10.4. Аналіз інвестиційних проектів в умовах інфляції і ризику
Простіший є методика коригування ставки дисконтування на темп інфляції. Логіка і техніка подібної коригування досить очевидні і базуються на деякій співвідношенні процентних ставок в умовах інфляції.
Приклад
Підприємець готовий зробити інвестицію виходячи з 10% річних. Це означає, що 1 млн руб. на початку року і 1,1 млн руб. в кінці року мають для підприємця однакову цінність. Якщо допустити, що має місце інфляція в розмірі 5% на рік, то для того щоб зберегти купівельну вартість отриманого в кінці року грошового надходження 1,1 млн руб., Необхідно відкоригувати цю величину на індекс інфляції:
1,1 - 1,05 = 1155000 крб.
Таким чином, щоб забезпечити бажаний дохід, підприємець повинен був використовувати в розрахунках не 10%-ве зростання капіталу, а інший показник, що відрізняється від вихідного на величину індексу інфляції:
1,10 - 1,05 = 1,155. Грунтуючись на наведеному прикладі, можна написати спільну формулу, що зв'язує реальну процентну ставку (г), применяе-мую в умовах інфляції номінальну ставку (р) і темп інфляції (i):
Рівняння (10.15) виражає так званий ефект Фішера, суть якого в тому, що інфляція неминуче тягне за собою зростання номінальних процентних ставок, а саме: в умовах інфляції номінальна процентна ставка (тобто ставка, заявляється у фінансових договорах) перевищує реальну процентну ставку (т. е . ту прибутковість, яка влаштовує інвестора в безінфляційними економіці) на темп інфляції.
Приклад
Розглядається економічна доцільність реалізації проекту за таких умов: а) величина інвестицій - 5 млн руб.; Б) період реалізації проекту - 3 роки; в) доходи по роках (в тис. крб.): 2000, 2000, 2500; г) поточна ставка дисконтування (без урахування інфляції) - 9,5%; д) середньорічний темп інфляції - 5%.
Рішення
Якщо оцінку робити без урахування впливу інфляції, то проект варто прийняти, оскільки ИРУ = * +399 тис. руб. Однак якщо зробити поправку на індекс інфляції, тобто використовувати в розрахунках модифіковану ставку дисконтування (р - 15%, так як 1,095 - 1,05 = 1,15), то висновок
буде діаметрально протилежним, оскільки в цьому випадку NPV * -105 тис. руб., IRR - 13,8%. Якщо користуватися спрощеною формулою (10.15), то висновок в даному випадку не зміниться, хоча числа будуть дещо іншими: р в 14,5%, NPV = -62,3 тис. руб.
Облік ризику. Вище зазначалося, що інвестиційна діяльність ризиковими за визначенням. Сенс ризику - в більшому або меншому варіюванні очікуваних результатів, тобто за певних умов ці результати можуть критично малими. З формального представлення інвестиційного проекту у вигляді моделі (9.1), нескладно зрозуміти, що можна виділити деякі фактори, варіюючи значеннями яких можна знизити вплив ризику. В системі критеріїв оцінки проектів ключовим є критерій NPV. У ньому є два фактори: очікувані надходження і ставка дисконтування. Сенс обліку ризику полягає в тому, щоб не прийняти проект, який може привести до зниження цінності фірми. Щоб уникнути цього, можна або більш обережно оцінювати очікувані надходження, або дисконтувати їх за вищою ставкою. Це і є два основні варіанти дій аналітика.
Методика варіювання значеннями елементів поворотного потоку. Сенс методики зрозумілий: постаратися уникнути невиправдано оптимістичної оцінки очікуваних надходжень. Можливі два варіанти дій: менш і більш формалізований. Перший варіант передбачає зменшення очікуваних надходжень на основі інтуїції і елементарної обережності. Зокрема, досить поширена методика, коли штучно обособляют три ситуації: песимістичну, найбільш ймовірну, оптимістичну. Для кожної з них будують свої розподілу очікуваних надходжень. Таким чином, для кожного проекту можна розрахувати три значення NPV. Розмах варіації NPV (це різниця між максимальним і мінімальним значеннями критерію) показує ступінь ризиковості проекту. Так, якщо аналізуються незалежні інвестиційні проекти, за цією методикою можна вибудовувати їх за ступенем ризиковості (для подолання непорівнянний-мости абсолютних характеристик проектів можна перейти до відноси-них показниками, розділивши для кожного проекту розмах варіації на максимальне значення NPV). Другий, тобто більш формалізований, варіант дій передбачає побудову для оцінюваного проекту безризикового еквівалентного грошового потоку. Відповідна техніка описана в термінах теорії корисності і має на увазі побудова кривих байдужості. Один із способів практичної реалізації даного методу зводиться до розробки сукупності понижуючих коефіцієнтів, кожен з яких відноситься до очікуваного вступу окремого року. Звичайно значення цих коефіцієнтів по деякій залежності знижуються в міру віддалення від початку дії проекту (наприклад, для першого року - 1,0; для другого - 0,95; для третього - 0,88; і т. д.). Помноживши понижуючі коефіцієнти на вихідні значення елементів поворотного потоку, отримують безризиковий еквівалентний грошовий потік. Далі розраховують NPV проекту. Поні i - але, що розглянутим методикою властивий виключно високий рівень суб'єктивізму.
В принципі, можливе суміщення обох підходів, однак нагадаємо, що набагато більш відчутний результат для оцінки NPV дає варіювання значеннями елементів поворотного потоку. Більш докладно про описані методиках см. в роботі: [Ковальов, 2007 (а), с. 642-650].