6.2. Закони грошового обігу, стабілізація грошового обігу
Грошова маса - це сукупність всіх грошових коштів, що знаходяться в господарстві в готівковій та безготівковій формах, що виконують функції засобу обігу, платежу і нагромадження.
Як вже відомо, грошова система кожної країни складається з різних видів грошей. Те, що ці види розрізняються за своїм змістом і функціональним призначенням, створює можливість і необхідність всю грошову масу ділити на окремі агрегати, або масиви. Кожен грошовий агрегат складається з певного виду грошей, причому кожен наступний агрегат відрізняється від попереднього тим, що додатково включає в себе новий вид грошей, що характеризується меншою ліквідністю. У результаті гроші з більшою ліквідністю стають частиною грошового агрегату з меншою ліквідністю. Діє своєрідний принцип матрьошки.
У багатьох країнах виділяють три головних агрегату, які послідовно позначаються М-1, М-2, М-3.
Їх основою вважається агрегат М-0, який виступає у вигляді сукупності готівки як найбільш ліквідних.
Агрегат М-1 відповідно включається в себе М-0 і гроші у вигляді вкладів до запитання. Це так звані гроші для угод. Оскільки в сучасних умовах гроші з поточного рахунку можна знімати за допомогою електронної картки, виходить, що даний агрегат складається з високоліквідних грошей.
Наступний агрегат М-2, крім агрегату М-1, включає гроші у вигляді відносно невеликих за розмірами короткострокових вкладів. Наприклад, в США в агрегат М-2 включають короткострокові вклади раз-мером до 120 тис. дол Такі вклади можна зняти після закінчення їх терміну, так що ліквідність грошей тут не стільки висока як в агрегаті М-1.
Агрегат М-3 включає агрегат М-2 і гроші у вигляді долгосроч-них внесків у великих розмірах. Ліквідність останніх не висока, так як їх можна використовувати в якості платіжного засобу за исте-чении терміну зберігання в банку. Довгострокові вклади багато роблять тому, що по них платять більш високий відсоток, ніж по краткосроч-ним вкладами.
У ряді країн існує агрегат М-4, який крім агрегату М-3 включає деякі цінні папери у вигляді ощадних облігацій, казначейських векселів і т.д. з терміном погашення до півтора років. У деяких країнах є агрегати М-5 і т.д. У Росії, як і в США, існують чотири агрегати.
У різних країнах співвідношення між різними агрегатами різне залежно від розвиненості безготівкового розрахунку, кредитних відносин і банківської справи. Особливо значна тут різниця між Росією і США (дана різниця показана в табл. 6.1).
Різним в нашій країні і США є і коефіцієнт монетизації ВВП, який визначається шляхом відношення агрегату М-2 до ВВП:
де kм - коефіцієнт монетизації національної економіки;
М-2 - грошовий агрегат, що включає агрегат М-1 і гроші у вигляді відносно невеликих за розмірами короткострокових вкладів;
ВВП - валовий внутрішній продукт.
На сьогодні ВВП нашої країни (це цінове вираження обсягу товару і послуг, вироблених національною економікою) забезпечений грошовим обігом на 24%. Коефіцієнт монетизації національної економіки, який визначається як відношення грошової маси до ВВП в Росії можна порівняти з показниками в інших країнах. Англія - 100%, США - 60%, Японія - 150%, Китай - 215%.
Низький коефіцієнт монетизації підтримується для боротьби з інфляцією. Однак він стримує розвиток виробництва, так як обмежується сукупний попит, виникає проблема неплатежів і т.п.
Недолік грошей в Росії компенсується їх високою оборотністю.
Швидкість обігу грошей - показник інтенсифікації руху грошей при функціонуванні їх в якості засобу обігу і засобу платежу. Він важко піддається кількісній оцінці, тому для його розрахунку використовуються непрямі дані.
У промислово розвинених країнах в основному обчислюють два показники швидкості росту обороту грошей:
показник швидкості обігу в кругообігу доходів - відношення валового національного продукту (ВНП) або національного доходу до грошовій масі; цей показник розкриває взаємозв'язок між грошовим обігом і процесами економічного розвитку;
показник оборотності грошей в платіжному кругообігу доходів - відношення суми переведених коштів по банківським поточним рахункам до середньої величини грошової маси.
Швидкість обороту визначається шляхом відношення ВВП до М-2:
де V - швидкість обігу грошей (швидкість обороту);
М -2 - грошовий агрегат, що включає агрегат М-1 і гроші у вигляді відносно невеликих за розмірами короткострокових вкладів;
ВВП - валовий внутрішній продукт.
У Росії ця швидкість понад 6, хоча нормальною вважається швидкість, рівна 1. Висока швидкість обороту грошей свідчить про пре-володінні в грошовій масі так званих «коротких грошей», тобто грошей, використовуваних на поточні витрати: на виплату заробітної пла-ти, пенсій тощо, які витрачаються на покупки товарів, формуючи доходи підприємств. Ці доходи знову ж використовуються на виплату зарплати і т.д. Переважання «коротких грошей» свідчить про те, що гроші обслуговують сферу обігу, а не виробництво, так як вони звертаються в основному між торгуючими підприємствами, насе-ленням, банками і держбюджетом.
Подібне використання грошей веде до «проїдання» основних фондів підприємств, формування і оновлення яких пов'язане з використанням «довгих грошей», тобто грошей з тривалим часом обороту. Недолік «довгих грошей» веде до того, що знос виробничих фондів не відшкодовується в повній мірі і вони старіють.
Грошова одиниця - це встановлений в законодавчому по-рядку грошовий знак, який служить для порівняння і вираження цін усіх товарів. Грошова одиниця, як правило, ділиться на дрібні кратні частини. У більшості країн встановлена десяткова система розподілу 1:10:100 (наприклад, долар США дорівнює 100 центам, 1 фунт стерлінгів - 100 пенсам, 1 індонезійська рупія - 100 сенам і т.д.). На-пам'ятаємо, що грошова одиниця безпосередньо пов'язана з таким елементом грошової системи, як масштаб цін, тому що масштаб цін є ве-совое кількість грошового металу, прийнята в країні в якості де-ніжною одиниці і її складових частин.
Стабілізація або впорядкування грошового обігу може здійснюватися різними методами, з яких найбільш типовими є:
девальвація - зменшення металевого вмісту грошової одиниці або зниження курсу паперових знаків по відношенню до металу або іноземній валюті;
ревальвація - підвищення металевого вмісту грошової одиниці або підвищення курсу паперових знаків по відношенню до металу або іноземній валюті.
Об'єктивною необхідністю для економіки країни і одним з найважливіших елементів грошової системи є регулювання де-ніжного звернення. Воно передбачає:
по-перше, визначення обсягу грошової маси на даний період;
по-друге, напрям потоків руху грошової маси в народному господарстві з урахуванням рішення задач в області виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільного продукту;
по-третє, заходи з підтримання стійкості грошового обігу та підвищення купівельної спроможності грошей.
В цілому регулювання грошового обігу повинна забезпечувати відповідність кількості грошей дійсним потребам об-рощення.
Грошова маса в обігу включає готівку, кошти на рахунках і у вкладах юридичних осіб і громадян, грошові зобов'язання банків.
Регулювання обсягу і структури грошової маси здійснюється за допомогою проведення державою грошової політики, яка виражається:
у визначенні обсягу кредитів;
купівлі і продажу цінних паперів та іноземної валюти;
встановленні норм обов'язкових резервів;
визначенні відсоткових ставок за кредитами.