| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
12.1. ПРАВОВІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ КРЕДИТНОГО ДОГОВОРУ БАНКУ З КЛІЄНТОМ | ||
|
Кредитний договір, укладений між банком (кредитором) і позичальником, визначає правові та економічні умови кредитної угоди. Кредитний договір є юридичним документом, всі пункти якого обов'язкові для виконання сторонами, його уклали. Правовий характер кредитного договору обумовлена відповідними статтями Цивільного кодексу РФ (частина II). Сутність правових відносин, відображених у кредитному договорі, Цивільний кодекс РФ визначає наступним чином: "По кре-дітномудоговорубанк або інша кредитна організація (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові врозмірі і наумовах, предусмотреннихдоговором , азаемщік зобов'язується повернути кредит іуплатіть відсотки на неї "'. Як юридичний документ кредитний договір регулює між сторонами весь комплекс питань з даної кредитній угоді. У кредитному договорі фіксуються: найменування сторін, період дії договору, предмет і умови кредитної угоди, права та обов'язки сторін, правові гарантії виконання цих зобов'язань. До таких правових гарантій слід віднести: вказівка на юридичну форму позичальника, способи забезпечення повернення кредиту (застава, гарантії, поручительства і т.д.), санкції за порушення будь-якою стороною своїх зобов'язань, випадки розірвання кредитного договору. Юридична форма позичальника важлива, по-перше, для підтверджен-ня його дієздатності, по-друге, для з'ясування кола осіб, які несуть відповідальність за результати діяльності. Дане положення особливо актуально при оголошенні клієнта банку банкрутом. Залежно від юридичної форми різняться: окремі (приватні) підприємства і суспільства. Останні поділяються на: товариства і корпорації. У товариства об'єднуються фізичні особи, що несуть обмежену юридичну відповідальність. Корпорація представляє собою союз юридичних осіб, які залежно від його типу можуть зовсім не нести відповідальності, нести її повністю або обмежено. Зобов'язання позичальника також підтверджують наявність передумов для дотримання умов договору: обов'язок клієнта забезпечити цільове використання кредиту, своєчасне і повне погашення позики, надати певні документи для здійснення банківського контролю. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недотримання письмової форми кредитного договору тягне його недійсність. Він підписується особами, уповноваженими на укладення такого роду договорів. Порядок призначення або обрання цих осіб визначається чинним законодавством та установчими документами. До них, як правило, відносяться виконавчі органи, у тому числі директор чи повірені особи, тобто особи, яким надано право укладати угоди на основі довіреності. Для того щоб кредитний договір був правильно юридично оформлений, необхідна активна участь у його складанні юристів банку клієнта. Кредитний договір у правовому відношенні має ряд особливостей. За своєю правовою природою кредитний договір об'єднує намір сторін і виконання цих намірів. У частині наміри кредитний договір відображає згоду банку надати позику на певних умовах і готовність позичальника повернути її після закінчення певного періоду часу. Як виконання намірів кредитний договір передбачає конкретні дії щодо видачі та погашення позички. Реальні обов'язки клієнта з повернення позички виникають лише після отримання позики, хоча підписання договору, як правило, здійснюється раніше. При цьому, якщо в період між підписанням договору та видачею позики банк виявляє нові обставини, що свідчать про неможливість повернення позики, і якщо даний факт передбачений у договорі, банк може перервати його дію. Інша особливість кредитного договору випливає з того, що кредитні операції банку носять особисто довірчий характер. Позитивне рішення банку на прохання клієнта про видачу позички базується на вивченні кредитоспроможності конкретного позичальника. Тому укладення кредитної угоди виключає можливість цесії, тобто поступки клієнтом третім особам права на отримання кредиту. Оскільки дане принципове положення поки не знайшло відображення в законодавстві, його необхідно відображати в кредитному договорі. Разом з тим позичкова заборгованість одного клієнта за договором про переведення боргу може бути передана третій особі, який у цьому випадку приймає на себе всі зобов'язання первісного боржника. У договорі про переведення боргу повинен утримуватися пункт, який свідчить про згоду банку на переоформлення боргу з одного клієнта на іншого. До особливостей кредитного договору слід віднести визнання по суті однієї сторони (банку) в якості найсильнішої при формальному юридичній рівності обох сторін. Це проявляється в тому, що банк за окремими позиціями нав'язує клієнтові «свої» умови, не завжди економічно обгрунтовані. Мова в даному випадку йде не про умови, що захищають банк від ризику, а про умови, що створюють певні вигоди банку. Наприклад, у кредитному договорі може бути передбачений пункт, відповідно до якого датою видачі кредиту вважається не дата зарахування коштів на рахунок клієнта (якщо цей рахунок знаходиться в іншому банку), а дата проведення проводки за позичковим рахунком клієнта або дата списання коштів з кореспондентського рахунку банку. За допомогою диференціації економічних умов забезпечується, з одного боку, більш повний облік потреб клієнта, з іншого боку, адекватний механізм захисту банку від кредитного ризику. У кожному кредитному договорі існує пункт, що визначає предмет угоди. Однак зміст цього предмета може бути різне залежно від потреби клієнта. Чим різноманітніше кредитний інструментарій, який застосовується конкретним банком, тим повніше враховуються інтереси клієнта. Специфіка кредитного інструменту обумовлена: сферою вкладення коштів (виробництво, звернення, споживання, інвестиції, інновації); тривалістю окупності об'єкта (короткострокове, середньострокове, довгострокове); ступенем концентрації витрат, що формують об'єкт (укрупнений, сукупний , окремий); систематичністю кредитних зв'язків з банком (постійні, разові). Відповідно існує система кредитних інструментів, що відображають зазначену специфіку потреб клієнта, наприклад, для кредитування поточних потреб: контокорентний кредит, овердрафт, кредит на сукупність запасів і витрат, окремі цільові позики. Кожен із зазначених видів позичок має специфічний механізм видачі та погашення, регулювання граничного рівня заборгованості, способи організації поточного і наступного контролю, що має бути зафіксовано в кредитному договорі. Банк допомогою диференціації економічних умов кредитної угоди забезпечує механізм захисту від кредитного ризику. . Відомо, що позичальники різні за своєю кредитоспроможності, ступеня інформованості банку про них, постійності кредитних зв'язків з банком. Тому банк вдається до різних способів захисту від кредитного ризику, закріпленим відповідний пунктами кредитного договору. До найбільш поширених способів захисту від ризику відносяться: встановлення підвищеної плати за кредит, використання гарантій ддя повернення кредиту (застава, гарантії, поручительства), організація поточного і наступного контролю за фінансовим станом позичальника і закладеним майном. Економічні умови кредитного договору, диференційовані стосовно до кожної кредитній угоді, набувають також правовий характер, оскільки зафіксовані в ньому. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||