| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
16.4. ОПЕРАЦІЇ РЕПО | ||
|
Операції репо мають важливе макроекономічне значення, яке полягає в їх застосуванні для управління ліквідністю банківської системи. Ця сфера використання операцій репо надзвичайно важлива тому, що розширює коло операцій на відкритому ринку, дозволяє більш гнучко і з найменшими витратами досягати необхідних цілей. Комерційні банки отримують можливість з меншим ризиком розміщувати тимчасові вільні ресурси, а ЦБ РФ простіше згладжувати виникаючі коливання. РЕПО - фінансова операція, що складається з двох частин. Одна з беруть участь в угоді сторін продає цінні папери іншій стороні і в той же час бере на себе зобов'язання викупити вказані цінні папери у визначену дату або на вимогу другої сторони. Зобов'язання на обр »атную покупку відповідає зобов'язання на зворотний продаж, яке приймає на себе друга сторона. Зворотній покупка цінних паперів здійснюється за ціною, відмінною від ціни первісного продажу. Різниця між цінами і представляє той дохід, який має отримати сторона, яка виступила в якості покупця цінних паперів (продавця грошових коштів) у першій частині репо. На практиці дохід продавця грошових коштів визначається величиною ставки репо, що дозволяє зіставляти ефективність проведення операції репо з іншими фінансовими операціями. Зворотне репо означає ту ж саму угоду, але з позиції покупате-ля цінних паперів у першій частині репо. Операції репо, як правило, проводяться на основі укладеного між сторонами договору. Існує і ще одне визначення операції репо - кредит, забезпе-чення цінними паперами або кредитування під "заставу" цінних паперів. Угоди репо розрізняються не тільки по термінах і ставкою, а й по порядку руху цінних паперів, за якими укладено договір репо, тобто за місцем зберігання цінних паперів. Практика функціонування ринку репо США показує, що сторони в договорі репо, як правило, використовують один з трьох варіантів переміщення та зберігання цінних паперів. Перший варіант передбачає, що цінні папери, куплені у першій частині репо, переводяться покупцеві цінних паперів. У цьому випадку покупець цінних паперів мінімізує свій кредитний ризик. Недоліком цього виду репо є те, що в окремих випадках витрати з переведення паперів можуть бути досить значними. У другому варіанті цінні папери переводяться на користь третьої сторони по операції репо. Даний вид репо отримав назву "тристоронню репо". Третя сторона за договором репо несе певні зобов'язання перед безпосередніми учасниками угоди: перевіряє вид цінних паперів, перерахованих однією стороною іншій стороні; відстежує стан маржі і при необхідності вимагає додаткових перерахувань. Оскільки обидва рахунки (по грошах і по паперах) знаходяться у третього учасника, витрати з переведення коштів у даному випадку значно мінімізуються. Третя сторона в даному випадку виступає гарантом правильного виконання договору репо і отримує певну винагороду за надані, послуги. Третій варіант відрізняється від попередніх тим, що цінні папери залишаються у їх продавця по першій частині договору репо, який стає зберігачем цінних паперів для покупця. Даний вид репо традиційно називається "довірче репо" і характеризується мінімальними витратами з перекладу цінних паперів; найвищим рівнем кредитного ризику. При цьому продавець цінних паперів повинен вести окремий облік власних цінних паперів і тих, які йому вже не належать. При проведенні операції репо передбачається можливість зворотної купівлі цінних паперів, що відрізняються від тих, які були куплені у першій частині репо, тобто можливість заміщення іншими цін-ними паперами. Право заміщення реалізується за допомогою вказівки та опису в договорі цінних паперів - замінників. цінними паперами, гарантованими державою; першокласними комерційними векселями ; акціями та облігаціями великих промислових компаній і банків, що обертаються на біржі; депозитними сертифікатами. Якщо цінні папери не котируються на біржі, то оцінка їх вартості здійснюється самим банком на основі публікованих балансів і фінансових звітів; довідок організацій, що спеціалізуються на зборі подібної інформації, в тому числі урядових і т. д. Ціна придбання цінних паперів комерційним банком в учасника фондового ринку залежить від їх виду, надійності, ліквідності, терміну дії угоди репо і зазвичай становить 50-90% від ринкової вартості цих цінних паперів на момент укладання угоди. Іншими словами, здійснюється дисконтування ринкової вартості пакета цінних паперів. По закінченні терміну дії угоди учасник фондового ринку викуповує свої цінні папери. Учасники фондового ринку зацікавлені в проведенні операцій репо у випадках, коли наявні в його розпорядженні цінні папери не мають тенденції до зростання ціни; не бажають реалізовувати ці цінні папери; потребують в оборотному капіталі для операцій на тих цінних паперах, до яких ринок проявляє найбільший інтерес. Комерційні банки в даний час зацікавлені в проведенні даної операції переважно для підтримки ліквідності балансу. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||