| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2.1.3. Методи визначення та розрахунку податкових зобов'язань | ||
|
Окладному податки - податки, за якими податкові зобов'язання кожного платника податків визначаються або розрахунковим шляхом з використанням податкових ставок, або шляхом встановлення твердої суми податку. Методами обкладення окладним податками є: рівне, пропорційне, прогресивне і регресивне оподаткування. Рівна оподаткування має місце в тих випадках, коли для всіх платників податків встановлюються рівні суми податку. При рівному оподаткуванні не враховуються майнове становище платника податків і його здатність сплачувати податок. Рівне оподаткування застосовується при встановленні твердих сум ставок окремих видів державного мита, наприклад, при державній реєстрації прав на будівлі, споруди та нежилі приміщення, угод з цими видами майна для фізичних осіб; при державній реєстрації договорів оренди будівель, споруд, нежитлових приміщень для фізичних осіб . Деякі збори можуть стягуватися в рівних сумах для всіх категорій платників. Наприклад, у Російській Федерації до таких зборів ставилися реєстраційний збір з фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, і курортний збір, а також збір за видачу ордера на квартиру, збір за прибирання територій на-селених пунктів, збір з власників собак. Пропорційне оподаткування лежить в основі таких видів податків, як податок на майно організацій, земельний податок. У Російській Федерації з 1 січня 2001 р. фактично пропорційним стало оподаткування доходів фізичних осіб. По більшості видів доходів була встановлена єдина податкова ставка 13% (при цьому у різних платників податків при однакових доходах може бути різна податкова база). За єдиною податковою ставкою 30% підлягають обкладенню доходи, одержувані фізичними особами, які не є податковими резидентами РФ. Єдина податкова ставка в розмірі 35% застосовується до різного роду виграшів та призів, а також до доходів, одержуваних у вигляді матеріальної вигоди. Прогресивне оподаткування являє собою систему оподаткування, при якій більшою податковій базі (об'єкту оподаткування) відповідає більш високий рівень податкових ставок. Застосовується два види прогресії: проста і складна. При простій прогресії ставки зростають у міру збільшення доходу (чи вартості майна) для усієї суми доходу (вартості майна). Проста прогресія часто застосовується при оподаткуванні майна, що належить фізичним особам. Так, у Російській Федерації проста прогресія використовується в податку на будівлі, приміщення та споруди. Якщо вартість житлового будинку, що належить фізичній особі, оцінюється в сумі до 300 тис. руб., То може застосовуватися ставка податку до 0,1%; якщо вартість майна оцінюється в сумі від 300 до 500 тис. руб., То можуть застосовуватися подат- говие ставки від 0,1 до 0,3%; якщо вартість майна оцінюється в розмірі понад 500 тис. руб., то можуть застосовуватися податкові ставки від 0,3 до 2,0%. Регресивне (дегресивної) обкладання являє собою систему оподаткування, при якій більшому розміру податкової бази відповідає більш низький рівень податкових ставок. Крім того, регресивний оподаткування може використовуватися при встановленні ставок державного мита або зборів за державну реєстрацію окремих видів угод з майном. Регресивне оподаткування покладено в основу введеного в Російській Федерації з 1 січня 2001 р. єдиного соціального податку (внеску), що замінив собою перш існувала пропорційну систему внесків у державні соціальні позабюджетні фонди. Загальна ставка податку в розмірі 26% застосовується, якщо податкова база на кожного окремого працівника наростаючим підсумком з початку року не перевищує 280 000 руб. При податковій базі на кожного окремого працівника наростаючим підсумком з початку року від 280 001 руб. до 600 руб. стягується 72800 руб. + 10% з суми, що перевищує 280 ТОВ руб. При податковій базі на кожного від-ділового працівника наростаючим підсумком з початку року понад 600 001 руб. стягується 104800 руб. + 2% з суми, що перевищує 600 000 руб. | ||
| « Попередня | Наступна » | |
|
| ||