| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
11.6.2. Довгострокове кредитування НТП в період перебудови | ||
|
- розширення кола об'єктів кредитування; »укрупнення об'єктів кредитування і перехід до комплексного кредитуванню загальної потреби в позикових коштах на витрати НТП. Ці тенденції свідчать про те, що у сфері НТП правомірно поєднання конкретних, часом дуже деталізованих об'єктів кредитування з укрупненими, що включають в себе необхідну потребу в позикових коштах на окремих або всіх етапах науково-технічного прогресу. Вибір відповідних / еб'ектов кредитування залежить від багатьох факторів: стану економіки та фінансових можливостей окремих галузей та промисловості в цілому, розвитку НТП, його темпів і особливостей на різних етапах, можливостей банківської системи та ін У той же час розвиток об'єктів кредитування свідчить про те, що кредит доцільно орієнтувати на вирішення конкретних економічних завдань в області НТП. У цьому випадку з'являється можливість банківського впливу через систему кредитування на успішне вирішення цих завдань. Коли ж за допомогою банківського кредиту відбувається задоволення всієї додаткової потреби в позикових коштах на витрати НТП, без урахування конкретного цільового спрямування кредиту, то цей вплив істотно послаблюється. У результаті кредит може бути використаний з меншою віддачею або не за призначенням, що призведе до зменшення або навіть втрати його ролі у вирішенні задачі прискорення НТП. Як відомо, ці негативні тенденції в практиці використання кредиту вже мали місце. Тому стоїть завдання вмілого поєднання конкретних і комплексних об'єктів кредитування. У нашій країні йшло поступове розширення галузевої сфери використання кредиту на витрати НТП. Тривалий час він перед-призначався для виконання локальних завдань в окремих галузях. Надалі за допомогою кредиту вирішуються загальноекономічні завдання в усіх галузях промисловості. Головною стала задача прискорення НТП. Постановка цього завдання визначила і нові тенденції у розвитку кредиту, головна з яких - підвищення ролі кредиту в прискоренні НТП. У цих цілях проводився відбір заходів для кредитування, здійснювалося пріоритетне кредитування заходів, що дозволяють підвищити продуктивність праці, знизити трудомісткість і матеріаломісткість виробленої продукції, підвищити її якість. Крім того, до тенденцій, що визначаються процесами прискорення НТП, відносяться: * використання економічних нормативів при кредитуванні на витрати НТП; зв'язок джерел погашення кредиту з кінцевими економічними результатами від прокредитованих заходів. Сформовані тенденції свідчать про багатьох позитивних моментах у розвитку кредитування, спрямованих на успішне вирішення поставлених перед ним завдань. До них можна віднести: ув'язку кредитуються об'єктів з планами технічного розвитку підприємств; використання при визначенні терміну кредиту різних економічних нормативів - нормативних (планових) термінів здійснення, освоєння і окупності вводяться потужностей. Проте були виявлені і деякі негативні моменти, найбільш істотний з яких - ослаблення зв'язку джерел погашення кредиту з кінцевими економічними результатами від прокредитованих заходів. Це виразилося в переході від єдиного джерела погашення кредиту - прибутки (економії) від прокредитованих заходів - спочатку до множинності джерел - фонду розвитку виробництва, загального прибутку підприємства, амортизаційних відрахуваннях та іншим, а потім - до фонду розвитку виробництва, науки і техніки як головному джерелу погашення кредиту на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств. Таке становище не орієнтує підприємства на отримання запланованих накопичень від прокредитованих заходів, оскільки вони не направляються безпосередньо на погашення даного кредиту, що зрештою негативно позначається і на ефективності кредиту. Особливий інтерес для практики кредитування на сучасному етапі становлять тенденції, що визначаються розвитком господарської самостійності підприємств. Серед них: спрощення порядку видачі кредиту; розширення прав керівників підприємств за твердженням техніко-економічної документації, необхідної для отримання банківського кредиту; перехід від детального попереднього контролю за напрямком позикових коштів і доцільністю надання кредиту до контролю за кінцевими результатами використання кредиту; | розвиток комплексного контролю за дотриманням принципів кредитування при видачу кредиту на витрати виробництва; диференціація умов видачі позик; залік власних фінансових ресурсів при визначенні межі кредиту. Необхідно відзначити, що в цілому спрямованість названих тенденцій позитивна, оскільки система кредитування розвивалася, враховуючи нові моменти в розвитку господарської самостійності підприємств. Комерційним банкам Росії у своїй практичній діяльності при кредитуванні витрат на здійснення НТП необхідно уникати недоліків, які мали місце в банківській практиці. Особливість діяльності комерційних банків полягає в тому, що вони самі розробляють механізм кредитування, а не працюють, як це було раніше, за єдиними інструкціями. Такий стан вимагає особливої відповідальності комерційних банків, високого професіоналізму банківських кадрів, з тим щоб виробити надійний механізм кредитування. Працюючи над його створенням, не можна забувати, що є загальні, основоположні підходи, які необхідно враховувати. Перш «сього ЦЕ стосується визначення межі кредиту via витрати НТП. Вона передбачає правильний вибір об'єктів кредитування, тобто можливих кредитуються витрат, які повинні задовольняти принципам кредитування і забезпечувати формування реальних джерел повернення кредиту. До таких джерел належить га додаткова прибуток (економія), яка буде отримана від прокредитованих заходів. Щоб даний джерело став реальним, необхідна систематична робота як у банках, так і на підприємствах з аналізу економічної ефективності кредиту на витрати НТП. У складі документів, які необхідно подати в банк для отримання кредиту на витрати НТП, обов'язково повинні бути: кошторис витрат, розрахунок економічної ефективності та окупності витрат, розрахунок строків погашення кредиту. Після вирішення питання про можливість надання кредиту укладається кредитний договір. При видачі довгострокового кредиту комерційні банки повинні проводити контроль за цільовим використанням кредиту, а також по-випромінюванням запланованого економічного ефекту. Причинами неотримання запланованого економічного ефекту можуть бути: неточне визначення розміру планового економічного ефекту; припинення розпочатих робіт; використання впровадженої техніка не на повну потужність; зміна технології в процесі проведення робіт; несвоєчасне введення об'єктів в експлуатацію; ціннісні фактори (коли відбувається заміна однієї сировини для виробництва продукції іншим, більш дорогим); нецільове використання кредиту. Основне завдання, яке зараз стоїть перед комерційними банками, полягає у підвищенні ролі кредиту в прискоренні НТП. На її зниження можуть вплинути такі недоліки в практиці використання кредиту: недосконалість розрахунків ефективності і окупності витрат, що складаються за кредитуються об'єктів, що призводить до неправильного встановлення обшего строку користування кредитом та періоду його погашення; незадовільний рівень економічної роботи з аналізу фактичного економічного ефекту на підприємствах. У результаті вчасно не вживаються заходи до усунення причин, що ведуть до зниження запланованого економічного ефекту, що призводить в окремі періоди до відсутності реальних джерел повернення кредиту; необгрунтоване встановлення підприємствами розміру та терміну кредиту; | недооблік можливостей погашення кредиту за рахунок прибутку (економії) від прокредитованих заходів, що створює певні межі для використання позикових коштів; порушення правил користування кредитом, що приводить до припинення кредитування і дострокового стягнення раніше виданих позик; відсутність необхідної підготовки до проведення намічених заходів, яка створювала б умови для повного використання нововведених потужностей; несвоєчасне і неякісне складання проект-но-кошторисної документації, що приводить до зриву графіка проведення робіт і труднощам з матеріально-технічним забезпеченням кредитуються об'єктів; недоліки в матеріально-технічному забезпеченні кредитуються об'єктів. Наявність зазначених недоліків вимагає посилення банківського контролю як на стадії дозволу видачі кредиту (попередній контроль), так і на стадії використання кредиту (наступний контроль). Попередній контроль повинен проводитися в наступних напрямках: за відповідністю намічуванихзаходів об'єктами кредитування, а також перспективам розвитку підприємства; за наявністю джерел погашення кредиту; за обгрунтованістю розрахунків економічної ефективності та окупності кредитуються об'єктів. Здійснити цей контроль можна на основі тієї документації, яку представляє в банк підприємство для отримання кредиту. У разі необхідності банк може вимагати подання додаткової інформації. Подальший банківський контроль повинен бути зосереджений на ефективності кредиту та використанні права на кредит. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||