Головна
Головна → 
Фінанси → 
Банківська справа → 
« Попередня Наступна »
О.І. Лаврушин. БАНКІВСЬКА СПРАВА, 2005 - перейти до змісту підручника

12.3. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ КРЕДИТНИХ ДОГОВОРІВ У БАНКІВСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

Зарубіжні банки накопичили багатий досвід використання кредитних договорів при здійсненні кредитних угод, вивчення якого для Росії має велике практичне значення.
Головними особливостями кредитних договорів, що укладаються банками різних країн з клієнтами, є: високий рівень правової культури; докладний характер умов кред ітной угоди, передбаченої в договорі; типізація форм кредитних договорів стосовно до різновидів кредитних інструментів.
Висока правова культура кредитних договорів обумовлена розвиненим банківським, господарським та цивільним законодавством; активною участю в розробці змісту договорів юристів банку і клієнта; високим професіоналізмом юридичних кадрів; багатим досвідом, накопиченим банками та судовими органами зарубіжних країн у використанні кредитних договорів при здійсненні кредитних угод.
У Японії існує практика встановлення постійних контактів юрисконсультів банків з конторами адвокатів для вирішення найбільш складних юридичних питань і отримання оперативної ін-формації про конкретні випадки суперечок за кредитними договорами, обговорюваним в судах. У цій країні видана книга законів з банковс-ким питань, в якій наведено випадки і рішення судів по них. Юрисконсульти банку систематично проводять навчання співробітників з юридичних проблем.
Розгляд змісту кредитних договорів банку з клієнтами на прикладі різних країн показує їх об'ємність. Деякі кредитні договори мають до 20 друкованих сторінок. Це свідчить про просторості умов, що містяться в них.
Так, в США в одному з банків існує практика, за якою кредитний договір в найбільш розгорнутій формі складається стосовно до довгострокових кредитів і кредитами на поточні потреби, що видаються в порядку відкриття кредитної лінії. Якщо кредит надається на термін до 30 днів, то застосовується або скорочений кредитний договір, або боргове зобов'язання.
Найбільш докладний кредитний договір містить:
а) загальні відомості про клієнта:
назва, вказівку правової форми, дату і місце реєстрації ;
характер бізнесу, яким займається клієнт;
підтвердження повноважень осіб, які підписують кредитний договір;
підтвердження своєчасності і повноти сплати податків;
б) основні параметри заключаемой кредитної угоди: суму, термін, мету;
в) ствердні умови:
представляти відповідну звітність в банк (із зазначенням виду інформації та строків подання);
допускати інспекторів банку до перевірки звітності та фінансового стану на місці;
дотримуватися законодавства, що діє в країні;
зберігати існуючий менеджмент;
мати на поточному рахунку в банку залишок коштів не нижче певного рівня;
мати відповідні рівні коефіцієнтів покриття, ліквідності, грошових потоків, надходжень;
г) негативні умови:
не продавати активи без повідомлення банку; не здійснювати подвійного застави одного і того ж майна; не перевищувати певну межу виплат керівним працівникам; не перевищувати певну межу виплат дивідендів для на-ращіванія власного капіталу;
д) гарантії погашення позик;
е) санкції за невиконання умов договору;
ж) визнання неплатоспроможним і банкрутом;
з) права банку при несплаті йому боргу.
Одночасно з кредитним договором клієнт повинен оформити боргове зобов'язання, текст якого займає приблизно три сторінки.
У борговому зобов'язанні зазначаються повні назви та адреси клієнта і банку; сума кредиту, термін кредиту; порядок погашення основного боргу і відсотків (повністю, частинами - в якій сумі і в які числа); порядок нарахування відсотків за кредит; випадки та порядок збільшення спочатку встановленої процентної ставки; дже-рел і гарантії погашення основного боргу і відсотків за кредит; санкції за несвоєчасне погашення кредиту; випадки та порядок дострокового стягнення кредиту; порядок звернення банку до суду.
Боргове зобов'язання може бути поєднане з кредитним договором.
Дещо інша за формою практика використання кредитних договорів в Німеччині, де для банків однієї системи (приватних, ощадних і т.д.) встановлено загальні кредитні умови. Поряд із законами вони складають правову основу кредитних операцій. Встановлення загальних кредитних умов - один із заходів по захисту банків від ризику.
Наведемо короткий зміст деяких загальних кредітнихусловій.
Виняток права поступки кредиту іншій особі.
Вказівка типу позичкового рахунку, що відкривається клієнту, з описом режиму його функціонування: порядок проведення операцій з видачі та погашення позички.
Фіксування правила, відповідно до якого клієнт напів-чає позику лише в межах встановленого ліміту.
Права банку і клієнта по призупиненню дії договору.
Право банку змінювати рівень первісної процентної ставки в односторонньому порядку при зміні ринкових цін на грошовому ринку та ринку капіталів; клієнт зобов'язаний бути оповіщений про ці зміни.
Право банку збільшувати основну процентну ставку на визна-ділене кількість пунктів у разі прострочення погашення позики.
Право банку вимагати у клієнта відшкодування збитку банку на-несення неповерненням кредиту.
Обов'язок клієнта: регулярно публікувати звітні дані про результати своєї фінансово-господарської діяльності: забезпечити достовірність обліку та звітності: надавати необхідну інформацію банку для здійснення контролю.
Обов'язок клієнта надати нові гарантії повернення позики, якщо в період дії кредитного договору відбулося зростання кредитного ризику угоди.
Обов'язок обох сторін будь-яка зміна в договір вносити лише у письмовій формі.
Загальні кредитні умови доводяться до відома клієнтів банку. У кредитних договорах ці умови не повторюються, але записується пункт, що підтверджує згоду з ними позичальника. Їх повний текст наводиться на звороті бланка кредитного договору. Кредитні договори в Німеччині формалізовані. Вони представлені друкарськими формами у вигляді макету таблиць, ряд позицій заповнюється скорочено (види со-кращения найменувань позначені в додатку).
У типовій формі кредитного договору містяться такі показники:
Повне найменування, адреси сторін (для фізичних осіб - дата народження).
Дані про кредити, отриманих і одержуваних:
поточний номер одержуваного кредиту;
вид одержуваного кредиту (контокорентний, обліковий, авальний, короткостроковий - на поточні потреби, споживчий);
сума наявної позикової заборгованості; -
залишок коштів на поточному рахунку;
термін погашення отриманих позик;
сума нового кредиту;
спільні кордони кредитування.
Мета нового кредиту.
Умови нового кредиту:
процентна ставка на даний момент;
сума комісійної винагороди банку;
ефективний відсоток (річний);
кінцевий термін погашення;
конкретні терміни погашення:
а) основного боргу;
б) відсотків.
Далі йде запис про можливість зміни первісної процентної ставки відповідно до п. 5 загальних кредитних умов.
Порядок розрахунку суми нараховуються і стягуються відсотків / за кредит (з якої суми і з якого числа).
Гарантії повернення кредиту (з докладною характеристикою і присвоєнням поточного номера):
заставу нерухомості;
іпотека;
порука;
цесія.
Інші умови:
згоду із загальними кредитними умовами;
негативна декларація:
а) не продавати або оформляти іпотеку на закладену нерухомість;
б) не давати гарантій третім особам;
в) не брати позики у третіх осіб;
декларація винятковості: мати рахунки тільки в даному банку;
випадки розірвання договору.
Підписи уповноважених на це осіб від клієнта і банку, завірені печатками.
Слід окремо зупинитися на процесі укладення кредитного договору між банком і підприємством. У Німеччині цей процес включає наступні етапи:
формування змісту кредитного договору з клієнтом;
розгляд його банком і складання висновку;
коригування кредитного договору виходячи з взаємного узгодження;
укладення кредитного договору, що складається в його підписанні обома сторонами. Нижче наводиться схема укладення кредитного договору (рис. 12.1). Таким чином, за даною схемою клієнт складає початковий проект договору виходячи зі своїх потреб. При цьому він може об-ратіться в банк за консультацією по.інтересующім його питань і за попередніми думкою банку про можливості отримання позики на певну мету.
Проект кредитного договору при наданні його в банк розглядається співробітником банку з правової та економічної сторони. З цією метою проводиться вивчення фінансового стану позичальника, перспектив розвитку даного підприємства з урахуванням економічної кон'юнктури; з'ясовуються мета і джерела погашення кредиту, стан обліку та звітності. Якщо підприємство знову організувалося або якщо воно вперше звернулося до даний банк за кредитом, коло питань для попереднього розгляду значно ширше в порівнянні з постійним клієнтом банку. Він стосується не тільки оцінки діяльності підприємства, але також ділових і моральних якостей його керівників.
Поряд з аналізом різних сторін діяльності позичальника банк розглядає свої можливості: обсяг і структуру наявних ресурсів, перспективи розвитку пасивних операцій, рівень процентних ставок на грошовому ринку, обсяг прибутку та ін
За результатами розгляду банк приймає рішення про можливість кредитування і уточнює умови кредитної угоди. Останні можуть не збігатися з пропозицією клієнта, тоді відбувається їх взаємне обговорення і виробляється взаємоприйнятне рішення.
Остаточний варіант кредитного договору, узгоджений з юри-стами обох сторін кредитної угоди, підписується відповідаю-ські керівниками, після чого він набуває чинності виконавець-ного документа.


« Попередня
Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz