| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
10.4.2. Оцінка кредитоспроможності на основі аналізу грошових потоків | ||
|
Поточна діяльність (ТД) відображає основний потік грошових коштів від виробництва та реалізації продукції, виконання робіт або надання послуг. Інвестиційна діяльність (ВД) включає операції, пов'язані з реальними і портфельними інвестиціями довгострокового характеру. Джерела коштів для інвестиційної діяльності: амортизаційні відрахування, фонд накопичення, нерозподілений прибуток, доходи від продажу основних фондів, довгострокові кредити і позики, емісія акцій. Фінансова діяльність (ФД) - операції по короткостроковому фінансуванню підприємства: короткострокові кредити і позики, оплата відсотків за отриманими кредитами і позиками, обороти з валютних операцій. Між всіма цими видами діяльності існує зв'язок. Грошові потоки, створювані поточною діяльністю підприємства, часто переходять у сферу інвестиційної діяльності, де можуть використовуватися для розвитку і вдосконалення виробництва. Однак вони можуть бути спрямовані і в сферу фінансової діяльності для виплати, наприклад, дивідендів. У свою чергу, поточна діяльність часто підтримується за рахунок інвестиційної та фінансової, що забезпечує виживання підприємств у нестабільних економічних умовах. Оцінка грошових потоків за російським підприємствам знаходиться в початковій стадії. Як стандарт при оцінці грошових потоків виступає бухгалтерська звітність про рух грошових коштів (форма № 4), яка складається тільки останнім часом. Аналіз грошового потоку полягає в зіставленні припливу і відтоку грошових коштів у позичальника за період, що передує терміну необхідного кредиту. При видачі позик на 12 місяців аналіз грошового потоку робиться в річному розрізі, на строк до трьох місяців - в квартальному і т.д. Існує два методи розрахунку грошових потоків: прямий і непрямий. Прямий метод має більш просту процедуру розрахунку, оскільки не-посередньо пов'язаний з регістрами бухгалтерського обліку (Головною книгою, журналами-ордерами та ін.) На цьому методі будується квар-тальна звітність про рух грошових коштів (форма № 4). Іс-користуючись дані звітності, можна підрахувати приплив або відплив де-ніжних коштів спочатку за видами діяльності, а потім в цілому по підприємству як різницю між надходженнями грошових коштів та їх вибуттям. Приплив або відтік грошових коштів можна охарактеризувати як чистий грошовий потік зі знаком плюс або мінус. Покажемо взаємозв'язок потоків грошових коштів: Залишок грошових коштів підприємства на початок періоду ± Чистий грошовий потік ТД ± Чистий грошовий потік ИД ± Чистий грошовий потік ФД = Залишок грошових коштів підприємства на кінець періоду. Проілюструємо аналітичний звіт підприємства про рух грошових коштів, складений за даними форми № 4, тис. руб.: Залишок коштів на початок періоду ... N72 Рух грошових коштів у ТД *. Надходження виручки від реалізації продукції ... 39556 Надходження від реалізації майна 1659 Аванси покупців 4920 Інші надходження 10 587 Оплата рахунків постачальників 4407 Оплата праці 9470 Видача підзвітних сум 1430 Розрахунки з бюджетом та позабюджетними фондами. . 11494 Здача виручки в банк з каси підприємства ... 8486 Інші виплати, перерахування 18273 Результати ТД: приплив «+», відтік «-» (стор. 2 + 3 + 4 + 5 - 6-7-8 - 9 - 10 - 11 - 12). . . +1392 Рух грошових коштів у ВД: Надходження від реалізації основних засобів. . . 820 Придбання основних засобів 1400 Результат ІД: приплив «+», відтік (стор. 14 - 15). -580 Рух грошових коштів у ФД: Банківський кредит 320 Погашення позик 114 Результат ФД: приплив «+», відтік «-» (стор. 17 - 18). +206 Залишок коштів на кінець періоду (стор. 1 + 13 +16 +19) 2190 Як видно, підприємство має приплив грошових коштів від ТД і ФД і відтік по ІД. Значить, від усіх видів діяльності підприємство має чистий грошовий потік 1018 тис. руб. (1392 - 580 + 206). Це призвело до збільшення грошових коштів на кінець періоду до 2190 тис. руб. Розглянутий метод дозволяє судити про ліквідність підприємства, детально розкриваючи рух грошових коштів на його банківському рахунку, але не показує взаємозв'язку отриманого фінансового результату і зміни величини грошових коштів. Цей недолік усувається при використанні непрямого методу. При застосуванні непрямого методу спочатку встановлюють чистий прибуток і визначають різницю між доходами і припливом грошових коштів, між витратами і відтоком грошових коштів. Відмінності між фінансовим результатом і грошовими надходженнями обумовлені рядом причин: 1. Грошові надходження можуть бути отримані за операціями, які не мають нічого спільного з прибутком або збитком. Джерелом коштів може бути поширення акцій і облігацій, отримання позик, що не обов'язково пов'язано з отриманням прибутку. Придбання основних засобів може оплачуватися не тільки за рахунок амортизаційних відрахувань. При продажу основних засобів підприємство отримує прибуток або несе збиток, що дорівнює різниці між виручкою від реалізації та залишковою вартістю основних засобів на момент продажу. Однак результатом даної операції буде збільшення грошових коштів на продану суму основних засобів. При продажу товарів у кредит сума грошових надходжень буде відрізнятися від обсягу реалізації, тоді як у звіті про прибутки і збитки буде відображений вологість деревини обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні. Платежі, сплачені за придбані матеріали, відрізняються від їх вартості, якщо матеріали придбані в кредит. Щоб пояснити причини розбіжності між сумою отриманого прибутку і зміною суми грошових коштів на рахунку підприємства, необхідна оцінка впливу методу нарахування на форми-вання прибутку. Для цього в звіті про рух грошових коштів усуваються операції, що роблять вплив на розрахунок чистої при-були, але не роблять впливу на динаміку грошових засобів. Отже, чистий прибуток підприємства збільшується (зменшується) на суму негрошових статей. До негрошових статей відносять: нарахування амортизації, прибуток (збиток) від реалізації основних засобів, витрати майбутніх періодів. Амортизація представляє собою нарахований елемент собівартості, зменшує величину фінансового результату. Так як при нарахуванні амортизації відбувається зменшення прибутку, що не супроводжується скороченням грошових коштів, то для отримання реальної величини грошових коштів сума нарахованої амортизації повинна бути додана до чистого прибутку. Вибуття основних засобів та інших необоротних активів пов'язане з отриманням збитку в розмірі їх залишкової вартості. Величина грошових коштів не змінюється, тому недоамортизированная вартість повинна бути додана до величини чистого прибутку. Надлишок амортизації віднімається з чистого прибутку. За своїм характером до амортизаційних відрахувань близькі витрати майбутніх періодів, тому при збільшенні витрат майбутніх періодів суму приросту слід виключити з чистого прибутку, а при зниженні - додати. Наведемо елементи грошового потоку. Приплив: чистий прибуток; амортизація; збиток від реалізації основних засобів; зменшення витрат майбутніх періодів; зменшення рахунків до отримання (за мінусом резерву по сомни-них боргах); зменшення авансових виплат; зменшення матеріально-виробничих запасів; збільшення суми накопичених зобов'язань (кредити, позики отримані). Відтік: прибуток від реалізації основних засобів; збільшення витрат майбутніх періодів; збільшення рахунків до отримання (за мінусом резерву по сумнівних боргах); збільшення авансових виплат; збільшення матеріально-виробничих запасів; зменшення суми накопичених зобов'язань; повернення позик, позик; оплата відсотків за отриманими кредитами і позиками; розрахунки з бюджетом; використання коштів фондів спеціального призначення; чисте надходження готівки (сума надходжень за мінусом суми виплат). В результаті інвестиційної діяльності в розрахунку збільшення (зменшення) чистих грошей враховується виручка від реалізації довгострокових активів, витрати на придбання довгострокових активів та інвестиції в довгострокові активи підприємств, а також отримання (виплата) дивідендів за зобов'язаннями довгострокового характеру. Приплив-відтік готівки при здійсненні фінансової діяльності пов'язані з проведенням фінансових операцій короткострокового характеру. Алгебраїчна сума чистих надходжень готівки за всіма трьома напрямками діяльності підприємства дає чистий приплив (відплив) грошових коштів. Для аналізу грошового потоку (будь-якими методами) слід брати дані за кілька періодів, щоб виявити тенденції в зміні. Якщо позичальник мав постійний чистий грошовий приплив, то це свідчення його фінансової стійкості і кредитоспроможності. Короткочасний чистий грошовий відтік - свідчення більш низького рівня кредитоспроможності. Систематичний чистий грошовий відтік - свідчення некредитоспроможності підприємства. Для вирішення питання про доцільність видачі і розмірі позики на відносно тривалий термін аналіз грошового потоку робиться на основі не тільки фактичних даних за минулі періоди, але і прогнозних даних на період користування кредитом, виходячи із середніх темпів приросту виручки за попередні 2 - 3 звітних періоди і зміни витрат на виробництво і реалізацію. Оцінка грошових потоків починає застосовуватися російськими комерційними банками для оцінки діяльності підприємства не стільки при отриманні короткострокових кредитів, скільки при отриманні довгострокових позик, зокрема при кредитуванні інвестиційних проектів. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||