|
Портфельне інвестування спрямоване на поліпшення можливостей-тей інвестування шляхом додання певної комбінації об'єктів інвестування заданих інвестиційних якостей, які не можуть бути досягнуті з позицій окремих інвестиційних об'єктів. Під інвестиційним портфелем розуміють цілеспрямовано сформовану відповідно до певної інвестиційною стратегією сукупність вкладень в інвестиційні об'єкти. Основною метою формування інвестиційного портфеля є забезпечення реалізації розробленої інвестиційної політики шляхом підбору найбільш ефективних і надійних інвестиційних вкладень. В якості специфічних цілей виступають: максимізація зростання капіталу, максимізація росту доходу, мінімізація інвестиційних ризиків, забезпечення необхідної ліквідності інвестиційного портфеля. У зв'язку з альтернативністю специфічних цілей при формуванні інвестиційного портфеля визначаються пріоритети або передбачається його збалансованість.
Різниця об'єктів у складі інвестиційного портфеля, цілей інвестування та інших умов обумовлює різноманіття типів інвестиційних портфелів. Їх класифікація може здійснюватися за различ-ним ознаками: напрями інвестиційної діяльності, цілі інвестування, ступінь відповідності цілям інвестування та ін До основних принципів формування інвестиційного портфеля відносять: забезпечення реалізації інвестиційної політики, забезпечення відповідності обсягу і структури інвестиційного портфеля обсягом і структурою формують його джерел ; досягнення оптимального співвідношення дохідності, ризику і ліквідності; диверсифікація інвестиційного портфеля; забезпечення керованості інвестиційним портфелем.
Відмінними рисами портфеля реальних інвестиційних проектів є висока капіталомісткість, низька ліквідність, високий ризик. Відбір інвестиційних проектів передбачає врахування пріоритетів економічної політики, стану галузевої середовища, форми інвестування, відповідності інвестиційного проекту стратегії діяльності компанії, ступеня розробленості інвестиційного проекту, рівня ризику, терміну окупності вкладень, необхідного обсягу інвестицій та їх структури, віз-можности концентрації коштів на обмеженому числі об'єктів, наявності виробничої бази та інфраструктури, наявності та якості маркетингових досліджень, можливостей використання пільгової політики оподаткування, ступеня державної підтримки інвестиційного проекту.
Портфель цінних паперів характеризується, з одного боку, більш високим ступенем ліквідності і керованості, а з іншого боку - підвищеними інфляційними ризиками і обмеженим впливом на прибутковість. До основних факторів, що визначає формування фондового портфеля, відносять: пріоритети цілей інвестування, ступінь диверсифікації інвестиційного портфеля, необхідність забезпечення необхідної ліквідності портфеля, рівень і динаміку процентної ставки, рівень оподаткування доходів за різними фінансовими інструментами. Відповідно до сучасної портфельної теорією облік принципу диверсифікації (по галузях, регіонах, емітентам) портфеля передбачає підбір цінних паперів з різноспрямованою динамікою руху курсової вартості (доходу). В умовах вітчизняного фондового ринку, що характеризується незначною кількістю обертаються цінних паперів прийнятної якості і відповідної специфікою формування фондового портфеля, можуть використовуватися лише деякі аспекти портфельної теорії з урахуванням їх адаптації до існуючих реалій.
Моделювання інвестиційного портфеля і оцінка інвестиційних рішень можуть здійснюватися на основі різних методів (правило Па-рето, правило Борда, вибір за питомою ваг показників, ранжируваних за ступенем значущості, комбіновані методи, методи лінійного програмування та ін .). Вибір методу оцінки інвестиційних рішень і формування інвестиційного портфеля визначається цілями інвестора. Сформований портфель цінних паперів підлягає сукупної оцінки за критеріями прибутковості, ризику і ліквідності.
|