Головна
Головна → 
Фінанси → 
Економіка → 
« Попередня Наступна »
Під ред. проф. A.C. Булатова. СВІТОВА ЕКОНОМІКA (Підручник), 2005 - перейти до змісту підручника

29.2. Сучасні тенденції соціально-економічного розвитку

Економічне зростання в Росії припинився в 1989 р. З 1990 р. настав тривалий період спаду виробництва (табл, 29.1).


Розрахований в доларах за ПКС рубля і цінах 1993 р. ВВП Росії знизився з 990 млрд дол в 1990 р. до 580 млрд дол, в 1997 а промислова продукція (додана вартість) - з 315 до 155 млрд дол
Деякі дослідники сумніваються в тому, що дані офіційної статистики відбивають справжню глибину кризи, і вважають, що ВВП та промислова продукція знизилися в меншій мірі, приблизно на 30-35%. За останньою оцінкою Держкомстату Росії, ВВП Білорусіїв 1996-1998 рр.. був близький до 1 трлн дол Проте очевидно, що в роки реформ російська економіка переживає глибоку кризу.
Зміна галузевої структури промьгшЛСКНОСТ *!
Структур паю перебудова промисловості в 90-х рр.. відбувалася під впливом відбувалася інтеграції України у світове господарство і сильного обмеження внутрішнього попиту внаслідок жорсткої фінансової політики. У вигіднішому становищі опинилися галузі, орієнтовані на експорт своєї продукції: видобуток нафти і газу, металургія, хімічна, лісова, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. У теж час знизилася частка галузей обробної промисловості (табл. 29.2).


Підприємства галузей, орієнтованих на обмежений внутрішній попит (машинобудування, легка і харчова промисловість), були змушені значно зменшити обсяг продукції. Майже повністю зникло велике число наукомістких виробництв, які опинилися неконкурентоспроможними в умовах відкритості російської економіки. Найгірше становище склалося в галузях, орієнтованих на державний попит (зокрема, у військово-промисловому комплексі, на частку якого ще на початку 90-х рр.. Припадало близько 60% продукції машинобудування) або via значну державну підтримку (вугільна промисловість, сільське господарство) .
Скорочення частки обробних галузей і підвищення частки добувної промисловості називається «утяжелением» економічної структури.
Сформована в 90-і рр.. галузева структура російської економіки виявляється чинником, здатним загальмувати або навіть блокувати відновлення економічного зростання. Головними обмежувачами тут виступають труднощі паливно-енергетичного комплексу (у зв'язку з вичерпанням легкодоступних ресурсів) і довготривала світова тенденція скорочення відносного попиту на сировину і паливо, тобто головних товарів російського експорту.
Разом з тим в зазначені роки скоротилася частка реального сектора (промисловості, сільського господарства, будівництва та транспорту) у ВВП і збільшилася частка послуг. Якщо в 1990 р. на реальний сектор припадало 60,5%, а на послуги 32,6% ВВП, то в 1997 р. - відповідно 39,5 і 52,4%. Це відображає позитивні СДБІГІ в економічній структурі. Для Росії важливе значення має зростання обсягу фінансових послуг, які раніше були відсутні або були розвинені дуже слабо.
В результаті зазначених зрушень у галузевій структурі промисловості, наростання технологічного "відставання від розвинених країн, зносу виробничого апарату в 90-х рр.. знизилася продуктивність праці в російській промисловості і виросли відмінності за цим показником між Росією і розвиненими країнами (табл. 29.3).

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
© 2015-2022  econ.awardspace.biz