Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Плотницький М. І., Лобкович Е.І., Муталімов М. Г.. КУРС ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ (Підручник), 2003 - перейти до змісту підручника

12.2. ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ І МЕХАНІЗМ САМОРЕГУЛЮВАННЯ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Правила економічної поведінки господарюючих суб'єктів на мікрорівні встановлюються механізмом мікроекономічного регулювання, який являє собою сукупність форм організації виробництва, принципів розподілу створеного продукту, правових та економічних методів управління.
В основу регулювання економічних відносин на мікрорівні покладено принцип "невидимої рукі99 А. Сміта. Суть цього принципу полягає в тому, що господарюючі суб'єкти, керуючись перш за все власними інтересами, як би направляються" невидимою рукою "до реалізації інтересів інших людей і суспільства в цілому. Дія цього принципу найкращим чином співвідноситься з ринком вільної конкуренції.
У сучасній ринковій економіці правила економічної поведінки обгрунтовуються раціоналізмом, тобто такою лінією поведінки, яка проявляється в пошуку найбільш оптимальних способів задоволення інтересів і потреб суб'єктів господарювання. Фірми, домагаючись своїх економічних цілей, використовують нові передові технології і раціональну комбінацію ресурсів і одночасно, як ніби направляються "невидимою рукою", спосіб-обхідних забезпеченню економічних інтересів економіки в цілому. У підсумку особиста вигода фірм (максимізація прибутку), що заохочується і спрямовується ринковою системою, забезпечує більш повне задоволення потреб суспільства в цілому.
Саморегулювання такої діяльності проявляється, з одного боку, як форма організації ринкових відносин, з іншого - як метод господарювання. Саморегулювання як форма організації ринкових відносин передбачає наявність суб'єктів ринкових відносин, що володіють соціально-економічною свободою і в той же час взаємною обумовленістю, узгодженістю економічних інтересів, що виявляються у вигляді прямого або опосередкованого узгодження своїх дій між собою. Такий стан ринкових суб'єктів є наслідком громадського поділу-лення праці, яке, з одного боку, роз'єднує господарюю-щие суб'єкти за видами і напрямами трудової діяльності та сприяє формуванню економічно відокремлених товаровиробників, а з іншого - породжує стійкі функціональні взаємозв'язки з налагодження обміну товарів і послуг на еквівалентній основі у вигляді купівлі -продажу.
Форми і методи саморегулювання купівлі-продажу грунтуються на дії конкурентних та інтеграційних процесів. Конкуренція проявляється у вигляді цінових і нецінових методів боротьби між товаровиробниками в процесі їх функціонування, яка супроводжується суперництвом за збільшення обсягів виробництва , продажів, отримання прибутку і джерел ресурсів.
В умовах недосконалої конкуренції, коли окремі суб'єкти ринкових відносин мають економічні переваги, механізм саморегулювання доповнюється державним вмешатель-ством. Механізм державного втручання включає методи прямого і непрямого впливу. Методи прямого впливу припускають виконання законодавчих актів, а методи непрямого впливу - використання системи оподаткування, фінансової, грошово-кредитної та соціальної політики держави.
Таким чином, за допомогою механізму мікроекономічного регулювання здійснюється не тільки регулювання економічних відносин між державою і фірмами і всередині їх, а й реалізується мета суспільної системи (задоволення потреб населення, зростання добробуту людей і т.д.). Ця загальна мета реалізується через досягнення приватних цілей, які ставлять перед собою окремі фірми (максимізація прибутку, поліпшення якості та асортименту продукції, зростання доходів). Тому основною функцією механізму мікроекономічного регулювання являють-ся забезпечення економічних умов для досягнення цих цілей. 1)
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz