2.3.3. Роль кредитних бюро в інформаційному забезпеченні
Кредитні бюро виступають в якості інформаційних посередників, або заснованих і належать самим кредиторам, або діючих незалежно і отримують прибуток від своєї діяльності. Кредитори постачають бюро даними про своїх клієнтів. Бюро зіставляє їх з інформацією, отриманою з інших джерел, і формує картотеку на кожного позичальника. Кредитори за умови регулярності і достовірності надання інформації про своїх клієнтів можуть постійно отримувати з бюро звіти про кредитні операції потенційних позичальників. Жорсткість правил на-дання даних обумовлена тим, що кредитні бюро, особливо при-належні самим кредиторам, потенційно схильні конфлікту інтересів: кожний хоче отримувати повну і достовірну інформацію, не надаючи своїх даних. Іншими словами, діяльність кредитних бюро заснована на принципі взаємного обміну, який встановлюється в угоді, що укладається між бюро і кредиторами.
Кредитні бюро надають різного роду звіти про кредитні операції залежно від наявності інформації про потенційного позичальника, виду кредиту і, що найбільш важливо, від ступеня деталізації, необхідної кредитору. Найпростіший звіт містить інформацію про минулі неповернення й простроченнях позичок - так звані чорні (black), або негативні (negative), дані. Самі детальні звіти - білі (white), або позитивні (positive), містять весь комплекс інформації про активи та пасиви ссудополучателя, гарантії, структурі заборгованості по термінах і часу погашення.
Сильне стримуючий вплив на процеси формування інституту кредитних бюро зробило і продовжує чинити поняття комерційної і особистої таємниці. Щоб уникнути законодавчих кіл-лізій необхідно чітке нормативне розмежування інформації, що становить і не становить комерційну (банківську) таємницю. В іншому випадку існує небезпека судових розглядів щодо діяльності кредитного бюро. У більшості країн законодавство про кредитні бюро приведено у відповідність з нір-мами загальногромадянського права. Більш того, деякі країни, наприклад Швеція, повідомляють підприємства про можливість передачі відомостей про них в кредитне бюро.
В даний час кредитні бюро в тій чи іншій організаційній формі діють практично у всьому світі. Більшість країн прийшов до висновку про те, що ефективний розвиток економіки неможливо без інформаційної відкритості та прозорості. Підтвердженням цьому можуть служити дані Центру досліджень в області економіки та фінансів (Centre for Studies in Economics and Finance, CSEF) станом на травень 1999 Виділивши ряд показників, що характеризують ефективність і обсяги кредитування, і згрупувавши дані по 40 країнам, фахівці Центру отримали цікаві результати (табл. 2.17).
З'ясувалося, що обмін інформацією стимулює зростання банківських кредитів відносно ВВП приблизно на 20%. Крім того, значно знижується рівень кредитного ризику і відповідно зменшується частка резервів на можливі втрати по позиках у загальному обсязі кредитування. Таким чином, збільшення ступеня доступності інформації у сфері фінансового посередництва позитивно позначається на ефективності кредитування і, як наслідок, на зростанні валового внутрішнього продукту і продуктивності праці.
Світовий досвід демонструє різноманіття форм організації кредитних бюро. При цьому кількість і вид власності кредитних бюро може бути різним у кожній країні. Так, в ряді країн, таких, як США, Бразилія, Аргентина, більшість кредитних бюро є приватними підприємствами, функціонуючими з метою отримання прибутку від надання інформаційних послуг. Крім того, в цих країнах діють і декілька місцевих кредитних бюро, створених торговими палатами і асоціаціями як некомерційні організації.
У Японії і більшості європейських країн кредитні бюро створюються, як правило, у формі приватних компаній, що належать консорціуму кредиторів. У Великобританії діють два кредитних бюро, абсолютно самостійні і не залежні від кредитних організацій. У Фінляндії та Бельгії кредитні бюро управляються або ліцензуються державними органами.
У Канаді діє розгалужена система дрібних місцевих кредитних бюро, що знаходяться в приватних руках і безпосередньо працюють із споживачами послуг з перевірки кредитоспроможності. Конкурентом їй є великі приватні корпорації, що працюють в сфері надання послуг з перевірки кредитоспроможності. Інформація про фінансове становище організацій надходить у інформаційну мережу системи місцевих кредитних бюро приблизно від 250 компаній, які в свою чергу є її активними користувачами. На місцевому рівні збирається інформація про заборгованості з податків, грошовим позовами і т.д. Зареєстрований в місцевому кредитному бюро користувач має можливість за допомогою виданих йому комп'ютерних кодів і пароля практично миттєво отримати необхідну йому інформацію.
Бази даних кредитних бюро в найбільш розвинених країнах формуються, як правило, протягом декількох десятків років. У США, Канаді, Фінляндії та ПАР кредитні бюро почали свою діяльність ще в кінці XIX - початку XX вв. У деяких країнах, наприклад в Італії, приватні кредитні бюро - досить нове явище, проте вони розвиваються і набувають все більшого значення. У ряді латиноамериканських і азіатських країн кредитні бюро знаходяться в стадії становлення, акумулюючи невеликий обсяг в основному негативної інформації.
Існують відмінності в процесах становлення й еволюції кредитних бюро в США і в європейських країнах. Пік активності і стрімкого зростання обміну інформацією про позичальника в США припадає на 20-ті роки XX в., Що пов'язано з прийняттям Закону про філіальної діяльності банків. Жорсткі вимоги щодо обмеження розвитку мережі філій стримували розвиток конкуренції в окремо взятому регіоні, що сприяло зняттю напруги в боротьбі за потенційних клієнтів і підвищувало мотивацію обміну кредитною інформацією. Разом з тим діяльність банків у Європі не обмежена в плані розвитку філіальних мереж, і гостра конкуренція призвела до того, що кредитні бюро почали з'являтися тут пізніше. Так, середні і малі банки Італії утворили кредитне бюро тільки в 1990 р., а великі італійські банки протягом кількох років воздер-жива від приєднання до цієї організації, побоюючись підвищений-ної конкуренції.
У 90-х роках почався процес розширення поля діяльності кредитних бюро на міжнародному рівні. Найбільші представники цього бізнесу поставили своєю метою перерости в транснаціональні компанії. Першим кроком на цьому шляху стало встановлення контролю або придбання національних кредитних бюро в країнах Латинської Америки, Європи та Азії.
Тенденції укрупнення діяльності кредитних бюро і перехо-так на наднаціональний рівень особливо виразно проявляються на території Європейського Союзу. Збільшення товарообігу між європейськими країнами і формування єдиного економічного простору дозволили залучати кредитні ресурси іноземних банків без видимих зусиль. Таким чином, з'явилася необхідність обміну інформацією не тільки між банками однієї країни, а й між іноземними організаціями.