10.1 УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНОГО РИЗИКУ ПІДПРИЄМСТВА
Під ризиком реального інвестиційного проекту (проектним ризиком) розуміється можливість виникнення в ході його реалізації несприятливих подій, які можуть обумовити зниження його розрахункового ефекту.
Проектний ризик є об'єктивним явищем в функціонуванні будь-якого підприємства, що здійснює реальне інвестування. Він супроводжує реалізацію практично всіх видів реальних інвестиційних проектів, в яких би формах вони не здійснювалися. Хоча ряд параметрів проектного ризику залежить від суб'єктивних управлінських рішень, відображених у процесі підготовки конкретних реальних інвестиційних проектів, об'єктивна його природа залишається незмінною.
Рівень проектного ризику, притаманний здійсненню навіть однотипних реальних інвестиційних проектів одного і того ж підприємства, не є незмінним. Він істотно варіює під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів, які знаходяться в постійній динаміці. Тому кожен реальний інвестиційний проект потребує індивідуальної оцінки рівня ризику в конкретних умовах його здійснення. Оцінка рівня проектного ризику базується на наступ-них принципах і методичних підходах, використовуючи-екпортувати в сучасній практиці Управління проектами:
Загальна оцінка проектного ризику здійснюється шляхом визначення інтегрованого їх показника, що характеризується як "рівень проектного ризику" . Цей показник інтегрує вплив усіх видів ризику, пов'язаних з реалізацією аналізованого проекту.
В основі оцінки рівня проектного ризику лежить визначення можливого діапазону відхилень показників ефективності проекту від розрахункових їх величин. Чим ширший цей можливий діапазон відхилень, тим вище рівень проектного ризику.
В якості аналізованого показника ефективності, використовуваного для оцінки рівня проектного ризику, може бути обраний будь-який з них. Разом з тим, найбільшу перевагу в процесі такої оцінки віддається показниками чистого приведеного доходу та внутрішньої ставки дохідності. Ці показники найбільшою мірою характеризують можливості забезпечення зростання ринкової вартості підприємства в результаті реалізації проекту.
Для кількісного виміру розмірів можливих відхилень ефективності проекту від розрахункової її величини використовується система показників, що відображають ступінь її коливання. Основними з цих показників є дисперсія, середньоквадратичне (стандартне) відхилення і коефіцієнт варіації.
Оцінка можливої колеблемости розрахованих показників ефективності проекту здійснюється в максимально широкому діапазоні можливих умов його реалізації, У цих цілях прогнозуються різні варіанти можливої зміни факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрів внутрішнього потенціалу підприємства, що генерують загрози зниження розрахункової ефективності проекту в процесі його реалізації.
Виходячи з вищевикладених принципів формується методичний інструментарій оцінки рівня ризику окремих реальних інвестиційних проектів. Система основних з цих методів наведена на рис. 10.1.
Малюнок 10.1, Основні методи оцінки рівня ризиків окремих
інвестиційних проектів.
I. Аналіз чутливості проекту. Основним завданням використання цього аналітичного методу є оцінка впливу основних вихідних (факторних) параметрів на результативні показники ефективності реального інвестиційного проекту. У процесі здійснення цього аналізу, послідовно змінюючи можливі значення варійованих вихідних (факторних) показників, можна визначити діапазон коливань обраних для оцінки ризику проекту кінцевих показників його ефективності, а також критичні значення вихідних (факторних) показників рассматривае-мого проекту, які ставлять під сумнів доцільність його здійснення. Чим вище ступінь залежності показників ефективності проекту від окремих вихідних (факторних) показників її формування, тим більш ризиковим він вважається за результатами аналізу чутливості.
Аналіз чутливості проекту в процесі оцінки ступеня його ризику здійснюється в розрізі наступних основних етапів (рис. 10.2).
Малюнок 10.2. Основні етапи здійснення аналізу чутливості проекту в процесі оцінки ступеня його ризику.
Вибір для аналізу пріоритетного показника ефективності проекту. Аналіз чутливості проекту принципово може бути проведений з будь-якого з показників його ефективності - чистого приведеного доходу, індексу (коефіцієнту) прибутковості, індексу (коефіцієнту) рентабельності, періоду окупності, внутрішньої ставки дохідності. Разом з тим, з урахуванням раніше розглянутих переваг і недоліків кожного з оціночних показників ефективності проекту, пріоритет у такому виборі слід віддавати показниками чистого приведеного доходу або внутрішньої ставки дохідності.
Вибір для аналізу системи основних вихідних (факторних) показників, що впливають на можливу зміну обраного показника ефективності проекту. Так як практично всі показники оцінки ефективності інвестиційного проекту побудовані на зіставленні обсягу інвестиційних витрат і суми чистого грошового потоку, при виборі факторних показників слід звернути увагу на ті з них, які, на думку аналітика, мають найбільший вплив на зазначені елементи визначення обраного показника ефективності. Система основних вихідних (факторних) показників у розрізі окремих елементів формування показників ефективності проекту наведена на рис. 10.3.
Побудова моделі розрахунку впливу кожного з вихідних (факторних) показників на обраний показник ефективності проекту. Така модель будується окремо по кожному факторному показнику методом прямого рахунку або на основі кореляційного аналізу за попередній період. Однофакторна модель регресії, що враховує вплив розглянутого вихідного (факторного) показника на зміну показника ефективності проекту, зазвичай має наступний вигляд:
Малюнок 10.3. Система основних вихідних (факторних) показників, що впливають на формування ефективності проекту.
Визначення аналітичного періоду здійснення розрахунків. Аналіз чутливості проекту може прова-
литися як з будь-якого з етапів проектного циклу, так і по всьому періоду проектного циклу. Зазвичай для аналізу обирається другий варіант аналітичного періоду, якщо інформаційна база аналізу дозволяє прогнозувати можливі зміни окремих первинних (факторних) показників у процесі повної реалізації проекту.
5. Встановлення базового значення кожного з вихідних (факторних) показників, за яким розраховувався
обраний показник ефективності проекту. Система таких базових значень всіх вихідних показників міститься в проектному обгрунтуванні (у відповідних його розділах - виробничому, маркетинговому, фінансовому та ін.)
Визначення можливого діапазону зміни кожного вихідного (факторного) показника в ході реалізації проекту. У процесі цього етапу аналізу визначається мінімально і максимально можливу зміну базового вихідного (факторного) показника до кінця аналітичного періоду. Розрахунок можливих змін ведеться 13 відсотках до базового значення вихідного показника. Загальний діапазон можливої зміни вихідного показника також оп-чається у відсотках (як різниця між максимальним і мінімальним розміром його можливого відхилення).
Розрахунок очікуваної зміни обраного показника ефективності проекту при екстремальних значеннях віз-мужнього зміни кожного вихідного (факторного) показника. Такий розрахунок здійснюється як за мінімальним, так і по максимальному можливому значенню кожного вихідного показника на основі раніше побудованих моделей визначення їх впливу на обраний показник ефективності проекту. Результати розрахунку дозволяють отримати кількісні значення показника ефективності проекту ггрі мінімальному і максимальному значенні кожного з вихідних (факторних) показників.
Встановлення можливого діапазону значень обраного показника ефективності проекту в діапазоні зміни кожного вихідного (факторного) показника. У цих цілях спочатку визначається розмір відхилень показника ефективності проекту (при мінімальному і максимальному значенні вихідного показника) від базового його значення (у відсотках до базового значення). Потім як різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника ефективності визначається можливий діапазон його коливань (у відсотках) залежно від зміни кожного вихідного показника.
Визначення рівня чутливості обраного показника ефективності проекту до зміни кожного вихідного (факторного) показника. Цей рівень може бути встановлений на основі розрахунку коефіцієнта еластичності або графічним методом.
Коефіцієнт еластичності показника ефективності проекту від вихідного (факторного) показника його формування визначається на основі наступної формули:
Малюнок 10.4. Графік чутливості показника чистого
приведеного доходу по проекту до зміни розглянутого вихідного (факторного) показника його формування.
На графіку представлена лінія відгуку (чутливості реагування) показника чистого приведеного доходу по проекту до зміни розглянутого вихідного (факторного) показника його формування в діапазоні від -25% до +30% по відношенню до базового. Чим крутіше лінія відгуку (чим більше кут її нахилу до абсциси), тим більший ризик генерує даний вихідний (факторний) показник.
10. Ранжування вихідних (факторних) показників ло ступеня їх впливу на зміну обраного показника ефективності проекту. Таке ранжирування вихідних показників здійснюється на основі розрахованих коефіцієнтів еластичності зміни обраного показника ефективності проекту від зміни кожного з вихідних показників. Ранговая послідовність вихідних показників встановлюється в міру спадання значення коефіцієнта еластичності (тобто зниження ступеня його впливу на показник ефективності) - перший ранг присвоюється вихідному показнику з найвищим значенням коефіцієнта еластичності.
Ранжування розглянутих показників може бути здійснено і за результатами графічної інтерпретації ступеня чутливості показника ефективності за проектом, як це показано на рис. 10.5.
Малюнок 10.5. Графік визначення рангових значень ступеня
чутливості показника чистого приведеного доходу до зміни розглянутих вихідних (факторних) показників його формування.
У процесі ранжирування в загальній системі вихідних показників встановлюються найбільш важливі з них ("ключові факторні показники"), які генерують настільки високий ризик, що ефективність проекту в процесі його реалізації може бути поставлена під загрозу.
У систему ключових факторних показників включаються ті з них, за якими коефіцієнт еластичності зміни показника ефективності проекту дорівнює або перевищує одиницю.
Графічним методом можна визначити і рівень критичних (катастрофічних) втрат, загрозу яких генерує можливу зміну первинних (факторних) показників. До таких вихідних показників належать ті, за якими лінія відгуку досягає абсциси (на графіку воно показано точками А і Б), тобто формує критичний рівень втрат чистого приведеного доходу. При перетині цієї лінії в поле негативних значень показника чистого приведеного доходу втрати достига-
ют катастрофічного рівня, тобто пов'язані з втратою частини або повного обсягу інвестованого капіталу.
Розглянемо основні етапи аналізу чутливості проекту на наступному прикладі.
Приклад: Перед підприємством стоїть завдання про-вести аналіз чутливості проекту з метою ви-явища впливу основних вихідних факторних показників на його ефективність, Як основний показник ефективності проекту обраний чистий приведений дохід. Аналіз проводиться по всьому проектному циклу, тривалість якого становить 4 роки. Для аналізу чутливості проекту відібрано 5 первинних (факторних) показників.
У процесі аналізу можливих умов реалізації проекту визначені мінімальні та максимальні межі можливих значень первинних (факторних) показників і розраховані відповідні їм значення показника чистого приведеного доходу. Міні-малюку і максимальні межі можливих коливань кожного з первинних (факторних) показників і викликаються цими коливаннями можливий значний чистого приведеного доходу характеризується даними табл 10.1.
Таблиця 1 жовтня
Мінімальні і максимальні межі можливих коливань первинних показників і відповідних їм можливих відхилень від чистого грошового
потоці за проектом від розрахункового
Виходячи з наведених даних визначимо діапазон можливих коливань первинних показників у процесі реалізації проекту. Він складе.
за першим показником - 41% (17 + 24);
за другим показником - 17% (6 + 11);
по третьому показником - 25% (7 + 18);
по четвертому показником - 37% (16 + 21);
по п'ятому показником - 9% (4 + 5).
Аналогічним чином визначимо діапазон віз-мужніх коливань чистого приведеного доходу в гра-ницах передбачуваних змін первинних показників лий. Він складе: за першим показником - 10% (4 Л-6);
за другим показником - 17% (6 + 11);
по третьому показником - 32% (9 + 23);
по четвертому показником - 15% (6 + 9);
по п'ятому показником - 5% (2 + 3).
На основі проведених розрахунків визначимо коефіцієнт еластичності зміни показника чистого приведеного доходу від зміни кожного з розглянутих первинних показників. Він складе:
показує, що найбільш сильний вплив на можливу зміну чистого приведеного доходу надає третій вихідний показник (коефіцієнт еластичності цього впливу перевищує одиницю), а найменше - перший вихідний показник. Відповідно до проведених розрахунків і значенням коефіцієнта еластичності здійснено ранжування первинних (факторних) показників за ступенем їх впливу на можливу зміну чистого приведеного доходу по проекту (табл. 10.2).
Таблиця 10.2
Ранжування первинних (факторних) показників за результатами аналізу чутливості проекту
Ранжування показників може бути проведено і за критерієм максимізації діапазону коливань чистого приведеного доходу
Характеризуючи метод аналізу чутливості проекту в системі методів діагностики проектного ризику, слід відзначити його простоту і наочність, а також те, що він дозволяє ідентифікувати систему факторних показ-ників, генеруючих найбільшу загрозу досягненню розрахункової ефективності (це дозволяє сконцентрувати моніторинг та контроль цих показників у процесі реалізації проекту).
Водночас методу аналізу чутливості проекту притаманні суттєві недоліки, які знижують ефективність його використання для діагностики проектного ризику. Одним з таких недоліків є те, що він розглядає вплив кожного з факторних показників на ефективність проекту ізольовано один від одного, тоді як у реальній практиці вони взаємодіють комплексно, частково взаімопогашая або посилюючи ступінь цього впливу. Крім того, істотним недоліком цього методу є те, що він не дозволяє отримати комплексну оцінку вірогідності ступеня ризику проекту по кожному з показників оцінки його ефективності на основі його колеблемости під впливом всіх розглянутих факторів.
II. Аналіз сценаріїв проекту. Основним завданням ис-користування цього аналітичного методу є комплексна оцінка впливу всіх основних вихідних (факторних) показників на ефективність реального інвестиційного проекту при різних можливих умовах (сценаріях) його реалізації - від найкращих до найгірших. У процесі цього аналізу всі варійовані вихідні (факторні) показники проекту моделюються з урахуванням їх взаємозалежності. По кожному з розглянутих сценаріїв проекту визначається ймовірність його виникнення. На основі можливих коливань показників ефективності проекту при різних умовах (сценаріях) його реалізації визначаються середньоквадратичне (стандартне) відхилення і коефіцієнт варіації, які висловлюють ступінь проектного ризику. Чим вище значення цих показників, тим відповідно вище вважається рівень проектного ризику.
Аналіз сценаріїв проекту в процесі оцінки ступеня його ризику здійснюється в розрізі наступних основних етапів (рис. 10.6):
Малюнок 10.6. Основні етапи здійснення аналізу сценаріїв проекту в процесі оцінки рівня його ризику.
Вибір для аналізу пріоритетного показника ефективності проекту. З раніше розглянутої системи показників оцінки ефективності проекту для здійснення його сценарного аналізу може бути обраний будь-який з них. Однак, на думку більшості фахівців, для проведення аналізу сценаріїв проекту як пріоритетного найбільшою мірою підходить показник чистого приведеного доходу.
Визначення кількості і видів сценаріїв можливої реалізації проекту. У звичайній практиці сценарного аналізу проектів для дослідження обирається від 3 до 5 варіантів (сценаріїв) можливих умов реалізації проекту, Ці умови повинні визначати весь діапазон можливих змін факторів зовнішнього інвестиційного середовища і параметрів внутрішнього потенціалу підприємства - від найкращих до найгірших. Стандартним варіантом вважається аналітичний набір, що складається з трьох видів сценаріїв можливих умов реалізації проекту, що впливають на його ефективність, - "оптимістичний", "реалістичний" і "песимістичний". У ряді випадків для уточнення динаміки окремих вихідних (факторних) показників можливої реалізації проекту обираються ще два проміжні сценарію - один між "оптимістичним"
і "реалістичним", другий - між "реалістичні-ного" і "песимістичним". 3. Визначення ступеня ймовірності реалізації кожного з можливих сценаріїв розвитку проекту. Завдання такої ймовірності кожному з розглянутих сценаріїв є найбільш складним етапом здійснення аналізу, що вимагає високої кваліфікації виконавців. Це пов'язано з тим, що заданий рівень ймовірності в процесі подальших розрахунків робить істотний вплив на визначається рівень проектного ризику. Завдання ступеня ймовірності кожному з прийнятих сценаріїв можливої реалізації проекту здійснюється експертним шляхом (при необхідності для цих цілей запрошують експертів-прогнозистів), Загальна сума всіх заданих ймовірностей за сценаріями проекту повинна становити 100% (або 1 при десятковій системі).
Моделювання значень всього комплексу основних вихідних (факторних) показників проекту, відповідних кожному з можливих сценаріїв його реалізації. На
початковій стадії цього етапу визначається перелік таких показників, які були покладені в основу обраного показника ефективності проекту (при необхідності можна скористатися системою таких показників, наведених Рамсей на рис. 10.3). На наступній стадії значення цих показників моделюються для двох екстремальних сценаріїв - "оптимістичного" і "Песси-містичного", тобто для можливих найкращих і наіхуд-ших умов реалізації проекту. І нарешті, на уклади-котельної стадії значення цих показників моделюються з урахуванням можливої їх динаміки для всіх проміжних сценаріїв реалізації проекту.
Розрахунок обраного показника ефективності проекту по кожному з можливих сценаріїв його реалізації. У процесі цього етапу спочатку визначаються розрахункові значення показників "обсягу інвестиційних витрат" і "суми чистого грошового потоку" по кожному з можливих сценаріїв (виходячи з раніше змодельованих значень основних вихідних показників по кожному сценарієм). Потім на основі розрахованих значень показників обсягу інвестиційних витрат і суми чистого грошового потоку визначається значення обраного показника ефективності проекту по кожному варіанту сценарію.
Розрахунок середньозваженого показника ефективності проекту по заданих ймовірностям реалізації кожного з можливих сценаріїв розвитку проекту. Такий розрахунок здійснюється за такою формулою:
Малюнок 10.7. Розподіл ймовірності показника ефективності за трьома порівнюваним проектам.
Чим більш вузьким є поле розкиду показників ефективності проекту на графіку, тим нижче рівень проектного ризику (на наведеному графіку найменший рівень ризику притаманний, проекту "А"). І навпаки, чим ширше поле розкиду значень показників ефективності проекту на графіку, тим відповідно вище рівень проектного ризику (на наведеному графіку найбільш високий рівень ризику притаманний проекту "В").
Розглянемо основні етапи аналізу сценаріїв проекту на наступному прикладі:
Приклад: Підприємство проводить порівняльну оцінку рівня ризиків двох альтернативних проектів на основі методу сценарного аналізу. В якості основного показника ефективності проектів обраний чистий приведений дохід. По кожному з проектів визначено три можливих сценарії - "оптимістичний" "реалістичний" і "песимістичний" і експертним шляхом задана ймовірність реалізації кожного з них. На основі моделювання значень основних вихідних показників по кожному з сценаріїв розглянутих проектів визначено можливі обсяг інвестиційних витрат і сума чистого грошового потоку. Результати цих попередніх етапів сценарного аналізу розглянутих проектів відображені в табл. 10.3.
Таблиця 10.3 Результати попередніх етапів сценарного аналізу розглянутих проектів
Виходячи з даних наведеної таблиці, в першу чергу обчислимо суму чистого приведеного потоку по кожному з сценаріїв розглянутих проектів.
По першому проекту цей показник складе:
при оптимістичному сценарії: ЧПД0 - 200 - 156 = 44 тис. ум. ден. од.;
при реалістичному сценарії:
ЧПДр = 189 - 162 = 27 тис. ум. ден. од.;
при песимістичному сценарії: ЧЛДп = 181 - 171 = 10 тис. уел. ден. од.
По другому проекту цей показник складе:
при оптимістичному сценарії: ЧПД0 = 209 - 159 = 50 тис. ум. ден. од.;
при реалістичному сценарії:
ЧПДр = 191 - 163 = 28 тис. ум. ден. од.;
при песимістичному сценарії:
ЧЛДп - 179 - 173 - 6 тис. ум. ден. од.
З урахуванням результатів розрахунків чистого приведеного доходу по кожному можливому сценарієм визначимо середньозважене значення цього показника по кожному з розглянутих проектів.
По першому проекту цей показник складе:
Розрахунок среднеквадратічвского (стандартного) відхилень і коефіцієнта варіації за результатами аналізу розглянутих проектів
Як видно з результатів розрахунків среднеквад-ратическая (стандартне) відхилення показника чистого приведеного доходу по першому проекту значно нижче, ніж по другому (відповідно 10,6 і 17, ОХ Коефіцієнт варіації за першим проектом також значно нижче, ніж по другому (відповідно 0, 37 і 0,61). Це дозволяє зробити висновок, що при практично однаковому середньому значенні показника чистого приведеного доходу рівень проектного ризику по другому проекту значно вище, ніж за першим, а отже для реалізації повинен бути обраний перший з розглянутих проектів.
Розглядаючи метод аналізу сценаріїв проекту в загальній системі методів діагностики проектного ризику, слід зазначити, що на відміну від методу аналізу чутливості проекту він дозволяє одержати більш комплексну оцінку рівня цього ризику, вираженого конкретними показниками - среднеквадратическим (стандартним) відхиленням і коефіцієнтом варіації обраного для оцінки по -казника ефективності. Однак недоліком цього методу є те, що завдання ймовірності реалізації кожного з сценаріїв носить суб'єктивний характер, що привносить відповідний елемент суб'єктивізму й в отримані кінцеві результати оцінки рівня проектного ризику.
III. Метод імітаційного моделювання (метод Мон-те-Карло). Основним завданням використання цього анали-тичного методу є комплексна оцінка проектного ризику на основі багаторазової імітації умов формування показників ефективності проекту та їх відхилення від розрахункового або середнього значення. Імітація вело-ционное моделювання грунтується на побудові матема-тичної моделі формування показників ефективно-сті проекту, встановлення меж можливих змін і форм корелятивних зв'язків окремих первинних (фак-раторних) показників, що формують цю ефективність, і багаторазового комп'ютерного моделювання вероят-ностних сценаріїв зміни окремих первинних (фак-раторних) показників з метою отримання адекватних їм значень можливого розподілу показників ефек-тивності проекту.
Як видно з цієї загальної характеристики методу імітаційного моделювання, він істотно поглиблює аналітичний апарат раніше розглянутих методів - аналізу чутливості та аналізу сценаріїв проекту. Якщо метод аналізу чутливості проекту досліджує ізольоване вплив кожного з первинних (факторних) показників на ефективність, то даний метод, визначаючи корелятивну зв'язок між первинними показниками, дозволяє досліджувати цей вплив комплексно. У сравне-ванні з методом аналізу сценаріїв даний метод суще-ного розширює досліджуване поле умов реалізації проекту, моделюючи НЕ 3-5 можливих сценаріїв, а багато їх сотні (використовуючи можливості сучасної ком-комп'ютерного техніки).
Імітаційне моделювання за методом Монте-Карло в процесі оцінки рівня ризику інвестиційного проекту здійснюється в розрізі наступних основних етапів (рис, 10.8).
Малюнок 10.8. Основні етапи оцінки рівня проектного ризику
методом імітаційного моделювання (методом Монте-Карло)
Вибір для аналізу пріоритетного показника ефективності проекту. Використання методу імітаційного моделювання можливо при оцінці рівня ризику проекту по кожному з показників його ефективності. Більш того, імітаційне моделювання за методом Монте-Карло може здійснюватися одночасно по всьому блоку основних показників оцінки ефективності проекту, але формування таких моделей є дуже складним процесом. Тому в практиці використання цього методу для аналізу ризику вибирається лише один з показників оцінки ефективності проекту, як правило, чистий приведений дохід.
Побудова математичної моделі та комп'ютерної програми формування обраного показника ефективності проекту на основі первинних (факторних) показників. Така математична модель формалізує всю систему поетапних розрахунків обраного показника ефективності проекту і встановлює ступінь зв'язку між значенням кожного вихідного первинного показника і кінцевим результативним значенням ефективності. На основі побудови математичної моделі розробляється відповідна розрахункова комп'ютерна модель.
Обмеження діапазону можливого коливання первинних (факторних) показників в процесі реалізації проекту-Виходячи з ретроспективного і прогнозованого зміни окремих факторів, що впливають на ефек-
ність інвестиційної діяльності, по кожному первинному (факторному) показником встановлюється мінімальна та максимальна межа його значень, в діапазоні яких здійснюватимуться імітаційні розрахунки. Таке обмеження діапазону здійснюється тільки по тих первинним (факторним) показниками, які можуть варіювати в процесі реалізації проекту.
Встановлення та математичний вираз форм корелятивних зв'язків між окремими первинними (факторними) показниками, що формують ефективність проекту. На цьому етапі визначається наявність такого зв'язку між показниками, її характер і тіснота (наприклад, зв'язок між рівнем ціни на продукцію і обсягом її реалізації).
Необхідність встановлення таких зв'язків між окремими первинними показниками визначається тим, що якщо вибір значень одного з корелюють між собою показників у процесі імітаційних розрахунків буде носити випадковий характер, то значення іншого буде вже детерміновано зробленим вибором.
Багаторазово повторювана випадкова вибірка одного з можливих значень кожного первинного (факторного) показника і визначення адекватних їм значень обраного показника ефективності проекту. Цей етап і характеризує безпосередньо процес імітаційного моделювання по комп'ютерній програмі, що відбиває раніше певні умови та обмеження. Кожна випадкова вибірка одного з можливих значень будь-якого первинного (факторного) показника розглядається як один з можливих сценаріїв реалізації проекту, вимірюв-няющих обраний показник його ефективності. У зави-сі мости від характеру проекту таких сценаріїв в процесі імітаційного моделювання може формуватися від декількох сотень до декількох тисяч.
7. Побудова за результатами багаторазового імітаційного моделювання умов реалізації проекту графіка і моделі імовірнісного розподілу обраного показника ефективності проекту. Цей етап здійснюється на комп'ютері після завершення імітації можливих сценаріїв реалізації проекту
8 Статистичний аналіз отриманої імовірнісної моделі для визначення рівня проектного ризику. У процесі цього аналізу визначаються среднеквадратіческос (стан-дротяні) відхилення, коефіцієнт варіації і інші показники, що характеризують рівень проектного ризику.
Характеризуючи метод імітаційного моделювання в цілому слід зазначити, що він дозволяє найбільш повно врахувати весь діапазон невизначеностей вихідних значень первинних (факторних) показників проекту, які можуть мати місце в процесі реалізації проекту. Крім того, шляхом спочатку задаються обмежень необхідних значень показників ефективності проекту можна найбільш широко використовувати інформаційну базу аналізу проектних ризиків. Нарешті, метод Монте-Карло дозволяє отримати інтервальні значення показників проектних ризиків, в рамках яких можлива успішна реалізація проекту.
Однак широке практичне використання цього методу стримує ряд обставин. Одним з них є необхідність формування надійної програмної підтримки, що вимагає певної індивідуалізації з урахуванням особливостей проекту (одним з типових вариан-тов такого програмного продукту є пакет "Risk Master", який використовується в зарубіжній практиці управління проектами). Крім того, серйозною проблемою є встановлення типу розподілу ймовірності, що задається за окремими первинним (факторним) показниками, ко-лось вимагає досить високого рівня професійної підготовки аналітика.
IV. Метод "дерева рішень" ("дерева ймовірностей") проекту. Основним завданням цього методу є комплексна оцінка рівня ризику проекту на основі графічного представлення можливих послідовно рас- 1. розглянутих в часі сценаріїв його реалізації з встановленням ймовірності виникнення кожного з них. Кожна з повних гілок, представлена на графіку, ілюструє одну з альтернатив можливого перебігу реалізації проекту та відповідного їй очікуваного значення показника його ефективності. Всі імовірнісні значення показника ефективності проекту майбутнього періоду зв'язуються з їх значеннями, очікуваними в попередньому періоді. Таким чином, комплексна оцінка рівня ризику проекту на кінцевій стадії його реалізації корелюється з відповідними рівнями ризику проекту на попередніх стадіях цього процесу, тобто відображає характер можливих змін первинних (факторних) показників, що формують ефективність, в часі.
Принципова форма графіка, що ілюструє альтернативи можливого перебігу реалізації проекту в часі в процесі оцінки рівня проектного ризику, перед-ставлена на рис. 10.9.
Малюнок 10.10. Основні етапи здійснення оцінки рівня
проектного ризику методом "дерева рішень" ("дерева ймовірностей").
Вибір для аналізу пріоритетного показника ефективності проекту. Цей метод дозволяє використовувати для оцінки рівня проектного ризику будь-який з раніше розглянутих показників його ефективності. Найбільш часто для проведення такої оцінки обирається показник чистого приведеного доходу.
Розподіл загального періоду реалізації проекту на окремі етапи, протягом яких можливі суттєві зміни первинних (факторних) показників, що формують ефективність проекту. Такі етапи визначаються за результатами прогнозування динаміки факторів зовнішнього середовища, здійснюваного в процесі підготовки інвестиційного проекту. Якщо таке прогнозування утруднено, то в якості етапів може бути прийнятий кож-ний рік реалізації проекту. Виділяючи окремі етапи, слід забезпечувати розумне обмеження загального їх кількості, так як збільшення числа етапів у значній мірі ускладнює проведення наступних розрахунків.
Визначення можливих альтернатив прийняття рішень, пов'язаних зі зміною первинних показників, фор- мірующіх ефективність проекту. На цьому етапі розглядалися тільки такі альтернативи прийняття рішень, які викликають зміни первинних (факторних) по- карателів, а отже призводить до адекватного їм зміни значення обраного показника ефективності проекту Кожне їх подальших рішень, що формуються в рамках окремої "гілки" графіка "дерева рішень" ("дерева ймовірностей") повинне базуватися на попередньому варіанті альтернативи з цієї "гілки". Кожній розглянутій альтернативі прийняття рішень повинен відповідати новий набір значень первинних (факторних) показників проекту, що формують його ефективність.
4 Визначення ймовірності прийняття кожного з альтернативних рішень, пов'язаних зі зміною первинних показників, що формують ефективність проекту. Така ймовірність задається по кожній з альтернатив в розрізі окремих "гілок" графіка "дерева рішень" ("дерева ймовірностей") по кожному з етапів. Основою встановлення такої ймовірності є експертна оцінка віз-мужніх сценаріїв реалізації проекту.
Визначення розміру обраного показника ефек-тивності проекту, відповідного кожному з можливих альтернативних рішень в процесі його реалізації. Такий розрахунок здійснюється на основі набору значень первинних (факторних) показників проекту, відповідних кожному з можливих альтернативних рішень. Враховуючи, що результати розрахунку відображають значення показника ефективності проекту по окремих етапах його реалізації, вони повинні бути приведені до теперішньої вартості. Щоб уникнути дублювання в оцінці ризику, при розрахунках справжньої вартості показника ефективності для дисконтування повинна використовуватися безризикова ставка відсотка
Розрахунок середньозваженого показника ефективності проекту по заданих величинам ймовірності прийняття кожного альтернативного рішення в процесі реалізації проекту. Такий розрахунок ведеться за показниками ефективності кожного з варіантів можливих альтернативних рішень на заключному етапі реалізації проекту (кінцевим значенням цього показника по кожній "гілки" графіка "дерева рішень"). Розрахунок здійснюється за формулою:
Таблиця 10.5
Розрахунок середньозваженої суми чистого приведеного доходу за двома альтернативними проектами
по проекту "А": 446,6 тис. ум. ден. од.;
по проекту "Б": 460,9 тис. ум. ден. од.
За результатами проведених розрахунків можна визначити середньоквадратичне (стандартне) відхилення і коефіцієнт варіації, які характеризують рівень ризику кожного з розглянутих проектів. Розрахунок цих показників здійснено в табл. 10 Червень.
Розрахунок середньоквадратичного (стандартного) відхилення і коефіцієнта варіації за результатами побудови "дерева рішення" за двома альтернативними проектами
Малюнок 10.12. Основні напрямки нейтралізації проектних
ризиків.
1.
Зміст кожного з перелічених напрямів нейтралізації ризиків розглянута раніше.
У процесі вибору окремих напрямків нейтралізації проектних ризиків слід виходити з їх результа-тивності та економічності.