|
Успіх китайських економічних реформ багато в чому пов'язаний з особливостями обраної тактики - поступовим здійсненням реформ, асінхронпостио економічних і політичних перетворень, вмілим ідеологічним їх забезпеченням. У цьому сенсі позитивні напрацювання китайського досвіду мають універсальне знамення. У той же час необхідно враховувати якісні відмінності китайської економіки від економік більшості європейських постсоціалістичних країн. Незавершений характер індустріалізації зробив можливим у КИР формування недержавних укладів економіки не на базі державі іншого сектора, а поряд з ним. Багато в чому за рахунок цього Б КНР в останні два десятиліття були досягнуті високі темні економічного зростання.
При дуже високих середньорічних показниках економічного зростання в КНР проте він вельми нерівномірний. Динаміці зростання властиві циклічні тенденції, а саме - коливання між різкими прискореннями росту і спалахами інфляції, з одного боку, і дефляційними уповільненнями економічного зростання - з іншого. Причини такої циклічності пов'язані з незавершеністю інституційних перетворень в економіці, зокрема, із збереженням середовища «м'яких
бюджетних обмежень в державному секторі і пов'язаних з ним господарських устроях.
Характерною рисою перетворень у Китаї є тісний вза-ємозв'язок внутрішніх економічних реформ і заходів з активізації зовнішньоекономічних зв'язків. Процес лібералізації зовнішньоторговельного та інвестиційного режимів носить поступовий характер. Залучення іноземного капіталу і китайську економіку мпогопаріантно: ис-користуються різні організаційні форми Зішестя підприємств, різноманітні типи вільних економічних зон, дифференци-рова методи податкового стимулювання інвестицій. 4, Російсько-китайська торгівля після буму 1992-1993 рр.. іступіла в стадію стагнації. Її зростання перешкоджає вузькість склалася товарної структури. Подолання такої ситуації можливе за рахунок розвитку дво-стороннього інвестиційного співробітництва, в яке були б спричинити великі підприємства двох країн.
|