Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Плотницький М. І., Лобкович Е.І., Муталімов М. Г.. КУРС ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ (Підручник), 2003 - перейти до змісту підручника

18.3. КРЕДИТНА СИСТЕМА ТА ЇЇ СТРУКТУРА

Кредитна система-це сукупність кредитно-фінансових установ, що виконують специфічні функції з акумуляції та розподілу грошових коштів. Всі вхідні в неї установи можна розділити натри групи: центральний банк, ком-мерческіе банки і спеціалізовані кредитні інститути.
Центральні та комерційні банки в сукупності утворюють банківську систему країни. Саме вона виконує основне кре-дитно-фінансове обслуговування господарського обороту.
Особливе місце в кредитній системі займає центральний банк, який регулює діяльність всієї грошово-кредитної системи стра-ни. У більшості країн (Німеччина, Франція) центральні банки є державними установами, в деяких країнах (США, Швейцарія) вони організовані як акціонерні товариства.
Основними функціями центрального банку є:
1) розробка та реалізація грошово-кредитної політики;
емісія та вилучення з обігу грошей (центральні банки наділені монопольним правом випуску банкнот);
зберігання золотовалютних резервів країни і обов'язкових резервів комерційних банків;
ведення фінансових операцій уряду;
надання кредиту комерційним банкам.
Найважливіший елемент кредитної системи - комерційні банки, що виконують до 200 операцій. Їх основними функціями є:
прийом і зберігання депозитів вкладників;
видача коштів з рахунків і виконання перерахувань;
розміщення акумульованих коштів шляхом видачі кредитів, купівлі цінних паперів і т.д.
Всі великі комерційні банки, як правило, є універсальними, тобто виконують всі банківські операції для всіх клієнтів. Існують і спеціалізовані банки. Вони або обслуговують певну галузь, сферу господарювання або групу клієнтів, або виконують невелике число операцій. До них відносяться інноваційні, інвестиційні, іпотечні, облікові та депозитні банки та ін Наприклад, інноваційні та інвестиційні банки спеціалізуються на акумуляції грошових коштів на тривалі терміни і видачі довгострокових кредитів; іпотечні видають довгострокові позики під заставу нерухомого майна; облікові і депозитні спеціалізуються на здійсненні короткострокових кредитних операцій.
Серед спеціальних кредитно-фінансових установ можна виділити: кредитні спілки, позиково-ощадні асоціації, інвестиційні компанії, ломбарди, лізингові фірми і т. д.
Кредитні спілки - це кредитні кооперативи, капітал яких формується шляхом оплати паїв, внесків їх членів. Свої активи вони використовують для надання споживчих та індивідуальних позик (відкриття ощадних рахунків) і цільових заставних кредитів. Інвестиційні компанії залучають кошти шляхом випуску власних акцій, як правило, невеликого номіналу. Зібрані кошти в основному інвестуються в цінні папери корпорацій, держави. За рахунок отриманих на них доходів виплачується дивіденд на власні акції. Ломбарди спеціалізуються на видачі споживчого кредиту під заставу рухомого майна. Лізингові компанії надають в оренду на певних умовах рухоме і нерухоме майно (дорогі верстати, ЕОМ, портові крани і т. д.).
Кредитна система включає також небанківські інститути, що займаються кредитними операціями: страхові компанії, пенсійні фонди. Свої вільні грошові кошти вони використовують в основному для фінансування держави, бізнесу шляхом покупки довгострокових облігацій акцій.
У Республіці Білорусь функціонує дворівнева банківська система. Початок її створення поклали Закони "Про Національний банк Республіки Білорусь", "Про банки і банківську діяльність в Республіці Білорусь", прийняті в 1990 р. Вона включає Національний банк Республіки Білорусь, який є центральним банком країни, і мережу комерційних банків. В "Банківському кодексі Республіки Білорусь", прийнятому в жовтні 2000 р., визначено такі основні цілі діяльності Націо-нального банку: захист і забезпечення стійкості білоруського рубля, в тому числі його купівельної спроможності і курсу по відношенню до іноземних валют; розвиток і зміцнення бан -ковской системи Республіки Білорусь; забезпечення ефективного, надійного і безпечного функціонування платіжної системи. Особливо обмовляється, що отримання прибутку не є основною метою діяльності банку. Національний банк виконує ряд найважливіших функцій: розробляє спільно з Урядом і проводить в життя грошово-кредитну політику; здійснює емісію грошей і регулює грошовий обіг, кредитує банки, регулює кредитні, валютні відносини; організовує ефективне, надійне і безпечне функціонування системи міжбанківських розрахунків; здійснює емісію власних цінних паперів; консультує, кредитує і виконує функції фінансового агента Уряду Республіки Білорусь; видає ліцензії та здійснює нагляд за юридичними особами, які займаються кредитно-фінансовою діяльністю; створює золотовалютні резерви, в тому числі золотий запас, керує ними і виконує цілий ряд інших операцій.
Національний банк не кредитує безпосередньо суб'єкти господарювання, населення. Їх кредитно-фінансове обслуговування здійснюють банки другого рівня (комерційні банки). Згідно Банківському кодексу вони можуть створюватися у формі акціонерного товариства або унітарного підприємства. В основному банки республіки - це акціонерні товариства. Вони здійснюють такі основні банківські операції: залучення грошових коштів фізичних і юридичних осіб на вклади (депозити); розміщення залучених коштів від свого імені і за свій рахунок на умовах повернення, платності і терміновості; відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб. Найбільшими банками в республіці є "Беларусбанк", "Зовнішекономбанк", "Белагропромбанк". Однак слід зазначити, що кредитна система Республіки Білорусь далека від досконалості: практично немає спеціалізованих банків, досить багато невеликих, нестійких банків, не розвинена мережа небанківських кредитно-фінансових організацій. Подальший розвиток банківської системи здійснюватиметься в напрямку забезпечення їх фінансової стійкості, стабільної та надійної ра-боти.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz