11.1 СУТНІСТЬ І ЗАВДАННЯ АНТИКРИЗОВОГО ФІНАНСОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Фінансова криза підприємства являє собою одну з найбільш серйозних форм порушення його фінансової рівноваги, яка відображатиме циклічно виникають на про-тяжении його життєвого циклу під впливом різноманітних факторів протиріччя між фактичним станом його фінансового потенціалу і необхідним обсягом фінансових потреб , несучу найбільш небезпечні потенційні загрози його функціонуванню.
Запобігання фінансової кризи підприємства, ефективне його подолання і ліквідація негативних його наслідків забезпечується в процесі особливої системи фінансового менеджменту, яка отримала назву "антикризового фінансового управління підприємством", спрямованого на нейтралізацію ризику його банкрутства.
Антикризове фінансове управління являє собою систему принципів і методів розробки і реалізації комплексу спеціальних управлінських рішень, спрямованих на попередження і подолання фінансових криз підприємства, а також мінімізацію їх негативних фінансових наслідків.
Головною метою антикризового фінансового управління є відновлення фінансової рівноваги підприємства та мінімізація розмірів зниження його ринкової вартості, що викликаються фінансовими кризами.
Процес антикризового фінансового управління підприємством будується за такими основними етапами (рис. 11.1),
Малюнок 11.1. Основні етапи процесу антикризового фінансового управління підприємством.
1. Здійснення постійного моніторингу фінансового стану підприємства з метою раннього виявлення симптомів фінансової кризи. Такий моніторинг організовується в рамках загального моніторингу фінансової діяльності підприємства як самостійний його блок з метою виявлення ранніх ознак можливої фінансової кризи.
На першій стадії в системі загального фінансового моніторингу встановлюється особлива група об'єктів спостереження, що формують можливе "кризове поле", тобто параметрів фінансового стану підприємства, порушен-ня яких свідчить про кризовий його розвитку.
На другій стадії в розрізі кожного з параметрів "кризового поля" формується система спостережуваних по-казателей - "індикаторів кризового розвитку". У сис-тему таких індикаторів включаються як традиційні, так і спеціальні фінансові показники, що відображають різні симптоми передкризового фінансового відбутися у-яния підприємства або його фінансової кризи.
На третій стадії визначається періодичність спостереження показників - "індикаторів кризового розвитку '. Як правило, показники цієї групи спостерігаються з найбільш високою періодичністю в загальній системі фінансового моніторингу. Більше того, в періоди високої динаміки факторів зовнішнього фінансового середовища, що реалізують загрозу фінансової кризи підприємства, основні з цих показників вимагають щоденного спостереження.
На четвертій стадії за результатами моніторингу визначаються розміри відхилень фактичних значень показників - "індикаторів кризового розвитку" від пре-чених (планових, нормативних).
На п'ятій стадії проводиться аналіз відхилень показників по кожному з параметрів "кризового поля". У процесі аналізу встановлюється ступінь відхилень, викликали їх причини, а також можливий вплив таких відхилень на кінцеві результати фінансової діяльності .
На шостій стадії за результатами моніторингу здійснюється попередня діагностика характеру розви--
ку фінансової діяльності підприємства і його фінансового стану. У процесі такої діагностики констатується "нормальне", "передкризовий" або "кризовий" фінансовий стан підприємства.
Розробка системи профілактичних заходів щодо запобігання фінансової кризи при діагностуванні передкризового фінансового стану підприємства. Антикризове фінансове управління підприємством на цьому етапі характеризується як "управління по слабких сигналах" , носить переважно превентивну спрямованість.
На другій стадії в залежності від результатів такої оцінки диференціюються напрямки дій - їх спрямованість на запобігання фінансової кризи або на пом'якшення умов його майбутнього протікання (якщо в силу активного впливу факторів зовнішнього фінансового середовища запобігти фінансова криза не представляється можливим).
На третій стадії розробляється система превентивних антикризових заходів, спрямованих на нейтралізацію загрози фінансової кризи. Основними з таких превентивних заходів є: скорочення обсягу фінансових операцій на найбільш ризикованих напрямках фінансової діяльності підприємства; підвищення рівня внутрішнього і зовнішнього страхування фінансових ризиків, пов'язаних з факторами, генеруючими загрозу фінансового кризи; реалізація частини з-зайвих або невикористовуваних активів підприємства з метою збільшення резервів фінансових ресурсів; конверсія в грошову форму дебіторської заборгованості та еквівалентів грошових коштів.
На четвертій стадії за результатами реалізації превентивних антикризових заходів визначається їх ефективність (за рівнем досягнення поставлених цілей) і при необхідності вживаються додаткові заходи.
Ідентифікація параметрів фінансової кризи при діагностуванні його настання. Така ідентифікація здійснюється на основі класифікації фінансових криз підприємства за результатами моніторингу показників - "індикаторів кризового розвитку ".
На першій стадії ідентифікується масштаб охоплення фінансової діяльності підприємства фінансовою кризою, тобто визначається, чи носить він системний або структурний характер. Якщо фінансова криза ідентифікований як структурний, то визначається його переважна структурна форма .
На другій стадії ідентифікується ступінь воздей-наслідком фінансової кризи на фінансову діяльність, тобто виявляється, чи носить він легкий, глибокий або катастрофічний характер. Кожна з цих форм фінансової кризи в процесі ідентифікації може отримувати більш диференційовану оцінку.
На третій стадії з урахуванням раніше проведених оцінок прогнозується можливий період протікання фінансової кризи підприємства.
При необхідності в процесі ідентифікації пара-метрів фінансової кризи можуть бути використані й інші ознаки його класифікації.
Дослідження факторів, що зумовили виникнення фінансової кризи підприємства і генеруючих загрозу його подальшого поглиблення. Таке дослідження послідовно здійснюється наступним чином:
На перший стадії ідентифікуються окремі фактори фінансової кризи. У процесі такої идентифи-кации вся їх сукупність поділяється на зовнішні і внутрішні чинники.
На другій стадії досліджується ступінь впливу окремих факторів на форми і масштаби фінансової кризи підприємства в розрізі окремих параметрів "кризового поля".
На третій стадії прогнозується розвиток факторів фінансової кризи та їх сукупний негативний вплив на розвиток фінансової діяльності підприємства.
Оцінка потенційних фінансових можливостей підприємства щодо подолання фінансової кризи. Така оцінка багато в чому визначає спрямованість антикризових заходів та інтенсивність використання стабілізаційних механізмів.
На першій стадії оцінюється обсяг чистого грошового потоку підприємства, що генерується в кризових умовах його функціонування, і ступінь його достатності для подолання фінансової кризи.
На другій стадії оцінюється стан страхових резервів фінансових ресурсів підприємства і їх адекватності масштабам загроз, що генеруються фінансовою кризою.
Але третій стадії визначаються можливі напрямки економії фінансових ресурсів підприємства в період протікання фінансової кризи (економія поточних витрат, пов'язаних із здійсненням операційної діяльності; економія інвестиційних ресурсів за рахунок призупинення реалізації окремих реальних інвестиційних проектів тощо).
На четвертій стадії визначаються можливі альтернативні зовнішні джерела формування фінансових ресурсів, необхідні для функціонування підприємства в кризових умовах і його виведення зі стану фінансової кризи.
б. Вибір напрямків механізмів фінансової стабілізації підприємства, адекватних масштабам його кризового фінансового стану. Вибір таких механізмів покликаний стабілізувати фінансовий стан підприємства шляхом відповідних перетворень найважливіших параметрів його фінансової структури - структури капіталу, структури активів, структури грошових потоків, структури джерел формування фінансових ресурсів, структури інвестиційного портфеля і т.п.
Вибір конкретних механізмів фінансової стабілізації в процесі реструктуризації основних параметрів фінансової діяльності підприємства в умовах його кризові розвитку має бути спрямований на поетапне вирішення наступних завдань:
усунення неплатоспроможності;
відновлення фінансової стійкості ;
фінансове забезпечення стійкого зростання підприємства в довгостроковій перспективі. 8. Розробка і реалізація комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи. Така комплексна програма розробляється звичайно у формі двох альтернативних документів - комплексного плану заходів із висновку підприємства зі стану фінансової кризи або інвестиційного проекту фінансової санації підприємства.
Комплексний план заходів з виведення підприємства зі стану фінансової кризи розробляється в тих випадках, коли передбачається використання переважно внутрішніх механізмів фінансової стабілізації в рамках обсягу фінансових ресурсів, формуються з внутрішніх джерел. Цей план містить такі основні розділи:
перелік антикризових заходів;
обсяг фінансових ресурсів, що виділяються для їх реалізації;
терміни реалізації окремих антикризових заходів;
особи, відповідальні за реалізацію окремих ан антикризової заходів;
очікувані результати фінансової стабілізації.
Інвестиційний проект фінансової санації підприємства розробляється в тих випадках, коли підприємство для виходу з фінансової кризи навмисно залучити зовнішніх санаторів. Такий проект носить форму бізнес-плану санації і містить зазвичай такі основні розділи (рис. 11.2).
Малюнок 11.2. Склад основних розділів бізнес-плану санації
підприємства.
Після розробки і затвердження комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи підприємство приступає до її реалізації.
Контроль реалізації програми виведення підприємства з фінансової кризи. Такий контроль покладається, як правило, на головних менеджерів підприємства. Основна частина заходів комплексної програми виведення підприємства з фінансової кризи контролюється в системі оперативного фінансового контролінгу, організованого на підприємстві. Результати контролю виконання програми вимагають періодичного обговорення з метою внесення необхідних коректив, спрямованих на підвищення ефективності антикризових заходів.
Розробка і реалізація заходів щодо усунення підприємством негативних наслідків фінансової кризи.
Система таких заходів на кожному підприємстві носить індивідуалізований характер і спрямована на подальшу стабілізацію якісних структурних перетворень його фінансової діяльності.
Зміст основних етапів процесу антикризу-ного фінансового управління підприємством детально розглядається в наступних розділах.