Закон міста Москви «Про транспортний податок»
Стаття 1. Загальні положення.
Цим Законом відповідно до Податковим кодексом Російської Федерації на території міста Москви визначаються платники транспортного податку, об'єкт оподаткування, податкова база, податковий період, податкова ставка, порядок обчислення податку, порядок і терміни сплати податку, податкові пільги, а також обов'язкові реквізити форми податкової декларації.
Стаття 2. Платники податків.
Платниками податків транспортного податку (далі - податок) визнаються особи, на яких відповідно до законодавства Російської Федерації зареєстровані транспортні засоби, що визнаються об'єктом оподаткування відповідно до статті 3 цього Закону, місце знаходження (для організацій) або місце проживання (для фізичних осіб) яких припадає на територію міста Москви, якщо інше не передбачено цією статтею.
За транспортних засобів, зареєстрованих на фізичних осіб, придбаним і переданим ними на підставі довіреності на право володіння і розпорядження транспортним засобом до моменту офіційного опублікування Федерального закону від 24 липня 2002 N9 110-ФЗ, платником податку є особа, зазначена в такої довіреності. При цьому особи, на яких зареєстровані зазначені транспортні засоби, повідомляють податковий орган за місцем свого проживання про передачу на підставі довіреності зазначених транспортних засобів.
Стаття 3. Об'єкт оподаткування.
Об'єктом оподаткування визнаються автомобілі, мотоцикли, моторолери, автобуси та інші самохідні машини і механізми на пневматичному і гусеничному ходу, літаки, вертольоти, пароплави, яхти, парусні судна, катери, снігоходи, мотосани, моторні човни , гідроцикли, несамохідні (буксирувані) суду та інші водні і повітряні транспортні засоби (далі - транспортні засоби), зареєстровані в установленому порядку відповідно до законодавства Російської Федерації.
Не є об'єктом оподаткування:
а) веслові човни, а також моторні човни з двигуном потужністю не більше 5 кінських сил;
б) автомобілі легкові, спеціально обладнані для вико-вання інвалідами, а також автомобілі легкові з потужністю двигуна до 100 кінських сил (до 73,55 кВт), отримані (придбані) через органи соціального захисту населення у встановленому законом порядку;
в) промислові морські і річкові судна;
г) пасажирські та вантажні морські, річкові та повітряні судна, що знаходяться у власності (на праві господарського відання або оперативного управління) організацій, основним видом діяльності яких є здійснення пасажирських та (або) вантажних перевезень;
д) трактори, самохідні комбайни всіх марок, спеціальні авто-машини (молоковози, скотовози, спеціальні машини для перевезення птиці, машини для перевезення та внесення мінеральних добрив, ветеринарної допомоги, технічного обслуговування), зареєстровані на сільськогосподарських товаровиробників і використовуються при сільськогосподарських роботах для виробництва сільськогосподарської продукції;
е) транспортні засоби, що належать на праві господарського відання або оперативного управління федеральним органам виконавчої влади , де законодавчо передбачена військова та (або) прирівняна до неї служба;
ж) транспортні засоби, що знаходяться в розшуку, за умови підтвердження факту їх викрадення (крадіжки) документом, що видається уповноваженим органом;
з) літаки і вертольоти санітарної авіації та медичної служби.
Стаття 4. Податкова база.
Податкова база визначається:
а) щодо транспортних засобів, що мають двигуни, - як потужність двигуна транспортного засобу в кінських силах;
б) щодо водних несамохідних (буксирувані) транспортних засобів, для яких визначається валова місткість, - як валова місткість в реєстрових тоннах;
в) щодо водних та повітряних транспортних засобів, не зазначених у пунктах «а» і «б» цієї частини, - як одиниця транспортного засобу.
Відносно транспортних засобів, зазначених у пунктах «а» і «б» частини 1 цієї статті, податкова база визначається окремо по кожному транспортному засобу.
Стаття 5. Податковий період.
Податковим періодом визнається календарний рік.
Стаття 6. Податкові ставки.
Податкові ставки встановлюються відповідно в залежності від потужності двигуна або валової місткості транспортних засобів, категорії транспортних засобів у розрахунку на одну кінську силу потужності двигуна транспортного засобу, одну реєстрову тонну транспортного засобу або одиницю транспортного засобу в таких розмірах
Стаття 7. Порядок обчислення податку.
Платники податків, що є організаціями, обчислюють суму податку самостійно. Сума податку, що підлягає сплаті платниками податків, які є фізичними особами, обчислюється податковими органами на підставі відомостей, які подаються до податкових органів органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів на території Російської Федерації.
Сума податку, якщо інше не передбачено цією статтею, обчислюється відносно кожного транспортного засобу як добуток відповідної податкової бази та податкової ставки.
У разі реєстрації транспортного засобу та (або) зняття транспортного засобу з реєстрації (зняття з обліку, виключення з державного суднового реєстру і т.д.) протягом податкового періоду обчислення суми податку здійснюється з урахуванням коефіцієнта , визначеного як відношення числа повних місяців, протягом яких даний транспортний засіб було зареєстровано на платника податків, до числа календарних місяців у податковому періоді. При цьому місяць реєстрації транспортного засобу, а також місяць зняття транспортного засобу з реєстрації приймається за повний місяць. У разі реєстрації та зняття з реєстрації транспортного засобу протягом одного календарного місяця вказаний місяць приймається як один повний місяць.
Коефіцієнт розраховується з точністю до трьох знаків після коми, а сума податку визначається в повних рублях; 50 копійок і більше округлюються до цілого рубля, а менше 50 копійок не враховуються.
Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти в податкові органи за місцем свого знаходження про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації в цих органах, а також про осіб, на яких зареєстровані транспортні засоби, протягом 10 днів після їх реєстрації або зняття з реєстрації.
Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти в податкові органи за місцем свого перебування інформацію про транспортні засоби, а також про осіб, на яких зареєстровані транспортні засоби, станом на 31 грудня минулого календарного року до 1 лютого поточного календарного року, а також про всі пов'язаних з ними зміни, що відбулися за попередній календарний рік.
Відомості, зазначені у частинах 4 і 5 цієї статті, подаються органами, які здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, за формами, що затверджується федеральним податковим органом.
Стаття 8. Порядок та строки сплати податку.
Податкове повідомлення про що підлягає сплаті сумі податку вручається платнику податків, що є фізичною особою, податковим органом у строк не пізніше 1 червня року податкового періоду.
У разі реєстрації транспортного засобу та (або) зняття транспортного засобу з реєстрації (зняття з обліку, виключення з державного суднового реєстру і т.д.) після 1 червня року податкового періоду податкові органи не пізніше 30 днів з моменту отримання з органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, відомостей про реєстрацію транспортного засобу та (або) зняття транспортного засобу з реєстрації направляють платнику податків, що є фізичною особою, податкове повідомлення про встановлення (перерахунку) податкового зобов'язання з транспортного податку.
Платники податків, що є організаціями, у строк не пізніше 20 січня року, наступного за минулим податковим періодом, зобов'язані подати до податкових органів за місцем свого обліку податкову декларацію за формою, затвердженою відповідно до положень статті 11 цього Закону.
Сплата податку здійснюється платниками податків за місцем знаходження транспортних засобів у строк не пізніше 20 січня року, наступного за минулим податковим періодом.
Місцем перебування транспортних засобів з метою цього Закону визнається:
а) для морських, річкових та повітряних транспортних засобів - місце знаходження (проживання) власника майна;
б) для транспортних засобів, не зазначених у пункті «а» цієї частини, - місце державної реєстрації, а за відсутності такого - місце знаходження (проживання) власника майна.
Зайве внесені суми податку зараховуються в рахунок чергових платежів або повертаються платнику податку відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом Російської Федерації.
Податок повністю зараховується до бюджету міста Москви.
Стаття 9. Податкові пільги.
Від сплати податку звільняються:
а) Герої Радянського Союзу, Герої Російської Федерації, громадяни, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, - за один транспортний засіб, зареєстрований на громадян зазначених категорій;
б) особи, які мають автомобілі легкові з потужністю двигуна до 70 кінських сил (до 51,49 кВт) включно, - по цим автомобілям;
в) організації, які надають послуги з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом загального користування, - по транспортним засобам, що здійснює перевезення пасажирів (крім таксі).
Для цілей цього пункту до транспортних засобів, звільняються від оподаткування, відносяться транспортні засоби, що використовують при перевезенні пасажирів за єдиними умовами єдині тарифи за проїзд, встановлені органами виконавчої влади міста Москви, з урахуванням надання всіх пільг на проїзд, затверджених у встановленому порядку.
2. Платникам податків, що є фізичними особами, пільги, зазначені в пунктах «а» і «г» частини 1 цієї статті, надаються за заявою платника податків на підставі документа, що підтверджує право на пільгу. За наявності у платника податку права на отримання пільг з декількох підстав пільга надається за однією підставою за вибором платника податку
Стаття 10. Відповідальність платників та контроль податкових ор-ганів.
За порушення цього Закону платник податків несе відпові-дальність відповідно до законодавства Російської Федерації.
Контроль за внесенням податку до бюджету міста Москви здійснюється податковими органами відповідно до їх компетенції.
Стаття 11. Обов'язкові реквізити форми податкової декларації та порядок її затвердження. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
а) податковий період, за який подається податкова декларація;
б) найменування податкового органу, якому подається податкова декларація, і його код;
в) код причини постановки на облік платника податків;
г) найменування платника податків, ідентифікаційний номер платника податків (ІПН), його адреса, адреса постійно діючого виконавчого органу та контактний телефон;
д) найменування об'єктів оподаткування та оподатковуваний база;
е) найменування об'єктів, звільнених від оподаткування відповідно до цього Закону;
ж) ставка податку;
з) сума податку, що підлягає сплаті до бюджету міста Москви.
Податкова декларація підписується керівником та головним бух-Галтера організації-платника податків або уповноваженою перед-ставників платника податків.
Затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення покладається на Уряд Москви.
Уряд Москви, крім обов'язкових реквізитів, зазначених у цій статті, може встановлювати додаткові реквізити податкової декларації.
Стаття 12. Прикінцеві положення.
Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2003 року.
Визнати такими, що втратили чинність:
а) Закон міста Москви від 31 травня 2000 N9 14 «Про ставки подат-гов, що стягуються в дорожні фонди»;
б) Закон міста Москви від 15 листопада 2000 року № 38 «Про внесення змін до статті 1 Закону міста Москви від 31 травня 2000 року № 14« Про ставки податків, що стягуються в дорожні фонди »;
в) статтю 2 Закону міста Москви від 24 жовтня 2001 N9 54 «Про ставки податків на майно фізичних осіб».
Ю. М.Лужков