Головна
Головна → 
Фінанси → 
Податки та оподаткування → 
« Попередня Наступна »
А.В. Перов, А.В. Толкушкін. ПОДАТКИ І ОПОДАТКУВАННЯ, 2005 - перейти до змісту підручника

2.2.2. Міжнародні класифікації податків і зборів

У сучасних умовах найбільш широко для міжнародних зіставлень застосовується система податкової класифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Класифікація ОЕСР є найбільш детальної, докладної і в той же час найпростішою. Кожен податок віднесено до певної групи, підгрупі і має свій кодовий номер. Підставою для віднесення того чи іншого податку до певної групи служить об'єкт оподаткування. Усередині груп податки поділяються на періодичні і неперіодичні, на що стягуються з фізичних та юридичних осіб, а також з інших істотним ознаками.
Внески на соціальне страхування для цілей узагальнення статистичних даних, їх зіставлення та аналізу тенденцій по всіх країнах умовно віднесені до податків, але виділені в окрему групу. Близькі за характером податки на фонд оплати праці, на виплачену заробітну плату та інші об'єднані в групу «Податки на заробітну плату і робочу силу».
Дробность в підрозділі видів податків і однорідність об'єднання об'єктів класифікації в розряди і групи дозволяють не тільки аналізувати і зіставляти дані по окремих податковими групами, але і при дотриманні певних правил виробляти коректну перегрупування даних для конкретних цілей дослідження. Так, об'єднання груп «Внески на соціальне страхування» і «Податки на заробітну плату і робочу силу» може дати вихідну інформацію про рівень оподаткування витрат на виплату заробітної плати та платні в кожній окремій країні.
Детальний підрозділ податків на товари та послуги дозволяє отримати порівняльну інформацію з податків, які в окремих країнах Західної Європи відрізняються традиційної складністю і архаїчністю.
З класифікацією ОЕСР схожа класифікація, застосовується Міжнародним валютним фондом (МВФ). При практично повному збігу принципів формування і назв основних груп (розділів) податків, класифікація МВФ менш докладна (особливо щодо оподаткування товарів і послуг). Крім того, існує ряд відмінностей у угрупованнях і назвах окремих рубрик.
Сильно відрізняються від класифікацій ОЕСР і МВФ класифікації СНР і ЕСЕІС. Класифікація за Системі національних рахунків (СНР) використовує підхід, дуже схожий з розглянутим вище традиційної податкової класифікацією. Податки поділяються на прямі і непрямі, при цьому в число податків не включаються внески на соціальне страхування, а митні податки, збори і мита виділяються в самостійний розділ. Мита, збори і податки на використання окремих видів товарів і послуг або на дозвіл використовувати товари або здійснювати певні види діяльно-сті, що об'єднуються в один розділ класифікаціями ОЕСР і МВФ, тут включаються в різні розділи.
Європейська система економічних інтегрованих рахунків (ЕСЕІС) виділяє наступні податкові групи: податки на доходи та імпорт (тобто поєднуєте одну групу внутрішні непрямі податки і митні збори і збори, що не характерно ні для однієї з вищезазначених податкових класифікацій), податки на капітал, реєстраційні збори і мита.
Відмінності між класифікаціями ОЕСР і МВФ і класифікаціями СНС і ЕСЕІС визначаються їх завданнями: дві перші системи підпорядковані необхідності систематизації та міжнародного співставлення податкових надходжень, а дві останні спрямовані на вирішення проблем бухгалтерського обліку при використанні методики національних рахунків . Відмінності класифікації МВФ від класифікації ОЕСР випливають із специфічного підходу МВФ до реєстрації та со-доставлених даних про зовнішній торгівлі та рух капіталу. МВФ проводить велику деталізацію щодо податків, мита та зборів у сфері міжнародних розрахунків.
Перевага систем ОЕСР і МВФ в порівнянні з системами ЕСЕІС і СНР в галузі порівняльного аналізу податкових систем полягає в нечисленності груп «Інші податки» і «Інші податки і збори». Тим самим згруповані в розділи і підрозділи податкові надходження різних країн стають цілком порівнянними.
До недоліків матеріалів ОЕСР з податків можна віднести «за-паздиваніе» публікацій (часовий лаг між вичерпаним роком і по-явищем публікацій може становити два-три роки) і рідкісну пери-одічность видань (докладні тематичні видання виходять один раз на п'ять років). Однак висока ступінь порівнянності статистичних матеріалів не тільки по країнах, але і в часі (результати, уточнені за методикою. ОЕСР, дозволяють вести коректні ВВПЗ-уявлення навіть при здійсненні в окремих країнах корінних на-даткових реформ) робить методику ОЕСР найбільш придатною для виявлення довгострокових тенденцій в оподаткуванні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz