5.3. Стягнення податку (збору), пені та штрафу
грошових коштів на рахунках платника податків або податкового агента (ст. 46 НК РФ);
майна платника податків або податкового агента (ст. 47 НК РФ).
Стягнення податку, збору, а також пені і штрафів за рахунок грошових коштів на рахунках платника податків (податкового агента)
У разі несплати або неповної сплати податку у встановлений термін обов'язок по сплаті податку виконується в примусовому порядку.
Податковий орган виносить рішення про стягнення податку після закінчення строку, встановленого у вимозі про сплату податку, але не пізніше 2-х місяців після закінчення зазначеного терміну. Рішення про стягнення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним і виконанню не підлягає.
Потім рішення про стягнення податку податковий орган надсилає:
в банк, в якому відкриті рахунки платника податків (податкового агента) - протягом 1-го місяця з дня прийняття рішення про стягнення. Банк виконує це доручення в черговості, встановленої ГК РФ;
платнику податків (податковому агенту) - протягом 6-ти днів після винесення вказаного рішення під розписку.
Стягнення податку може проводитися з:
рублевих розрахункових (поточних) рахунків;
валютних рахунків (при недостатності коштів на карбованцевих рахунках) ;
депозитних рахунків (тільки за умови закінчення терміну дії депозитного договору).
Доручення податкового органу виповнюється банком:
не пізніше 1-го операційного дня, наступного за днем отримання ним зазначеного доручення, якщо стягнення податку здійснюється з рублевих рахунків;
не пізніше 2-х операційних днів, якщо стягнення податку про-переводиться з валютних рахунків.
Перераховані вище правила застосовуються також і при визиску-ванні зборів, пені та штрафів за несвоєчасну сплату податку.
Стягнення податку, збору, а також пені і штрафів за рахунок іншого майна платника податків (податкового агента)
Якщо на рахунку платника податків (податкового агента) відсутні грошові кошти, то податковий орган має право стягнути податок за рахунок майна, в т.ч. за рахунок готівкових грошових коштів платника податків (податкового агента).
Стягнення податку за рахунок майна платника податків (податкового агента) проводиться за рішенням керівника (заступника керівника) податкового органу. Таке рішення приймається протягом одного року після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку. Прийняте рішення направляється в 3-х денний термін судового пристава-виконавця.
Судовий пристав-виконавець проводить виконавчі дії в 2-х місячний термін з дня надходження до нього постанови.
При стягнення податку за рахунок майна платника податків (податкового агента) встановлена певна послідовність (рис. 5.1).
Рис. 5.1. Послідовність стягнення податків за рахунок майна платника податків
У разі стягнення податку за рахунок майна платника податків, обов'язок по сплаті податку вважається виконаним з моменту реалізації цього майна.
Зазначені правила застосовуються також при стягненні зборів, пені за несвоєчасну сплату податку, а також штрафів у випадках, передбачених НК РФ.
Стягнення податку, збору, а також пені, штрафу з фізичних осіб здійснюється за рахунок майна цих осіб.
Позовна заява про стягнення податку за рахунок майна платника податків може бути подано до суду загальної юрисдикції податковим органом (митним органом) протягом 6-ти місяців після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку. Пропущений з поважної причини термін подання заяви може бути відновлений судом.
Разом з тим податковий орган (митний орган) може клопотатися про накладення арешту на майно відповідача.
Розгляд справ за позовами про стягнення податку за рахунок майна платника податків проводиться відповідно до цивільного процесуального законодавства РФ.
Стягнення податку за рахунок майна платника податків здійснюється послідовно відносно:
грошових коштів на рахунках в банку;
готівкових коштів;
майна, переданого за договором у володіння, у користування або розпорядження іншим особам без переходу до них права власності на це майно, якщо для забезпечення виконання обов'язку зі сплати податку такі договори розірвані або визнані недійсними у встановленому порядку;
4) іншого майна, за винятком призначеного для по-цілоденному особистого користування фізичною особою або членами його сім'ї, що визначається відповідно до законодавства РФ.