17.1.2. Проблеми управління фінансами фірми в інфляційному середовищі
Ускладнення планування. Основні рішення фінансового характеру, що мають критичне значення для підприємства, носять частіше довгостроковий характер і пов'язані з вибором інвестиційних проек-
ОС 4 ЛОЛ
тов. Як було показано раніше, такий вибір грунтується найчастіше на розрахунку прогнозних величин чистого наведеного ефекту. Якість розрахунку залежить від точності прогнозу грошових надходжень і величини задається менеджером прийнятного рівня ефективності інвестицій. При розрахунках необхідно керуватися двома принципами: застосовувати модифіковану ставку дисконтування, що містить поправку на прогнозований рівень інфляції; за інших рівних умов віддавати перевагу проектам з більш коротким терміном реалізації. Плануючи свою діяльність в умовах інфляції доцільно також дотримуватися деяких простих правил:
недоцільно тримати зайві грошові кошти «в панчосі», на розрахунковому рахунку, видавати позики і кредити знайомим і контрагентам;
вільні гроші необхідно вкладати або в нерухомість, або в справу, що обіцяє безсумнівні вигоди;
по можливості необхідно жити в борг (безумовно, це має бути підкріплено економічними розрахунками, які підтверджують вашу майбутню кредитоспроможність).
Зростаюча потреба в додаткових джерелах фінансування. В умовах інфляції величина капіталу, необхідного для нормального функціонування діяльності підприємства постійно зростає. Це обумовлено зростанням цін на спожите сировину, збільшенням видатків по заробітній платі та ін Таким чином, навіть просте відтворення, тобто підтримання незменшуваного величини економічного потенціалу підприємства, вимагає додаткових джерел фінансування. Це стосується насамперед до перспективного фінансового планування.
Що стосується фінансових рішень коротко-та середньострокового характеру, то і тут необхідно виходити насамперед із принципу, що обране рішення повинно, по крайней мере, не зменшувати економічного потенціалу підприємства. Можна навести такий приклад. Припустимо, що підприємець володіє сумою в 100 тис. руб., А ціни збільшуються на рік у середньому на 15%. Це означає, що вже наступного року, якщо підприємець буде зберігати гроші «в панчосі», їх купівельна спроможність зменшиться і становитиме в поточних цінах 87 тис. руб.
Розглянемо трохи складніший приклад.
Приклад
Деякий підприємство вклало у справу 2,5 млн дол і отримало в кінці року прибуток у розмірі 0,5 млн дол Ціни за рік підвищилися в середньому на 15%, причому зниження темпу інфляції не очікується. Виникає питання: чи всю прибуток підприємство може вилучити з обороту і пустити на соціальні потреби (наприклад, на виплату додаткової винагороди)?
Рішення Якби ціни залишилися незмінними і підприємство не планувало розширення своєї діяльності, відповідь була б ствердна. Але оскільки ціни зросли, підприємству необхідно збільшити розмір оборотних коштів. Це означає, що тільки частина прибутку може бути вилучена з обороту, а залишилася повинна бути спрямована на поповнення власних обігових коштів. Якщо припустити, що потреба в обо-ротних коштах була 1,2 млн дол, то для збереження своєї купівельної спроможності в наступному році підприємству потрібно буде мати вже 1,38 млн дол (1,2 - 1,15). Отже, вільний залишок прибутку становить не 0,5 млн дол, а всього лише 0120000 дол
Приклад
Розглянемо стандартну техніку розрахунку потреби в оборотних коштах на прикладі підприємства, номенклатура сировини якого налічує три позиції. Вихідні дані і результати розрахунку наведені в наступній таблиці.
Оскільки при укладанні фінансових договорів використовується номінальна ставка, видно, що в умовах інфляції вартість притягається джерела фінансування зростає, що необхідно враховувати фінансовому менеджеру при плануванні джерел коштів і витрат, пов'язаних з їх обслуговуванням.
Зниження ролі джерел довгострокового позикового фінансування. В умовах інфляції будь-які фінансові рішення довгострокового характеру приймаються з дуже великою обережністю. Це стосується як проектів фінансування, так і проектів інвестування: кредитори неохоче надають довгострокові кредити (або обтяжують їх занадто високою ставкою), позичальники неохоче погоджуються на залучення дорогого довгострокового кредиту. Іншими словами, ринок довгострокових позикових засобів істотно «зіщулюється». Розглянемо одне з очевидних проявів подібного явища.
Необхідність диверсифікації власного інвестиційного портфеля. Придбання цінних паперів є одним з не самих останніх за важливістю напрямів фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства. Будучи еквівалентом грошових коштів, високоліквідні цінні папери використовуються для досягнення трьох основних цілей: а) забезпечення необхідної ліквідності підприємства; б) як джерело коштів для реалізації непланованої-шегося, тобто випадкового, вигідного інвестиційного проекту; в) як джерело доходів. В умовах інфляції зростає ризик банкрутства компанії, цінні папери якої придбані. Тому комплектування інвестиційного портфеля повинна бути приділена особливо пильну увагу. Тут гарні дві життєві мудрості: не зберігайте яйця в одному кошику (необхідний достатній рівень диверсифікації); не спокушайтеся щодо цінних паперів з аномально високим рівнем обіцяного доходу.
Уміння роботи з фінансовою звітністю потенційного контрагента. Очевидно, що інфляція істотно спотворює фінансову звітність, причому це спотворення може бути як у бік применшення економічного потенціалу підприємства, його фінансових можливостей, так і в бік перебільшення. Останнє особливо небезпечно. У звітності може бути показана інфляційна надприбуток, але якщо підприємство планує свою діяльність, грунтуючись на такого прибутку, в подальшому можуть бути фінансові труднощі. Цілком природним є вимога, що будь-якій угоді має передувати ретельне ознайомлення з фінансовою звітністю можливого контрагента. Нерідкі випадки, коли, піддавшись чарівності звучних термінів «корпорація», «президент» тощо, підприємці укладали контракти з завідомо неплатоспроможними контрагентами. В умовах інфляції ця небезпека багаторазово зростає. Тому фінансовий менеджер, як ніхто інший, повинен знати структуру звіту та звітності, вимоги до них, вміти працювати з ними.