурсів. Під середньозваженою вартістю інвестиційних ресурсів розуміють рівень необхідної прибутковості вкладень інвестора, порівнянний з рівнем прибутковості, який може бути отриманий по альтернативних інвестицій з аналогічним рівнем ризику. Визначення вартості елементів інвестиційних ресурсів проводиться на основі їх ринкової оцінки, рівний поточної (дисконтованої) вартості грошових надходжень фірми від інвестицій.
Визначення вартості інвестиційних ресурсів для банків у зв'язку з особливостями їх функціонування як фінансових посередників характеризується деякими особливостями. Середньозважена вартість залучення банківських ресурсів, призначених для інвестування, виступає як усереднена норма витрат банку щодо акумулювання відповідних коштів, виражена у вигляді річної процентної ставки.
Вартість залучення банківських ресурсів лежить в основі визначення вартості їх розміщення. Для отримання банком доходу від інвестиційної діяльності необхідно, щоб вартість пропозиції (розміщення) інвестиційних ресурсів перевищувала вартість їх залучення. Тому необхідна норма прибутковості банку повинна відображати не тільки витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю, а й забезпечення певного рівня прибутковості. При вирішенні проблеми визначення величини вартості розміщення інвестиційних ресурсів необхідно враховувати і інтереси банку як інвестора, і інтереси підприємств, які отримують інвестиції. Одним із шляхів її вирішення є розрахунок економічно обгрунтованої величини вартості розміщення інвестиційних ресурсів.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz