Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Плотницький М. І., Лобкович Е.І., Муталімов М. Г.. КУРС ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ (Підручник), 2003 - перейти до змісту підручника

12.4. МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМІ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФІРМИ

Менеджмент є складовою частиною стратегії фірми і являє собою сукупність принципів, методів управління, спрямованих на підвищення ефективності виробництва і максимізацію прибутку.
Основна мета менеджменту - реалізація завдань фірми, тобто отримання високого прибутку, виграшу на ринку. Мета менеджменту конкретизується в проміжних приватних цілях, які визначають його види, функції і форми. Крім того, менеджмент вбирає специфічні особливості і цілі національних виробництв, формуючи на цій основі національний тип менеджменту (американський, японський і т.д.).
Незважаючи на відмітні особливості, в основі менеджменту лежать такі загальні принципи:
наявність чіткої стратегії фірми і свобода пошуку її реалізації; інтеграція особистих інтересів працівників і цілей фірми; створення певної системи пошуку і реалізації нових твор-чеських ідей;
формування системи мотивації праці, заснованої на задоволеності працею, відповідно особистих і колективних інтересів, престижності, просуванні по "подвійний сходах" - адміністративної та професійної, матеріальної зацікавленості.
Менеджмент на відміну від традиційної системи управління має рухому ціль, непередбачувані, ризикові умови діяльності. Йому найменше підходить склалася в країні система лінійно-функціонального управління, що характеризується зволікай-тельностью у прийнятті рішень (ситуація змінюється швидше, ніж приймаються рішення), а також неможливістю впливу на остаточним рішення функціональних служб (відділів). Тому з-тимчасового менеджменту притаманна децентралізація. Це необхідно для створення умов, що забезпечують раціоналізацію та інтенсифікацію праці працівників фірми.
Організація включає створення організаційної структури фірми, механізму координації та взаємодії різних її підрозділів з метою досягнення поставлених цілей.
Мотивація передбачає розробку та реалізацію системи інтересів, що спонукають працівників до продуктивної праці для досягнення особистих і колективних цілей. Тут особливе значення надається морально-психологічним аспектам.
Основними функціями менеджменту є: організація, мотивація, планування і прогнозування, контроль.
Планування та прогнозування зумовлюють постановку спільної мети фірми, яка конкретизується в наборі більш конкретних цілей і засобів їх досягнення. Основною формою планування є бізнес-план. Етр комплексний план розвитку, в якому відображена виробничо-фінансова можливість розвитку фірми на поточну і більш тривалу перспективу (3-5 років). Мета розробки бізнес-плану - створення у інвесторів впевненості в ефективності своїх інвестицій і довіри до діяльності фірми.
Контрольна функція має на меті зіставлення фактично досягнутих результатів діяльності із запланованими, їх аналіз та внесення відповідних коректив у діяльність фірми. Тут особливе значення має вивчення показників діяльності фірми і її підрозділів.
Опції менеджменту реалізуються через менеджерів (керівників підприємств, фірм, банків, структурних підрозділів). Вони планують, керують, контролюють діяльність своїх організацій. У США, наприклад, їх чисельність складає близько 8% від числа всіх працюючих. У фінансових і страхових компаніях їх чисельність складає близько 17%.
На основі різних класифікаційних ознак розрізняють види менеджменту. Так, менеджмент можна класифікувати по об'єктах управління:
управління матеріально-речовими факторами виробництва (продукція, обладнання тощо) - технічне управління;
управління інформаційною системою (базою) (документи, проекти програми тощо)-так званий інформаційний менеджмент;? управління людиною, особистістю - управління кадрами (пер-персоналом);
виробничий менеджмент;
фінансовий менеджмент;
ринковий (збутової) менеджмент, або маркетинг.
У кожному з названих видів менеджменту реалізуються свої форми і методи управління, є своя специфіка.
Наприклад, управління технікою ^ приймає в розвиненій ринковій системі форму інжинірингу (від англ. Технічний, прикладної), що забезпечує техніко-економічне обгрунтування і створення нових підприємств або обслуговування діючих на комерційній основі.
Інформаційний менеджмент являє собою не менш складну і структурно розгалужену систему, ніж інжиніринг. Комп'ютерна техніка забезпечує створення внутрипроизводственной інформаційної системи. Остання, як правило, вмонтована як блок в національні та міжнаціональні інформаційні системи (центри).
Менеджмент у сфері людського фактора (управління персоналом) вважається визначальним видом менеджменту в умовах непередбачуваності ринку. Основними принципами такого менеджменту є:
створення стартових можливостей для розвитку особистості;
поєднання інтересів (творчих, пошукових) особистості і колективу.
Виробничий менеджмент являє собою управлінську структуру, яка зайнята виробництвом товарів і послуг певної кількості, асортименту та якості; фінансовий - забезпечує формування фінансових ресурсів і контроль за їх використанням; ринковий менеджмент, або маркетинг, передбачає управління комерційної діяльністю фірми, орієнтир-ванний на ринок, тобто вибір ринку, просування товарів, політика цін і т.д.
Всі види менеджменту орієнтовані на пошук оптимальних рішень та розробку ефективних методів їх реалізації.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz